Письменники закликають до акції опору цензурі

Триває рух протесту вітчизняних діячів культури, невдоволених роботою Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Представники літератури, кіно, журналісти, художники, правозахисники вважають, що НЕК фактично виконує роль цензора й загрожує свободам, задекларованим у Конституції. Членів комісії обвинувачують у некомпетентності та відсутності чітких критеріїв діяльності. Натомість сама комісія запевняє, що нікому не вказує, як жити, а лише не дозволяє ігнорувати узвичаєні норми суспільної моралі.
У листопаді 2003 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про захист суспільної моралі», покликаний тримати під державним контролем сферу еротики та сексуальності. Цим законом було передбачене створення окремого державного органу – Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Але, незважаючи на те, що комісія ця існує ще з 2004 року, реальні розмови навколо неї та про загрозу її діяльності для свободи слова почалися лише нещодавно. Першим гучним резонансним поштовхом стала конфіскація в грудні 2008 року співробітниками МВС серверів соціальної мережі з обміну інформацією Infostore. Наступною справою стало вилучення видавцями з продажу книжки лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка „Жінка його мрії”, яку перед тим НЕК охарактеризувала як порнографічну. Після цього події розгортались із карколомною швидкістю: 19 березня 2009 року було підписано Хартію про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі між НЕК, Національною радою з питань телебачення й радіомовлення, віце-прем’єр-міністром Іваном Васюником і дев’ятьма загальнонаціональними телеканалами. 20 березня 2009 року – Меморандум про співробітництво з питань безпеки в українському сегменті Інтернету між НЕК та Інтернет-асоціацією України. Але й після цього комісія не стоїть на місці й далі впроваджує методи опікування моральним обличчям громадян, які викликають неабияке невдоволення в мистецькому середовищі.
Митці закликали «розпочати безстрокову акцію протесту не тільки проти деяких форм діяльності комісії – проти самого існування НЕК». Ініціаторами акції «АнтиНЕК: ні цензурі!» виступили письменники Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Андрій Бондар і Лесь Подерв’янський, журнал «ШО», агенція подій «АртПоле» та науково-дослідницький центр візуальної культури НАУКМА. «Слід бути дуже пильними й чинити опір, – каже письменник Юрій Андрухович. – Не треба віддавати жодного міліметра своїх суверенних особистих територій. У цьому мета нашої акції». Як розповів директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький, півтора місяці тому комісія розіслала обласним управлінням культури вказівку вивчити фонди бібліотек: «Тож, згідно з висновками, книги Юрія Андруховича пропагують розпалення національної ворожнечі, у Сергія Жадана – ненормативна лексика, в Ірени Карпи та Юрка Покальчука – порнографія. У пана Леся Подерв’янського це, на жаль, повний букет. Це я бачив у висновках Донецької обласної бібліотеки». «У компанії з вітчизняними авторами згадуються, зокрема, Чак Паланік та Джованні Бокаччо», – додав пан Красовицький. Митці певні, що суспільство, яке починає забороняти, мимоволі переходить до насильства над особистістю. «Це чудовий популістський хід – ми захищаємо вашу мораль. Мені гидко від того, що хтось контролює, що я повинен споживати», – зазначає художник Олександр Ройтбурт. Проти діяльності НЕК виступає і представник Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. Він переконаний, що Нацкоммор має припинити своє існування: «Той вигляд, у якому вона є, – це абсолютно аномальне явище. Фактично, рішення ухвалюються не членами комісії, а клерками. Розмови про об’єктивну інформацію – це рудимент радянських часів, коли була цензура і свобода слова перебувала в цілковитому занедбанні».
На ці закиди голова комісії Василь Костицький відповідає, що на слуху лише кілька їхніх рішень, а головний напрямок роботи комісії залишається поза увагою ЗМІ. Це моніторинг, контроль та експертне дослідження продукції, що містить ксенофобію, українофобію, зневагу до національних і релігійних святинь, пропаганду згубних для здоров’я людини звичок, зокрема вживання алкоголю, тютюнопаління тощо. Основну проблему він убачає в ігноруванні узвичаєних норм суспільної моралі та поширенні негативних цінностей. Це сексизм, реклама алкоголю та тютюну. Це формування цинічного способу життя. «Я не вважаю, що ми маємо повертатися в джунглі, адже суспільство стало вищим за тваринний світ завдяки нормам моралі й етики», – каже Василь Костицький. «Ми не вказуємо, кому як жити. Ми працюємо в правовому коридорі: з одного боку, є право на свободу слова, свободу творчості, на підприємницьку діяльність, з іншого – права споживача, честь і гідність людей. Окрім того, є норма в Цивільному кодексі, що визначає: фізичні та юридичні особи зобов’язані дотримуватися морально-етичних норм суспільства», – наголошує пан Костицький.
За словами іншого члена Нацкоммору Богдана Бенюка, який, до речі, єдиний з усієї комісії був присутній на оприлюдненні звернення українських митців, НЕК робить потрібну справу. «Також я підтримую ту ініціативу, що ви провадите, бо конструктивна критика нікому ще не заважала». Пан Бенюк запропонував шукати точки дотику, урівноважувати одне одного та разом регулювати ситуацію. «Не треба зводити діяльність комісії лише до негативу», – закликав він.
Сергій Прилуцький, «Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике