Найбільш професійні грабіжники банків – клерки

За 10 місяців 2009 року в українських банках було поцуплено 64 млн грн. Із цієї суми злочинцями під час пограбувань було вкрадено усього півтора мільйона гривень. Решту 62,5 млн «прихопили» самі працівники банків. Такі цифри наводить Український кредитно-банківський союз. Самі фінансові установи подібну статистику намагаються не оприлюднювати, оскільки вона від’ємно позначається на довірі з боку клієнтів.
Збройні пограбування банків завжди спричиняють великий резонанс у суспільстві. Проте, як свідчить статистика, відчайдухи в масках на обличчях і зброєю в руках – наївні хлопчиська порівняно з нечистими на руку співробітниками банків. За даними Українського кредитно-банківського союзу, на українські банки було здійснено 150 нападів. Попри таку значну кількість злочинів, сума вкрадених при цьому грошей не йде в ніяке порівняння із сумою коштів, викрадених персоналом банків. У змаганні з грабіжниками скромні банківські службовці одержали більш ніж упевнену перемогу: «білі комірці» обчистили власні фінустанови на суму, що більше ніж у сорок разів перевищує сукупний «навар» грабіжників.
Утім, це не означає, що банківським службовцям це завжди минається: як повідомили в прес-службі МВС, усього за 10 місяців 2009 року міліція завела понад 40 кримінальних справ проти співробітників банків за фактами розкрадання великих сум грошей.
Банки намагаються не надавати розголосу подібній «діяльності» своїх співробітників. Із шахраями вони розбираються за допомогою власної служби безпеки або банально звільняють нечистих на руку працівників. Адже для банків найголовніше – це їх репутація. «Гарантія безпеки вкладених матеріальних коштів є головною метою кожної респектабельної фінансової установи», – підкреслює відомий правник Тетяна Монтян.
Пряма мова
Найпоширеніші шахрайські схеми досить банальні
Богдан Шаповалов, юрист компанії Jurіmex
Нечисті на руку співробітники не гребують заробляти на будь-яких видах послуг, що їх надають банки. Так, в одному з банків у Львові співробітники при оформленні кредиту на придбання автомобіля в документах указували суму, що значно перевищувала реальну вартість авто. Шахраям протягом двох років удалося видати 429 подібних кредитів, заробивши в такий спосіб 3,2 млн грн. Також розповсюдженою махінацією була схема, за якої шахрай у змові зі співробітником банку надає тому фіктивні дані і документи, а банківський співробітник рекомендує оформити документи у форматі, необхідному для того, аби кредитний комітет ухвалив позитивне рішення щодо видачі кредиту. Популярністю користувалася схема оформлення позики на «відмовні» документи. Це випадки, коли документи було подано на розгляд, скорингова програма відмовила у виданні кредиту, і позичальник не одержав кредит. А коли позичальник ішов з банку, несумлінний банківський співробітник, внісши певні корективи в інформацію, одержував кредит на підставну особу. У випадку ненавмисної участі в махінаціях пересічні обивателі мають право подати позов до суду і доводити власну невинність у судовому порядку.
Олександр Степанчук, «Вечірній Київ»

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике