Ломаченка давно хочуть переманити в професіонали

Збірна України стала п’ятою в загальнокомандному заліку чемпіонату світу з боксу, що завершився в Мілані. В активі українців повний комплект нагород.
“Золото” здобув Василь Ломаченко (57 кг), “срібло” в Романа Капітоненка (+91 кг), “бронза” в Олександра Усика (91 кг). Збірна Росії перемогла в загальнокомандному заліку, виборовши дві золоті нагороди, чотири срібні та дві бронзові. На другому місці – команда Італії (2-0-0), третю сходинку розділили кубинці (1-1-2) й узбеки (1-1-2).
Єдиний представник Львова на чемпіонаті світу Георгій Чигаєв припинив боротьбу вже на першому етапі турніру.
Про виступ українців у Мілані “Газеті” розповів головний тренер вітчизняної збірної Дмитро Сос­новський.
– Пане Дмитре, задоволені результатом та якістю боксу своїх підопічних у Мілані?
– Апетит, як відомо, з’являється під час обіду Команда в нас хороша, тому не сумнівався, що буде результат. Виступом задоволений. Головне, що наші боксери продемонстрували непогану якість боксу. Звісно, були такі, які не впоралися з напруженням, у деяких поєдинках судді втрутилися... У командному заліку ми посіли п’яту позицію серед 141 країн, а загалом на чемпіонаті світу було 560 учасників. Це непоганий показник, але могли бути і першими. Приблизно п’ятеро українців могли бути в призерах. Дерев’янченку завадили судді, у чвертьфіналі він був кращим за Віжендеру з Індії. Не зрозуміло, що сталося з Ключком, який вигравав дво­бій проти Мунху Уранчімегу з Монголії. У третьому раунді мав перевагу в чотири очки і просто не мав права її втрачати, але чомусь таки поступився. Така нев­дача Олександра є для мене несподіваною. Усик у півфіналі, вважаю, не програв герць росіянинові Мєхонцеву. В підсумку росіянин став першим.
Кубинська команда виборола одну золоту медаль, що свідчить про те, що кубинці вже не такі сильні, як колись. Росія в команд­ному заліку стала першою, але з цією збірною, переконаний, ми можемо успішно конкурувати. Тішить, що молодь добре себе проявила. Напередодні чемпіонату світу я дуже хотів, аби хтось із наших боксерів виборов “золото”. Ця команда заслуговувала на перше місце ще на попередньому турнірі в Чикаго. В Мілані Василь Ломаченко домігся свого.
Отже, виступили добре, але потрібно ще виконати багато роботи. Через тиждень розпочнеться оздоровчий збір в Алушті. Вже там переглянемо всі поєдинки, проаналізуємо та з’ясуємо, над чим потрібно ще попрацювати.
– Дмитре Дмитровичу, що для вас на чемпіонаті світу стало найприємнішою несподі­ванкою?
– Найприємніша несподіванка – це виступ Романа Капітоненка. Він перевершив себе. Якби моя воля, присвоїв би йому щонайменше звання Героя України. Він чудово декласував кубинця – племінника легендарного Фе­лікса Савона. Про суперника Романа багато писали в іноземній пресі, пророкували йому велике майбутнє, а Капітоненко здолав його. Він також переміг кремезного (зріст – понад два метри) китайця, з яким іще “воював” В’яче­слав Глазков. Загалом наша молодь дуже добре виступила, хлопці справді підсилили збірну.
– А яка несподіванка з негативним знаком?
– Дуже складний чемпіонат. Було дуже багато боїв, зранку до вечора змушені були перебувати в залі, при цьому нікуди не могли вийти. Здивувало, що деякі спортсмени у своїй кар’єрі провели лише три поєдинки й уже виступають на чемпіонаті світу. Можливо, це правильно, адже в такий спосіб здобувають масовість, популяризують наш вид спорту. Але, гадаю, на чемпіонат світу має бути відбір. Проводити по сім поєдинків упродовж 16 днів – складно.
– Василь Ломаченко давно заявляв про те, що в його “аматорській” колекції бракує лише “золота” чемпіонату світу. Здобувши цю нагороду, він обіцяв подумати про перехід у професіо­нали. Ще не спілкувалися з ним на цю тему?
– В. Ломаченка давно хочуть переманити в професіонали, на нього давно полюють менеджери, промоутери. Але в нас такої розмови не було ні з ним, ані з його батьком. Пригадую, Василь казав, що хоче виступити на Олім­піаді в Лондоні. Достеменно знаю, що через місяць відбудеться студентський чемпіонат Європи. Ломаченко хоче виступити на цьому турнірі у вазі до 60 кілограмів, представити свій навчальний заклад, оскільки планує продовжити навчання в аспірантурі. А про перехід у професіонали в мене жодної інформації немає.
– Здобуття першого “золота” чемпіонату світу з боксу в історії незалежної України в Мілані встигли відсвяткувати?
– Завдяки зусиллям посольства, керівництва нашої Федерації в Мілані нас запросили в ресторан. Посиділи зо дві години та розійшлися. Усі були дуже втомленими. Урочистос­ті, святкування відбудуться вже в Україні.
– Пане Дмитре, як прокоментуєте виступ у Мілані єдиного львів’янина – Георгія Чигаєва.
– У боксі багато залежить від вдалого жеребкування. Георгій у першому ж поєдинку зустрівся з росіянином, який у підсумку став фіналістом чемпіонату світу. Дії Чигаєва мені не сподобалися. Бій був рів­ним, тривалий час була нічия, потрібно було “воювати”. А Георгій чомусь почав порушувати правила, в одному з епізодів завдав удару ліктем й отримав непотрібне попередження. Треба проаналізувати його виступ. Якщо ж зараз робити якісь висновки, то, на мою думку, проблема у зміні вагової категорії. У вазі до 54 кг треба по-іншому боксувати, а він залишився на рівні ваги 51 кг. Але, повторюю, остаточні висновки можна буде зробити, лише проаналізувавши бій, поспілкувавшись із Георгієм.

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике