Захищаючись від критики, уряд вдається до банального втаємничення результатів своєї роботи - Р. Жуковський

Так, наприклад, затверджений урядом план статистичних спостережень встановлює значно довші терміни оприлюднення важливої економічної статистики, такої як обсяг валового внутрішнього продукту за квартал (щомісячне його оприлюднення, що було нормою до початку цього року, урядом взагалі скасовано).
«Ці терміни не співвідносяться ані з попередньою практикою, ані з міжнародним досвідом», – вважає керівник Головної служби соціально-економічної політики Секретаріату Президента Роман Жуковський. Повідомляє прес-служба Президента
За його словами, на сьогодні вся Європа та майже всі країни СНД надали квартальну статистику. Це зробили у тому числі й країни, які не є членами спеціального статистичного стандарту розповсюдження даних МВФ, до якого Україна приєдналася першою із країн СНД понад 10 років тому.
Росія щомісячно публікує індекс випуску товарів і послуг за базовими видами економічної діяльності (цей показник за І квартал оприлюднено 29.04.09), щотижнево оцінює індекс споживчих цін та попередню оцінку реального ВВП за І квартал оприлюднила ще у квітні.
У травні дані про ВВП за І квартал оприлюднили більшість країн СНД (зокрема, Узбекистан, Вірменія, Казахстан). Білорусь інформує суспільство про динаміку ВВП щомісячно та вже оприлюднила інформацію за 4 місяці.
Країни Євросоюзу практикують надання інформації щодо показників ВВП за І квартал у другій декаді травня.
Водночас в Україні, згідно із згаданим Планом статистичних спостережень, інформація про ВВП та доходи і витрати населення за І квартал буде оприлюднена в останні дні червня.
Для прикладу, відповідні показники вже оприлюднені, зокрема, в Росії, Білорусі, Молдові, Болгарії.
«Щодо такої ситуації навіть МВФ висловив стурбованість затримкою статистичних публікацій результатів динаміки ВВП І кварталу та оголошеннями про можливе подальше відтермінування їх публікації, особливо в контексті підготовки до другого перегляду програми з Фондом», – повідомив Р. Жуковський.
Він наголосив, що багато з країн, що оприлюднили економічну інформацію, яка утаємничується в Україні, мали значно гірші результати, ніж попередньо очікувалися експертами. Проте їхня публікація дозволила необхідним чином скорегувати урядову політику.
«Україна зайняла протилежну позицію – відсутність об'єктивної інформації про економічний розвиток дозволяє приймати рішення про додаткові сотні мільйонів видатків, які ми вже насправді проїли, і джерела для їх отримання немає», – констатував Роман Жуковський.
У кінцевому підсумку, прогнозує він, це обернеться гіршими наслідками для українських громадян.
Р. Жуковський уточнив, що аналогічна ситуація склалася з інформацією, на основі якої обчислюється фактичний розмір прожиткового мінімуму, та показниками виконання Державного бюджету, в тому числі Стабілізаційного фонду.
«Ідея Стабілізаційного фонду, як інвестиційного локомотиву економіки в кризових умовах, вихолощена як в самому Законі про бюджет, так і практичними діями уряду. Він перетворився на джерело обіцянок усім галузям і верствам населення, механізм «ручного» заповнення урядом прогалин в економіці в цілому та діяльності окремих підприємств», – вважає Роман Жуковський.
Підтвердженням цьому є те, що за рахунок коштів Стабілізаційного фонду мало бути профінансовано 6,3 млрд. гривень, але за І квартал було виділено лише 480,1 млн. гривень. Решта – на той час залишалася нездійсненними обіцянками.
Водночас, наголосив Роман Жуковський, перевірити стан справ на сьогодні неможливо – наразі дані про фактичне використання коштів державного бюджету не надаються ні Секретаріату Президента, ні Верховній Раді України.
«У той самий час мільярдні обіцянки продовжують роздаватися», – наголосив він.
За словами представника Секретаріату Президента, світовий досвід прямо говорить про те, що прийняття управлінських рішень можливе лише за наявності об'єктивної інформації. І засадничий принцип діяльності будь-якого демократичного уряду – забезпечити відкритість економічної інформації і готовність пояснити суспільству, які дії і з яких міркувань вживатимуться владою для покращання ситуації. У тому випадку, якщо замість відкритої політики уряд закриватиме дедалі більший масив даних, наслідки для країни можуть бути надто тяжкими.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике