Пішов з життя видатний вчений, академік Національної академії наук України Ігор Михайлович Дмитренко

Харківська обласна державна адміністрація з глибоким сумом сповіщає, що 17 травня 2009 року на 81 році пішов з життя Ігор Михайлович Дмитренко - видатний учений-фізик, знаний фахівець в галузі надпровідності, академік Національної академії наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки України, кавалер ордену "Знак Пошани", доктор фізико-математичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу надпровідних і мезоскопічних структур ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України.
І.М. Дмитренко народився 24 липня 1928 року у Харкові. З цим містом пов'язаний увесь його шлях служіння науці. У 1953 році І.М. Дмитренко прийшов до відділу фізики низьких температур Українського фізико-технічного інституту. У 1959 р. Ігор Михайлович увійшов до складу ініціативної групи зі створення Фізико-технічного інституту низьких температур (ФТІНТ). В новому інституті він заснував і очолив відділ надпровідникової електроніки (нині — надпровідних і мезоскопічних структур), в якому розвивав широкий спектр фундаментальних і прикладних досліджень. Протягом багатьох років ця тематика була піонерською не лише для СРСР, але й у світовому масштабі. Широкій світовій громадськості ім'я Ігоря Михайловича Дмитренка стало відоме у 1965 році завдяки блискучому експерименту з виявлення електромагнітного випромінювання з тунельного контакту. І.М. Дмитренко отримав низку видатних наукових результатів у галузі надпровідності, з його ім'ям пов'язано багато прикладних розробок, серед яких розробка першого в СРСР магнітокардіографа і сквід-магнітометра, кріогенне забезпечення космічної телекомунікації, тепловізори тощо.
І.М. Дмитренко був талановитим організатором науки. З 1970 по 1982 рр. він обіймав посаду першого заступника директора інституту з наукової роботи, не залишаючи при цьому керівництва відділом. Збираючи навколо себе талановиту молодь, він створив школу фізиків-експериментаторів. Для продовження розвитку започаткованих ним напрямів роботи, десять дослідницьких груп відділу разом з їх керівниками (які захистили кандидатські і докторські дисертації) виділилися в самостійні відділи Інституту. За його ініціативою у 1972 році в Харківському політехнічному інституті був створений фізико-технічний факультет, а пізніше кафедра технічної кріофізики, де Ігор Михайлович багато років займався викладацькою діяльністю.
І.М. Дмитренко був одним з найбільш яскравих і талановитих представників плеяди українських фізиків та організаторів вітчизняної науки, творцем своєї наукової школи. Поряд з цим він був вкрай порядною, доброзичливою та працелюбною людиною, яка користувалася щирою любов’ю та повагою серед наукової громадськості та багаточисельних учнів.
Світла пам'ять про видатного вченого та чудову людину Ігоря Михайловича Дмитренко назавжди збережеться у наших серцях.
А.Аваков, В.Бабаєв, Л. Бєлова, С.Стороженко, І.Терехов, О.Колесніков, В. Звєрєв, Я.Ющенко, Л.Лучанінова, В.Гаркавець, Т.Рищенко, В.Бакіров, В.Тацій, С.Гнатченко, В.Семіноженко

Источник: Харківська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике