У дітей хочуть забрати майданчик

Упродовж 1980-х років у Львові масово будували житло. Адже заводам і фабрикам конче бракувало робочих рук і хоч-не-хоч доводилося зводити десятки будинків. Найчастіше новобудови здавали до травневих і жовтневих свят, а також Нового року. Будівельники так поспішали, що нерідко, як самі жартували, встромляли ялинки – незмінний атрибут озеленення навколишньої території – в бе­тонний розчин. Щоб міцніше трималися.
Не став винятком і будинок на вулиці Шевченка, 340. Його також здавали напередодні Нового року. І хоча проект забудови передбачав земельну ділянку під дитячий майданчик, будівельникам забракло коштів, щоб виготовити нехитрі гойдалки. Та мешканці й без того втішилися новосіллю, а земельний клап­тик із садовиною не рухали. Проти такого сусідства діти були не проти, адже де ще, як не на деревах, найкраще розвивати свою силу і спритність.
А днями мешканці будинку дізналися, що в цієї ділянки з’явилися… нові господарі. Власники сусіднього з ними дому, які вже мають прибудинкову територію, вирішили збудувати тут… гаражі. Із начальником ЛКП-401 (нині вже звільненим) й окремими чиновниками вони знайшли спільну мову, а от думки мешканців багатоквартирної бу­дівлі ніхто не запитав.
– Буквально в п’яти хвилинах ходу звідси розташована велика автомобільна стоянка. Чому в наших дітей хочуть забрати цей майданчик? – запитують матері.
Батьки, звичайно, обурилися такому самоуправству сусідів і підступності місцевих чиновників. Але здаватися не мають наміру. Понад те, днями влаштували тут справжній суботник. Установили гойдалку, пофарбували автомобільні покришки.
А поки дорослі готують звер­­нення до прокуратури, діти планують написати лист до міського голови Андрія Садового з проханням допомогти відстояти майданчик. Адже нині їм ніде бігати інак­ше, ніж поміж автомобілями на проїжджій частині.

Василь Худицький

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике