Прем’єр-міністр Тимошенко хоче запровадити платну медицину

Латати прогалини в державному бюджеті Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко вирішила в спосіб, який, імовірно, мало сподобається пересічним громадянам. Зокрема, на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів пані Тимошенко заявила про намір перевести державні бюджетні заклади на госпрозрахунковий варіант надання послуг. «Мається на увазі, якщо держава, наприклад, платить навчальним закладам зарплату, оплачує комунальні послуги та інше, то зараз треба переходити на оплату послуг. Те саме й зі страховою медициною», – сказала вона. Кабмін також ухвалив рішення щодо створення окремих рахунків у кожній бюджетній установі, яка надає платні послуги. За словами Юлії Тимошенко, на ці рахунки перераховуватимуться кошти, отримані від надання платних послуг, а також гроші з бюджетів усіх рівнів. Прем’єр зазначила, що державні установи самостійно розпоряджатимуться грошима з цих рахунків. Пише «Вечірній Київ»
ДовідкаГоспрозрахунок – планове ведення господарства підприємства, виробництва на основі господарської самостійності, самофінансування, самоокупності та рентабельності.
А що з цього приводу думають на місцях, так би мовити, самі об’єкти господарювання. По коментарі ми звернулися до головних лікарів київських лікарень. Судячи з реакції, що її викликало наше запитання, думки з цього приводу юрмляться різні, проте висловлюють їх люди в білих халатах не надто охоче. Хтось, прикриваючись привітними відповідями секретарок, «хронічно» проводить наради або перебуває на території, хтось не чув і не бачив заяв прем’єра, дехто відверто відмовляє.
І така тенденція останнім часом стає все більш очевидною. Можливо, дається взнаки прискіплива «увага» з боку влади, не виключено, що люди бояться наслідків славнозвісної «демократії» і «свободи слова». І все ж, сміливці знайшлись.
Вершигора Анатолій Васильович, головний лікар Київської міської станції швидкої медичної допомогиВ усьому світі швидка медична допомога є безкоштовною. Оскільки дуже часто людина перебуває у важкому стані чи навіть без свідомості, за таких умов вона не зможе віднайти ні страховий поліс, ні, скажімо, соціальну картку киянина, про яку зараз чуємо багато розмов. Робота нашої служби – це гарантія соціального спокою громади міста. Всі ці норми прописані в Конституції України, невиконання їх порушення Основного закону. Платними можуть бути лише додаткові послуги. Скажімо в Німеччині є єдиний стандарт меддопомоги для всіх – і для пересічних громадян, і для прем’єр-міністра. Але якщо ви бажаєте додаткові зручності чи послуги, за це вже потрібно доплачувати.
Дзюба Ольга Леонтіївна, головний лікар Київської дитячої лікарні №2Часи, коли все краще віддавали для дітей давно у минулому. І що стосується педіатрії то тут все завжди було безкоштовно. Проте державний бюджет не може у повному обсязі забезпечити лікувальні заклади всім необхідним. Тому вихід із ситуації, що склалася, потрібно шукати – це може бути страхова чи госпрозрахункова форма відносин. Але для їх запровадження, насамперед, потрібно змінювати законодавство, аби медики працювали у правовому полі. Якщо розглядати з практичної точки зору, додаткові дотації до бюджету можуть принести деякі види вартісних обстежень. Скажімо, МРТ, КТ, УЗО, деякі лабораторні аналізи. Але зважаючи на загальне зубожіння населення і з власного досвіду можу сказати: ті, хто може платити за медичні послуги – 15-20% населення звертаються до приватних клінік, інші люди просто «не потягнуть» такі видатки з власних кишень.
Юрченко Олександр Володимирович, головний лікар КМКЛ №5Поняття «госпрозрахунок» і «медична послуга» речі несумісні, нетотожні, особливо у нашій країні. Про що можна говорити, якщо 70% населення не є платоспроможними. Крім того, в нашій лікарні є Міський центр профілактики та боротьби зі СНІДом. На сьогодні поширення вірусу імунодефіциту набуло масштабу епідемії. Про який госпрозрахунок можна говорити у даному випадку. Для таких хворих існують державні програми, сподіваюся вони працюватимуть і надалі у тому ж обсязі і режимі, а напрям залишиться пріоритетним.
Чибісов Леонід Павлович, головний лікар КМКЛ №17А хто ж буде платити!? Люди ж останнім часом не побагатшали. Подібні рішення є передчасними і вони суперечать чинній Конституції, законам України, які стосуються охорони здоров’я. Тому спочатку потрібно внести відповідні законодавчі зміни. Виходом може стати багатоканальне фінансування. Розмежування понять медпослуга і меддопомога. До першого і стабільно безоплатного можна, наприклад, віднести всі екстрені випадки, педіатрію, травми тощо. А послуги оплачувати за договором, і в цьому випадку хтось повинен виступати у ролі замовника послуг. Крім того, фінансування повинно розподілятися не за кількістю ліжок, а по хворих, які пролікувались у закладі. Тоді можна досягнути рівномірності у розподілі фінансових потоків.
Воронін Анатолій Васильович, головний лікар КМКЛ №2Держава те що не може зробити сама, перекладає на плечі своїх громадян! Все інше деталі, для тлумачення яких потрібно багато часу і фахових знань.

Источник: Хрещатик - Київська мунiципальна газета | Прочитать на источнике