Збиткова гостинність

Україна так і не домоглася від Європейського Союзу реального послаблення візового режиму. Так звана угода про спрощений візовий режим досі залишається формальним документом, попри те, що наша держава зробила жест доброї волі та звіль­нила громадян ЄС від оформ­лення віз для в’їзду в Україну. Усі прохання укра­їнців відповісти, так би мовити, “взаємністю” наразі ігнорують. Відтак час від часу виникають ідеї відплатити такою ж монетою і відновити візовий режим для ЄС.
Наприкінці березня голова президентського секретаріату Віктор Балога запропонував увести візовий режим для громадян Євросоюзу. За його словами, невиконання угоди про спрощений візовий режим і гальмування процесу пе­реговорів щодо введення безвізового режиму для українців вимагає адек­ватних відповідей із боку України.
Позицію свого керівника нещодавно підтвердив заступник голови секретаріату Президента Ігор Попов. “Незабаром ми скасуємо безвізовий режим з Європою і виграємо від цього. Це станеться дуже скоро. Можливо, навіть до Празь­кого саміту 7 травня цього року”, – повідомив він в ефірі радіо “Свобода”. За його словами, “правоохоронні органи скаржаться: оскільки європейці прибувають у нашу країну без віз, що три місяці вони відловлюють якогось “педо­філа” чи “маніяка”.
“В’їжджаючи в Україну, іноземець показує на кордоні паспорт – 10 секунд і він пі­шов. Потім з’ясовуємо за базою даних, що його не треба було пускати. У підсумку – розшук по всій території країни”, – додав заступник голови секретаріату й запевнив: якщо Україна скасує безвізовий режим для Європи, то це під­штовхне європейців скасувати візи нам.
Частково підтримує позицію президентського секретаріату голова Верховної Ради Володимир Литвин, який закликав україн­ську владу виробити спільну позицію щодо візового режиму з Євросоюзом.
“Я розумію питання безпеки, коли треба встановити відбитки пальців. Але коли люди вистоюють у чергах і не можуть оформити візу, а ми розчахнулися, розхристаність свою показали. Вочевидь, слід розраховувати на якусь взаємність”, – додав він.
За словами спікера, “в маленькій Литві за рік за візи отримали 1,5 мільйона доларів”. Натомість Україна, скасувавши візовий режим для іноземців, не отримала жодних преференцій.
Однак, попри все, голова ВР виступає проти введення віз – на його думку, до­цільніше було б запровадити плату за в’їзд для громадян тих країн, які беруть з українців плату за візи. “І щоб це було дзеркальне відображення: припустімо, якась країна бере з нас 30 євро, і ми переводимо в гривні за курсом”, – пояснив В. Литвин. При цьому він зазначив, що відновити візовий режим з Євросоюзом нині нереально.
Міністерство закордонних справ України готове зберегти безвізовий режим для громадян країн ЄС, але за умови швидкого запровадження безвізових поїздок для українців. Про це повідомив речник МЗС України Василь Кирилич.
Він зазначив, що МЗС вважає за необхідне домагатися повної імплементації угоди про спрощення оформлення віз від 1 січня 2008 року, оскільки існуюча ситуація з видачею віз для громадян України є незадовільною. Крім того, міністерство вважає за необхідне паралельно проводити активні переговори з питань безвізових поїздок.
На думку віце-президента Європарламенту Марека Сівеця, це створить чимало проблем для європейців, оскільки, виявляється, “вони люблять відвідувати Україну”.
Також візовий режим може вплинути на кількість закордонних інвестицій. Як повідомив “Газету” німецький підприємець Ґергард Кнірімен, який кілька років працює в Україні, візовий режим може відштовхнути потенційних інвесторів. “Іноземні інвестори і без того не надто радо йдуть в Україну – нестабільна економічна та політична ситуація негативно впливає на імідж держави як бізнесового партнера, – вважає він.
Погоджується з підприємцем і член парламентського комітету закордонних справ Андрій Шкіль. За його словами, закриття кордонів через запровадження віз – це зупинка мікроінвестиційних проектів, зменшення кількості іноземних туристів і взагалі – псування іміджу України.
“Сподіваюся, заступник пана Балоги сказав про скасування візового режиму лише зважаючи на “молодість” свого призначення. По-перше, це не компетенція секретаріату Президента – вони навіть ініціювати цього не можуть. По-друге, не бачу підстав для запровадження віз із тієї причини, про яку було заявлено. Якщо говорити про фінансову частину питання, то можливе одне: введення сплати відповідного внеску під час перетину українського кордону. Але теза, начебто до нас із Заходу приїжджають злочинці, навіть дискусії не підлягає! А з інших країн, наприклад, із Туреччини, Росії, Білорусі, Узбекистану, Туркменістану тощо приїжджають абсолютно інтелігентні люди? Ну, що це таке?”, – обурюється пан Шкіль.
На його думку, наслідки скасування безвізового режиму однозначно будуть негативними. “Уже навіть ця заява матиме негативний вислід, тому що зараз триває діалог з Європейським Союзом щодо поглиблення спів­праці й запровадження безвізового режиму між Україною та Єв­ропою. Якщо хтось хоче поверну­ти кошти в бюджет, то для цього є простіші способи, ніж псування іміджу України. Ця заява за­шко­дила іміджу нашої держави”, – стверджує народний депутат.
Своєю чергою, філософ, культуролог, головний редактор журналу “Ї” Тарас Возняк не вважає, що ця заява призведе до реальних кроків. “Це можна розцінити радше як, так би мовити, 368-ме китайське попередження, оскільки консульські інституції країн ЄС не виконали повною мірою своїх зобов’язань щодо пом’якшення візового режиму для громадян України. Не думаю, що в реальному вимірі дійде до змін у цій царині, принаймні поки що. Адже, по-перше, такий крок не дуже виправданий – він може більше вдарити по Україні, ніж по Євроспільноті, вплинувши не лише на кількість іноземних туристів та інвесторів, а й на імідж країни, яка смикається то в один, то в інший бік”, – вважає він.
Однак пан Возняк припускає, що такі вимоги з українського боку можуть збурити суспільну дискусію в країнах ЄС, і, цілком імовірно, це підштовхне Європу до поступового пом’якшення візового режиму або принаймні до впорядкування роботи своїх консульств, які видаватимуть візи за ліберальнішою процедурою.
Відтак чи то внаслідок такої бурхливої реакції на виголошену заяву, чи то через візит президента Європейського парламенту Ганса-Герта Пьоттерінга, під час якого візове питання зринало неодноразово, Ігор Попов поспішив спростувати власні слова. Він стверджує, що на радіо “Свобода” його слова спотворили. “Я не говорив про ймовірне скасування безвізового режиму. Я сказав, що триває переговорний процес”, – заявив він.

Источник: ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА | Прочитать на источнике