Пішов із життя Валерій Петросов (оновлено)

Харківська обласна державна адміністрація із скорботою повідомляє, що на 70 році після тяжкої та тривалої хвороби пішов із життя Валерій Альбертович Петросов
Біографічна довідка:
В.А. Петросов народився 16 листопада 1939 р. у м. Кисловодську Ставропольського краю, Росія.
Повний кавалер ордена "За заслуги" (Україна), Академік Міжнародної інженерної академії, Міжнародної академії екологічної реконструкції ВФА ООН, Житлово-комунальної академії Російської Федерації, Інженерної академії України, Української екологічної академії наук, член АWWА (американської асоціації водних робіт), лауреат Державної премії України, заслужений працівник ЖКГ України, д.т.н., професор.
Валерій Альбертович Петросов був наділений чудовою енергією творення, справедливості й добра. Ще в студентські роки проявилися його прекрасні організаторські здібності, брав активну участь у науковому і громадському житті Харківського інженерно-будівельного інституту (нині Харківський державний технічний університет будівництва й архітектури), керував аматорською кіностудією "Зодчий", був учасником команди КВК інституту, грав на музичних інструментах. Був спортсменом, майстром спорту з боксу.
Освіта вища: з 1958 по 1963 рр. навчався в Харківському інженерно-будівельному інституті, спеціальність – водопостачання і каналізація, кваліфікація – інженер-будівельник.
Трудова діяльність:
з 1963 по 1968 рр. – головний інженер служби міських водогінних мереж Харківського Водотресту,
з 1968 по 1972 рр. – заступник начальника виробничого управління водопровідного господарства м. Харкова,
з 1972 р. по листопад 2004 р. – керівник Територіального виробничого об'єднання "Харківкомунпромвод",
з листопада 2004 р. по березень 2006 року – генеральний директор Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода". Одночасно є головним конструктором АСУ водопостачанням міст України,
26 березня 2006 року В.А. Петросов обраний народним депутатом України 5 скликання, заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, очолював Міжкомітетсько-урядову робочу групу з реформування житлово-комунального господарства,
у серпні 2006 року рішенням трудового колективу обраний Почесним генеральним директором КП "ВТП "Вода",
23 листопада 2007 р. призначений генеральним конструктором наукових напрямків зі стійкості водопостачання КП "ВТП "Вода".
Громадська діяльність:
з 1972 по 2006 рр. – депутат Харківської міської ради;
з 1996 р. – віце-президент Міжнародного громадського фонду імені полководця Г.К. Жукова.
У 1997 році В.А. Петросов прийшов у велику політику. Цьому передував весь попередній життєвий досвід господарського керівника, вченого, громадського діяча.
Харківщина – маловодний регіон в Україні і по запасах води займає 24-е місце в Україні. Тепер Харківщина створила свої водоймища і регулює водні ресурси Харківської, Донецької, Луганської областей. Воді і водопостачанню Харкова і 52 населених пунктів області В.А. Петросов присвятив усе своє життя. Харківському водопроводові в 2006 р. виповнилося 125 років. Загальний трудовий стаж Валерія Альбертовича на підприємстві складає 46 років, з них 33 роки В.А. Петросов очолював колектив харківських водопровідників. За ці роки завдяки вмілому керівництву і високому професіоналізмові Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (до недавнього минулого ТВО "Харківкомунпромвод") перетворилося на одне з найбільших водопостачальних підприємств не тільки України, але й СНД, що перевершує по вартості основних фондів водопроводи Києва, Дніпропетровська і Запоріжжя разом узяті.
До 1972 року Харків був на жорсткому графіку подачі води (ранком і ввечері по 1,5–2 години). У зв'язку з бурхливим розвитком міста і його промисловості почалося активне будівництво водопровідних споруд, крім артезіанських, на базі р. Сіверський Донець і р. Дніпро. В.А. Петросов особисто брав участь у будівництві більшості водопровідних споруд, створенні необхідної інфраструктури.
У 1984 році, після введення пускового комплексу першої черги магістрального водоводу з каналу "Дніпро–Донбас", місто стало забезпечуватися водою цілодобово.
У період з 1972 по 2005 роки під безпосереднім керівництвом В.А. Петросова були побудовані і введені в експлуатацію насосні станції й очисні споруди 2-го і 3-го блоків річкового Сіверсько-Донецького водопроводу в смт Кочеток, Роганська насосна станція потужністю 750 тис. м. куб. води на добу, магістральний водогін дніпровської води загальною довжиною двох ниток 360 км, пусковий комплекс споруд дніпровської води на 375 тис. м. куб. на добу. Побудовано 9 великих насосних станцій, 42 станції підкачування, прокладено 1500 км водоводів і водогінних мереж, ведеться реконструкція артезіанського водопроводу. Вперше в колишньому СРСР створена автоматизована система управління водопостачанням (АСУВ) і вперше в Україні здійснене буріння свердловин на глибину 800 м для одержання води високої якості. Побудовано будинок КВП і водомірів, будинок АСУ, центральної диспетчерської й обчислювального центру. Зведено великий комплекс з профілактики і ремонту спеціальної техніки, а також інженерно-лабораторний корпус, два громадсько-культурних центри (у Харкові і смт Кочеток) з музеями води. Побудовано житлові будинки для працівників водопроводу в мікрорайонах по вулиці Райкомівській в Харкові, у смт Кочеток і Краснопавлівка загальною площею понад 100 тис. м. кв. Для промисловості Харкова введена в експлуатацію система технічного водопостачання і здійснене обводнювання рік Харків, Лопань, Уди, Сів. Донець і т.д. У 1996 році введений в експлуатацію спеціальний корпус і обслуговуючий комплекс у дитячому оздоровчому таборі.
У 2004 році на підприємстві вперше в Україні створені умови для контролю якості питної води відповідно до сучасних європейських вимог. Акредитована і введена в експлуатацію нова центральна лабораторія санітарно-епідеміологічного контролю якості вод, оснащена на рівні вищих світових стандартів. Вона може проводити контроль якості природних, питних і мінеральних вод з 126 показників, як це робиться в Японії, Америці, Франції. Вперше у вітчизняній практиці в лабораторії впроваджені методи імуноферментного аналізу, газової і рідинної хроматографії, атомної абсорбції, капілярного електрофорезу й УФ-спектрометрії. Це дозволяє щорічно додатково до вимог діючого ДСТ (який регламентує лише 28 параметрів) контролювати якість питної води на наявність вірусного забруднення, на вміст важких металів, хлорорганічних речовин, фенолів, нафтопродуктів і поліароматичних вуглеводів.
Понад 30 років В.А. Петросов плідно поєднує виробничу і науково-педагогічну діяльність.
У 1971 році захистив кандидатську дисертацію і став першим кандидатом технічних наук за професією серед своїх колег – керівників підприємств водопостачання і водовідведения в ко-лишньому СРСР.
В.А. Петросов – засновник власної наукової школи. Три доктори наук і 9 кандидатів, вихованці В.А. Петросова, успішно трудяться в структурах створеного науково-виробничого концерну "Вода", забезпечуючи впровадження наукових розробок, спрямованих на підвищення культури і якості обслуговування населення, економію і ресурсозбереження.
В.А. Петросов нагороджений орденом Крилатого лева Ліги відродження науки Росії.
Вперше у світовій практиці В.А. Петросовим створена економіко-математична модель прогнозування водопостачання промислових центрів і міст світу з урахуванням впливу природно-кліматичних умов.
Протягом багатьох років В.А. Петросов активно займається науково-педагогічною діяльністю. Будучи професором кафедри "Водопостачання, каналізація і гідравліка" Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури, він навчає і виховує студентів, багато хто з яких згодом стають повноцінними фахівцями КП "ВТП "Вода". Він – член ученої ради Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури, член ДЕК цього вузу, дійсний член Академії будівництва й архітектури України, почесний доктор наук Національного технічного університету "ХПІ".
В.А. Петросов – автор 200 наукових праць, у тому числі 8 монографій, регулярно виступає в ЗМІ з проблем водопостачання, культури водоспоживання, ресурсозбереження, представляє Україну на міжнародних конгресах із проблем водопостачання.
Як професіонал і патріот, закоханий у місто і харків'ян, він створив 18 фонтанів, у тому числі і кольоромузичні, що стали улюбленим місцем відпочинку і візитною карткою міста.
До 350-річчя м. Харкова за безпосередньої участі В.А. Петросова був відновлений каскад фонтанів у саду ім. Шевченка.
Окремі епізоди трудової біографії:
1. Грудень 1975 року. Почалося руйнування Печенізької греблі, що загрожувало життю більш як 120 тисяч жителів Чугуївського і деяких інших районів області і нанесенням непоправного економічного збитку.
Для прийняття технічного рішення необхідно було побачити під водою характер руйнувань понурної частини греблі. Без коливань В.А. Петросов у водолазному костюмі занурився в крижану воду на 12-метрову глибину.
Внесені ним пропозиції дозволили державній комісії оперативно вжити заходів по забиван-ню шпунта і зміцненню тіла греблі й у такий спосіб запобігти загибель людей і катастрофу, що загрожувала північному сходу України.
2. Червень 1984 року. Аварія на каналізаційних спорудах м. Бєлгорода. Отруйні речовини біохімічної й іншої галузей промисловості були аварійно скинуті в р. Сіверський Донець. Виникла загроза для населення при ураженні Печенізького водоймища – одного з основних джерел водопостачання Харкова.
Було потрібне оперативне прийняття науково-технічного рішення з нейтралізації отруйних речовин. І це було зроблено по розрахунках і кресленнях В.А. Петросова. За добу був створений хімбакзахист води на р. Сів. Донець. Населення не постраждало.
3. 1984–1986 рр., коли церква офіційно була відокремлена від держави, комуніст Петросов В.А. узяв на себе відповідальність і разом зі своїми однодумцями, працівниками підприємства відновив зруйновану Володимирсько-Богородничеську церкву, пам'ятник архітектури XVIII століття, в смт Кочеток і передав її у довічне користування Харківській єпархії.
4. 1986 рік. Чорнобильська катастрофа. З перших днів В.А. Петросов брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За наказом начальника ЦО УРСР, Голови Ради міністрів УРСР керував і координував роботу наукових, проектних, будівельних організацій, а також хімвійськ по створенню системи дезактивації води. Був опромінений, інвалід III групи. Нагороджений орденом "Чорнобильський Хрест: Мужність. Честь. Гуманність".
5. 1987 рік. Весняний паводок міг стати фатальним. Надзвичайна паводкова комісія (НПК) країни вимагала повного спорожнювання Печенізького водоймища, побоюючись повені населених місць. За невиконання цієї вказівки загрожувала кримінальна відповідальність. В.А. Петросов перебував на той час у лікарні після Чорнобиля. Терміново перервавши лікування, він зробив необхідні розрахунки і, усупереч вимозі НПК Ради міністрів України, взявши на себе відповідальність, не допустив спорожнювання Печенізького водоймища, чим запобіг загибелі риби і зберіг запаси води для трьох областей України – Харківської, Донецької, Луганської.
6. Грудень 1988 року. Землетрус у Вірменії. Керував спецгрупою Держбуду СРСР, розробив ряд науково-технічних рішень, що дозволило виключити розвиток епідемій через водні джерела і системи водопостачання у Вірменії в період ліквідації наслідків землетрусу.
7. 1993 рік. Проблема якості води рік Дніпро, Дністер та інших через аварію на Чорнобильській АЕС зростає. За розпорядженням Президента України брав участь у розробці концепції Національної програми поліпшення якості питної води в Україні в екологічній обстановці, що склалася.
8. 1995 рік. Аварія на Диканівських очисних каналізаційних спорудах. Більш як два місяці провів без сну і відпочинку. Разом з колективом, надаючи допомогу колегам, зробив усе можливе, щоб уберегти наше півторамільйонне місто від спраги й епідемії. Створив хіміко-бактеріологічний захист рік Харків, Лопань, тим самим було попереджено можливе виникнення холери в Харкові.
Почесний громадянин Жовтневого району м. Харкова.
Професіонал найвищого класу, який володіє науковими знаннями і величезним виробничим досвідом, аналітичним мисленням і умінням прогнозувати ситуацію, В.А. Петросов безкомпромісний у відстоюванні інтересів підприємства і готовий йти на відкритий конфлікт із владою, якщо мова йде про загрозу безпеки водопостачання.
Підсумком багаторічних міркувань про поліпшення життя українського народу стала одна з монографій "Это нужно человеку… На опыте Германии, США", у якій узагальнений кращий світовий досвід за Планом Маршалла виходу країн Європи, насамперед післявоєнної Німеччини, з економічної кризи і розрахунок споживчого кошика товарів і послуг для відродження промисловості, сільського господарства в ринкових умовах.

Источник: Харківська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике