Багатства надр – під контроль влади

Розробка кар’єрів та видобування корисних копалин в області далеко не завжди відбувається з дотриманням чинного законодавства. Загалом, за оцінками фахівців, видобуток піску, вапняку, мінеральної чи питної води здійснюється офіційно, з оформленням усіх необхідних дозвільних процедур, лише приблизно у 30% випадків. Отже, слід об’єднати зусилля і налагодити тісну співпрацю між усіма відповідними контролюючими держструктурами, аби припинити розбазарювання та безкоштовне використання народних багатств. Про таке, зокрема, йшла мова на сьогоднішньому засіданні обласної робочої групи з опрацювання та комплексного вирішення питань реалізації державної політики у сфері раціонального використання та охорони земель під головуванням заступника голови ОДА Володимира Кирилюка.В ході засідання члени групи заслухали інформацію заступника начальника Головного управління промисловості ОДА Василя Грінкевича, начальника державного управління охорони навколишнього середовища України в області Григорія Сагайдака, начальника обласної екологічної інспекції Віктора Степановича та начальника держінспекції з контролю за використанням і охороною земель в області. Після чого обговорили шляхи покращення ситуації, налагодження співпраці, висловили свої зауваження та пропозиції. Так, серед іншого учасники зібрання вказували на недосконалість законодавства, яке регулює питання видобутку земельних ресурсів. Зокрема, воно не відрізняє невеличку копанку і кар’єр, де видобуток здійснюється мільйонами тонн – процедура отримання дозволів та ліцензій однакова. Разом з тим, ця процедура досить складна і тривала у часі, що нерідко затруднює роботу тих підприємців та підприємств, які мають необхідність у використанні надр. Натомість процвітає нелегальний видобуток. Як приклад наводилося підприємство, яке здійснює випуск бутильованої мінеральної води, не маючи жодних документів щодо того, звідки воно оту саму воду бере. Чи, приміром, в області нараховується близько 40 цегельних заводів, частина з яких числиться непрацюючими. Тим часом фактично продукцію вони виробляють. Звичайно ж, не афішуючи, з яких джерел отримують сировину.Зі свого боку контролюючі органи жаліються: аби навести порядок, у них нерідко не вистачає повноважень. Інспекції не мають права проводити слідчі дії, лише констатувати факти. Тож інспекторів деякі не дуже сумлінні підприємці просто не пускають на територію своїх підприємств – без жодних наслідків для себе. Прокуратурі ж для заведення кримінальної справи у ряді випадків не вистачає офіційно затвердженої методики нарахування збитків. Адже якщо неможливо встановити суму збитку, заподіяного державі, то й неможливо встановити сам факт злочину.Водночас без діла контролюючі органи все ж не сидять і порушників таки потроху виявляють. Для прикладу, обласна інспекція з контролю за використанням і охороною земель протягом минулого та цього року виявила 28 порушників, покаравши їх на загальну суму трохи більше 7 тисяч гривень. У 8 випадках інспекція надіслала до прокуратури клопотання про відкриття кримінальної справи, 5 справ уже відкрито.Чималою проблемою для краю стало й засмічування земель, особливо поблизу населених пунктів. Але ж ці землі у переважній більшості випадків мають господаря. Який чомусь, взявши землю, забув, що зобов’язаний її обробляти і дбати про чистоту та порядок на ній. На необхідності притягненні таких горе-господарів до відповідальності та припиненні перетворення родючих земель на стихійні сміттєзвалищ наголосив Володимир Кирилюк.У підсумку члени групи прийшли до висновку, що в області у перспективі мають бути розроблені схеми всіх розвіданих земельних ресурсів з чітко визначеним статусом земельних ділянок, на яких вони знаходяться. Поява таких документів полегшить співпрацю усіх причетних до вказаних питань служб та стане ще одним кроком на шляху впорядкування питань використання та охорони земель.О. Севастьянов

Источник: Хмельницька обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике