Стара варязька дорога до Чернігова

...Стара варязька дорога нагадуватиме ріку — поодинокі зупинки між Києвом та Черніговом матимуть не меншу подібність із причалами та пристанями й тому тоді, коли хтось невидимий або ж непомічений із того сонмища подорожніх, які завантажилися до темнуватого та прохолодного мікроавтобусного черева чи то у Броварах, чи то ще навіть у Києві, або бронзовий та світлоокий хлопчина із важким та квадратним рюкзаком армійського крою, або приземкувата літня жінка без шиї, продираючись крізь салон маршрутки, вузький та підвладний важкій дорожній хитавиці, проситиме водія зупинитися десь поблизу бічної дороги, що впадає до центральної магістралі, біля високих воріт темного та високого гаю, чи то поблизу золотавої та сивої стежини, що вестиме до цегляного та гостроверхого цегляного будинку, що стоятиме в оточенні сизих надвисоких ялин, то ця подібність із річковою подорожею та із зупинкою на смарагдовому дрібноводді поблизу одного із населених островів стане хіба що сильнішою та відвертішою й людина, або хлопець або вже немолода жінка залишать сталевий ковчег, що йде проти течії й обпікаючи босі ноги свої завжди студеною прибережною водою, неспокійною та бистрою водою, яка може збити з ніг та потягнути за собою до глибинних та донних, кромішніх ям, добереться до свого острова або ж до своєї дочірньої ріки, що доправить його або її до невидимої, але вже близької отчої пристані й цей острів й ця пристань поглинуть їх й за декілька хвилин до наступної зупинки, до наступного якоря, який буде к...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике