Наголоси податківців під час он-лайн спілкування щодо нових правил застосування РРО (частина друга)

Вподовж минулого тижня податківці області онлайн вивчали спільно з платниками нові правила застосування РРО: перенесення термінів запровадження та «кеш- бек», особливості готівкових розрахунків «спрощенцями».
Тема цікавила багатьох підприємців, щоправда більше запитань все ж таки надходило телефоном. Під час спілкування, як і у мережі Фейсбук так і під час розмови телефоном, кожен платник податків зміг отримати ґрунтовні роз’яснення з даної теми.
Левову частку від усіх запитань складали - терміни впровадження новітніх РРО, та зміни у їх застосуванні.
Податківці опрацювали всі запитання та підготували пам’ятку - інфографіку: https://cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/420324.html, а також публікують відповіді на найбільш поширені питання.

ЯК ЗМІНИЛИСЯ ТЕРМІНИ ВВЕДЕННЯ НОРМ ПРО РРО ДЛЯ ФОП У ЗВ'ЯЗКУ З ВВЕДЕННЯМ КАРАНТИНУ?
Так, до 1 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО.
Також до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.
Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 1 січня до 1 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої груп зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу.
До них належать: реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет; реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
діяльність туристичних агентств та операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.
Таким чином, до 1 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.
Нагадуємо, що ФОП – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують.

ЯКІ ПОРЯДОК ТА ПІДСТАВИ ВІДМОВИ В РЕЄСТРАЦІЇ РРО?
необхідно керуватися п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. №547.
Протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції, якщо:
РРО вже зареєстрований;
модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;
центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. №1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;
суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;
у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;
екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;
суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).

ЯК ПРОВОДИТИ РОЗРАХУНКИ ЗА ПОДАРУНКОВИМИ СЕРТИФІКАТАМИ ЧЕРЕЗ РРО?
У разі, якщо розрахунок за товари, які отримує покупець, здійснюється за допомогою подарункового сертифіката, то у реквізиті «форма оплати» фіскального касового чека зазначається «Подарунковий сертифікат» та, у разі необхідності, сума коштів, яка доплачується.
Податківці зазначають, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Застосування РРО передбачено Законом України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями.
Разом з тим, відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13 із змінами, фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ Положення №13. При цьому при розрахунку за товар раніше придбаним сертифікатом у касовому чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги); кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.
При цьому у реквізиті «форма оплати» зазначається запис «Подарунковий сертифікат» та, у разі необхідності, – сума коштів, яка доплачується готівкою чи безготівково (кредитна картка тощо).

ДЕ МОЖНА ДІЗНАТИСЬ ІНФОРМАЦІЮ ПРО СКАСУВАННЯ РЕЄСТРАЦІЇ РЕЄСТРАТОРА РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ОРГАНАХ ДПС?
Державна податкова служба щодекади оприлюднює на своєму вебсайті таку інформацію:
- дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;
- дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.
Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
Звертаємо увагу, на офіційному вебпорталі ДПС функціонує розділ « Інформація з реєстрів» де зроблено гіперпосилання на закладки: «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro) та «Інформація про книги ОРО» сервісу «Інформація щодо РРО та книг ОРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), в яких можна отримати додаткову інформацію щодо РРО.
Окрім того, у платників є можливість переглянути реєстри екземплярів РРО та реєстри ЦСО у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Реєстри».

ЧИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ВИКОРИСТОВУВАТИ КАСОВІ АПАРАТИ ПІДПРИЄМЦІ - ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ 1 ГРУПИ, ЯКІ ТОРГУЮТЬ НА РИНКУ?
Платники єдиного податку - фізичні особи підприємці першої групи, які здійснюють діяльність з торгівлі на ринках, надання побутових послуг виключно населенню, а також фізичні особи, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства, як сьогодні, так і надалі, мають право не застосовувати РРО.

ЧИ Є ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАСТОСУВАННЯ РРО?
Так відповідальність є. Зокрема, штраф за невидачу чеку, не проведення операції через РРО, проведення неповної суми вартості проданих товарів з 01.08.2020 року:
збільшені з 1 гривні до 10 % від вартості товарів/послуг - за перше порушення, за наступне порушення протягом року - 50 %.
З 1 січня 2021 року: 100% вартості проданих з порушенням товарів - за порушення, скоєне вперше; 150% вартості проданих з порушенням товарів - за кожне наступне порушення.
Крім цього, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена і адміністративна відповідальність згідно статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення.