Акценти від буковинських податківців суб’єктам ЗЕД

ЯК НАРАХОВУЄТЬСЯ ПЕНЯ ЗА ПОРУШЕННЯ СТРОКІВ РОЗРАХУНКІВ ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ ТОВАРІВ ТА ЯКИЙ СТРОК СПЛАТИ ТАКОЇ ПЕНІ?
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за операціями з експорту та імпорту товарів, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).У разі застосування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності контролюючим органом складається податкове повідомлення-рішення за формою «С».
Платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення- рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В ЯКОМУ ВИПАДКУ ЗУПИНЯЄТЬСЯ НАРАХУВАННЯ ПЕНІ ЗА ПОРУШЕННЯ СТРОКІВ РОЗРАХУНКІВ ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ ТОВАРІВ?
Нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів зупиняється: перший випадок - у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин; другий - у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку.
ЯКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕДБАЧЕНА У РАЗІ ПОРУШЕННЯ ТЕРМІНУ СПЛАТИ ПЕНІ, НАРАХОВАНОЇ КОНТРОЛЮЮЧИМ ОРГАНОМ ЗА ПОРУШЕННЯ РЕЗИДЕНТАМИ ТЕРМІНУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ ТОВАРІВ?
За порушення терміну сплати пені, нарахованої контролюючим органом за порушення резидентами терміну розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, такі резиденти притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.
Водночас Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальності за порушення такого терміну не передбачено.
ЧИ МОЖНА ЗДІЙСНЮВАТИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ РОЗРАХУНКИ МІЖ РЕЗИДЕНТАМИ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ?
Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою ст. 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.
Згідно з частиною другою ст. 5 Закону № 2473 усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1 - 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій;
4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Національного банку України.
Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.
ЧИ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ТЕРМІН ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ (1095 ДНІВ) ДЛЯ НАРАХУВАННЯ ПЕНІ ЗА ПОРУШЕННЯ РЕЗИДЕНТАМИ СТРОКІВ РОЗРАХУНКІВ У СФЕРІ ЗЕД?
Застосування контролюючими органами санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності (1095 днів).