ДФС Буковини: актуальні запитання – відповіді щодо сплати земельного податку

ЧИ ПОТРІБНО СПЛАЧУВАТИ ПОДАТОК, У ВИПАДКУ ЯКЩО ФІЗОСОБА-«ЄДИННИК» НА ВЛАСНІЙ ЗЕМЕЛЬНІЙ ДІЛЯНЦІ ЗДІЙСНЮЄ БУДІВНИЦТВО ВИРОБНИЧОГО ОБ'ЄКТА?
Відповідно до ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розд. XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).
Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Статтею 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV( із змінами та доповненнями) визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Тобто, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), фізична особа – підприємець не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу - підприємця), на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.
ЧИ СПЛАЧУЄТЬСЯ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТКУ ЗА ДІЛЯНКУ, ЯКА НАДАНА ДЛЯ ВЕДЕННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА?
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно із ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України зі змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Оскільки платником земельної ділянки є ії власник, то фізична особа (засновник фермерського господарства), яка отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено ії цільове призначення – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки). Вони надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).