Олександр Турченяк: «Ми перетворюємося на країну, що торгує трудовими ресурсами?»

Сьогодні, після президентських виборів, підприємці вкрай занепокоєні тим, за якими правилами ми будемо жити далі – якою буде система оподаткування, чи будуть зміни в роботі контролюючих органів, як будуть здійснюватися перевірки діяльності підприємців, як розвиватиметься економіка взагалі? Сьогодні, коли у країні фактично йде війна, всі проблеми списуються на неї. Однак маємо досвід країн, що роками живуть в умовах довготривалих та різних за інтенсивністю військових конфліктів. Це Грузія, Японія, Ізраїль. До речі і Японія, і Ізраїль є одними з найбільш розвинених країн світу. … Ці країни успішно вирішують свої економічні проблеми, розвивають внутрішній ринок, борються із корупцією, - констатує голова Регіональної ради підприємців в Черкаській області Олександр Турченяк. – А на українських кордонах сьогодні черги на 2 доби на виїзд із країни – хіба це нормально?.. Все працездатне населення виїжджає з країни. За останній рік наші заробітчани прислали в Україну 14 мільярдів доларів – колосальна сума! У нас дефіцит щороку був 5 мільярдів доларів. І лише за рахунок заробітчан тримається курс долара у країні. Ми що, перетворюємося на країну яка торгує трудовими ресурсами?
Такі зарплати, які отримують наші заробітчани за кордоном, українські підприємства не можуть собі дозволити - просто збанкрутують або закриються – тож працювати у нас практично нікому. Всі, хто може працювати, працюють за кордоном. Тому підприємців турбують сьогодні ті питання, які стосуються базової можливості діяльності у нас будь-якого бізнесу- від крихітного до великого. Як будуть забезпечуватися можливості того, аби наші люди не хотіли їхати із країни підіймати чужу економіку?.. Як будуть контролюватися виділення коштів і їх освоєння – наприклад, на створення тих же доріг, без яких говорити про інвестиційну привабливість та можливості економічного зростання просто безглуздо?..
Не розумію, чому мають повторюватися прописні істини економічних реалій країни. Кожне робоче місце – це податок на доходи фізичних осіб, це створення продукції з доданою вартістю, це наповнення Бюджету нашої країни та можливість реалізувати регіональні економічні програми. Хтось намагається систематизувати та відшукати маркери економічних проблем України. А я вважаю, що їх не потрібно шукати, суспільство й внутрішній ринок вже дали на це відповідь. Відсутність реальних та доступних державних програм стимулювання бізнесу, складність використання енергоносіїв та ціна на них, правила податкової політики, ставки оподаткування, відсутність чіткої зовнішньої політики щодо експорту вітчизняної продукції з доданою вартістю тощо… А за цим всім - корупція та бюрократія, корупція та бюрократія. Впевнений, що ситуація не зміниться допоки влада та посадовці на усіх рівнях не зрозуміють те, що саме бізнес та громадяни України фінансують через податки та відрахування усю країну. І не просто зрозуміють, а почнуть прозоро й чесно, відповідально й незаангажовано працювати на економіку країни.
Тому, коли певні економічні фахівці «списують» економічні проблеми на війну, то цим формують певне негативне та регресивне інформаційне оточення. Мало хто замислюється, що чимало наших хлопців, захисників, які повернулися до мирного життя, починають власну справу. Їм, як і нам, представникам бізнесу, вже все тяжче розуміти усю картину економічних «ігрищ» на підґрунті політичних протистоянь.
Ми відповідаємо за власну країну, нам її будувати. Сподіваюся, що розуміння цих проблем у владі настане й Україна не отримає новий радикальний «фронт» боротьби із «законотворцями».