ДФС Буковини: актуальні запитання – відповіді щодо адміністрування рентних платежів

ЯКІ СТАВКИ РЕНТНОЇ ПЛАТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ ДЛЯ ВИДОБУВАННЯ НАФТИ ТА ГАЗОВОГО КОНДЕНСАТУ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У 2019 РОЦІ?
У Головному управлінні ДФС Буковини роз’яснюють, з 1 січня 2019 року внесено зміни до п. 252.20 ст. 252 ПКУ, зокрема: універсалізовано розміри ставок рентної плати для видобування нафти та газового конденсату, що видобуваються з покладів:
до 5000 метрів — 31 % вартості обсягів видобутої нафти та газового конденсату;
понад 5000 метрів — 16 % вартості (фактичної ціни) обсягів видобутої нафти та газового конденсату.
Звертаємо увагу: доходи загального фонду Держбюджету України від рентної плати для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, крім вуглеводнів (п. 5 частини другої ст. 29 Бюджетного кодексу), зменшено до 70 % частки такої Рентної плати (код бюджетної класифікації 13030100).
Доходи загального фонду обласних бюджетів від Рентної плати для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, крім вуглеводнів (п. 4 частини першої ст. 66 Бюджетного кодексу), збережено у попередньому розмірі - 25 % частки такої Рентної плати.
Бюджетним кодексом встановлено зарахування 5 % частки Рентної плати для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, крім вуглеводнів, до доходів загального фонду бюджетів: міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад (п. 4 3 частини 1 ст. 64 Бюджетного кодексу); міст районного значення, сільських, селищних бюджетів (п. 32 частини першої ст. 69 Бюджетного кодексу).
ХТО ПОВИНЕН СПЛАЧУВАТИ ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК, ЗА ЗДІЙСНЕННЯ СКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН БЕЗПОСЕРЕДНЬО У ВОДНІ ОБ’ЄКТИ?
Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області роз’яснюють, платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.
Норми визначені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з частинами другою – п’ятою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Отже, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.
При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.
ЯКІ СТАВКИ РЕНТНОЇ ПЛАТИ ЗАСТОСОВУВАТИ ЛІСОКОРИСТУВАЧАМ?
Відповідно до внесених в ПКУ змін з 1 січня 2019 року ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за заготівлю деревини основних та неосновних лісових порід збільшено на 50 %.
Отже, суб’єктам лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, при обчисленні суми Рентної плати, що зазначається у дозволах на 2019 рік, необхідно застосовувати нові ставки.
Рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» та «б» пп. 256.11.6 ст. 256 ПКУ.
У разі отримання платником у грудні 2018 року спеціального дозволу на використання лісових ресурсів у 2019 році податкові зобов’язання з Рентної плати за цим дозволом виникають з початку періоду, на який отримано дозвіл (тобто з 1 січня 2019 року), із застосуванням ставок, які діють в поточному році. В таких випадках суб’єктам лісових відносин необхідно здійснити перерахунок суми Рентної плати в спеціальних дозволах на 2019 рік за новими ставками на підставі норм абзацу «а» пп. 256.11.3 ст. 256 ПКУ.