ДФС Буковини: актуальні запитання - відповіді щодо сплати земельного податку

Чи повинні об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) або підприємства, установи і організації, які здійснюють управління багатоквартирними будинками, сплачувати земельний податок за всю площу земельних ділянок під багатоквартирними будинками з урахуванням прибудинкової території, якщо частина нежилих приміщень таких будинків перебуває у власності інших осіб (документи на земельні ділянки у таких осіб відсутні)?
Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 269 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (ст. 270 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (п.п. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14, п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Водночас норми розд. ХІІІ ПКУ не передбачають можливості при розрахунку податкових зобов’язань із земельного податку об’єднаннями власників будинків або підприємствами, установами і організаціями, які здійснюють управління багатоквартирними будинками, зменшувати площу земельної ділянки під багатоповерховими жилими будинками з урахуванням прибудинкової території на площу земельної ділянки з урахуванням пропорційної частки нежилих приміщень (їх частин), які знаходяться у власності інших осіб.
З урахуванням викладеного, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків або підприємства, установи і організації, які здійснюють управління багатоповерховими жилими будинками, повинні сплачувати земельний податок зі всієї площі земельних ділянок під багатоквартирними жилими будинками з урахуванням прибудинкової території, які за даними державного земельного кадастру знаходяться у таких осіб у власності або користуванні.
Для обчислення суми земельного податку необхідно звернутися до територіальних органів Держгеокадастру за місцезнаходженням земельних ділянок для отримання витягів із Державного земельного кадастру про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, в яких буде визначено площі земельних ділянок, по яких право власності або користування об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків або підприємствами, установами і організаціями, що здійснюють управління такими будинками, набуто та оформлено відповідно до законодавства.
До якого контролюючого органу необхідно звернутися для отримання інформації щодо плати за землю (за місцем проживання чи місцезнаходженням земельної ділянки), якщо ФО мешкає в одному населеному пункті, а земельна ділянка (будівля, приміщення) розташована в іншому населеному пункті?
Відповідно до п.п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).Згідно із п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПКУ, п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 ПКУ плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).
Отже, якщо фізична особа проживає в одному населеному пункті, а земельна ділянка (будівля, приміщення) розташована в іншому населеному пункті, то для отримання інформації щодо плати за землю такому платнику необхідно звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки.