Проект «Право платника»: відповіді на 11 питань про особливості оподаткування доходів спадкоємців та осіб, що отримують доходи за договором про довічне утримання

Головне управління ДФС у Черкаській області у зв’язку із запитаннями платників наводить питання – відповіді щодо оподаткування доходів спадкоємців та осіб, які отримують щомісячно грошове утримання згідно договору про довічне утримання.
1. Яким чином спадкоємці виконують грошові зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб померлої фізичної особи?
Відповідь: Податковий кодекс України не передбачає подання звітності та особливого порядку для погашення податкових зобов’язань фізичної особи, у разі її смерті. Грошові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців та підлягають сплаті. При цьому протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.
2. Як оподатковується сума страхової виплати за договором довгострокового страхування життя, яка отримується фізичною особою - вигодонабувачем (спадкоємцем) у разі смерті застрахованої особи?
Відповідь: До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати за договорами страхування життя у разі смерті застрахованої особи, якщо така виплата отримується членами сім’ї застрахованої особи першого ступеня споріднення. Оподаткування страхових виплат, що сплачуються іншим платникам податку – вигодонабувачам за договорами довгострокового страхування життя у разі смерті застрахованої особи, здійснюється згідно з законодавством: із вказаних доходів справляється податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відс. Вигодонабувач, за наслідками звітного податкового року зобов’язаний включити отримані доходи до загального річного оподатковуваного доходу та подати по строку до 1 травня року, що настає за звітним податкову декларацію і сплатити до 1 серпня року, наступного за звітним визначені у поданій декларації зобов’язання з ПДФО та військового збору.
3. Яким чином оподатковується дохід від продажу громадянином – резидентом або нерезидентом нерухомого майна, що перебуває у власності менше трьох років та отримано ним у спадщину?
Відповідь: Дохід від операцій з продажу (обміну) не частіше одного разу на рік об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (а це житловий будинок, квартира або її частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельну ділянку, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення), які перебувають у власності фізичної особи - резидента або фізичної особи - нерезидента менше трьох років, але були одержані такими фізичними особами у спадщину, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Із вказаних доходів не справляється військовий збір. При цьому, у разі продажу протягом звітного податкового року більш як одного із зазначених об’єктів нерухомості, або від продажу об’єктів нерухомості, не зазначених в п. 172.1 ст. 172 Кодексу, отриманих у спадщину, одержаний дохід буде оподатковуватися ПДФО за ставкою 5 відс – для фізичних осіб - резидентів та за ставкою 18 відс. – для фізичних осіб - нерезидентів. Також із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5 відс. При цьому доходи від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 Кодексу, отриманого у спадщину відображаються за наслідками звітного податкового року у податковій декларації (подається по строку до 1 травня року, що настає за звітним). Визначені у декларації зобов’язання з ПДФО та військового збору слід сплатити до 1 серпня року, наступного за звітним.
4. Чи потрібно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО, особі, яка отримує щомісячно грошове утримання від іншої особи згідно договору про довічне утримання?
Відповідь: Статтею 744 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.
У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п.1 ст.749 Цивільного кодексу України).
Звідси випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.
Відповідно до пп. «є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору. Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (пп.164.1.1 та пп.164.1.2 п.164.2 ст.164 Кодексу).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 Кодексу).
Отже, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (по строку до 1 травня року, що настає за звітним) і сплатити (по строку до 1 серпня року, наступного за звітним) із вказаних доходів податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. і військовий збір за ставкою 1,5 відс.
5. Яким чином оподатковується вартість спадщини, отриманої громадянином – нерезидентом від громадянина – резидента?
Відповідь: Фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину від фізичної особи - резидента, зобов’язана сплатити до нотаріального оформлення успадкованого об’єкта, податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків і військовий збір за ставкою 1,5 відс.
6. Яким чином сплачується податок у разі, якщо малолітня/неповнолітня дитина отримує спадщину від фізичної особи - резидента, що не є членом сім’ї першого ступеня споріднення (бабусі)?
Відповідь: Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною спадщини, повинні подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб, відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України за ставкою, визначеною ст. 167.2 Податкового кодексу України – 5 відс. Також сплачується 1,5 відс. військового збору. Водночас якщо об’єкт спадщини успадковується спадкоємцем-нерезидентом, ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс.
7. Як оподатковується успадкована від громадянина - резидента, що не є членом сім’ї першого ступеня споріднення нерухомість, що продана у рік набуття спадщини?
Відповідь: Фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого ступеня споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків від вартості будь-якої спадщини та військовий збір за ставкою 1,5 відс. Водночас дохід від операцій з продажу (обміну) не частіше одного разу на рік об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (а це житловий будинок, квартира або її частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельну ділянку, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення), які перебувають у власності фізичної особи - резидента або фізичної особи - нерезидента менше трьох років, але були одержані такими фізичними особами у спадщину, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Із вказаних доходів не справляється військовий збір. Втім у разі продажу протягом звітного податкового року більш як одного із зазначених об’єктів нерухомості, або від продажу об’єктів нерухомості, не зазначених в п. 172.1 ст. 172 Кодексу, отриманих у спадщину, одержаний дохід буде оподатковуватися ПДФО за ставкою 5 відс – для фізичних осіб - резидентів та за ставкою 18 відс. – для фізичних осіб - нерезидентів. Також із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5 відс.
Отже, якщо громадянин – резидент успадкував нерухомість від бабусі – резидента, за наслідками звітного податкового року він зобов’язаний подати по строку до 1 травня року, що настає за звітним податкову декларацію і відобразити дохід у вигляді спадщини і сплатити по строку до 1 серпня року, податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відс. У разі успадкування декількох об’єктів нерухомого майна та продажу протягом звітного податкового року більш як одного із об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України, громадянин – резидент відображає у податковій декларації ще й доходи від продажу таких об’єктів нерухомості і повинен сплатити з таких доходів ПДФО за ставкою 5 відс та військовий збір за ставкою 1,5 відс.
8. Яким чином оподатковується вартість спадщини, отриманого громадянином - резидентом від громадянина - нерезидента?
Відповідь: Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента оподатковується ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відс.
9. Чи необхідно нотаріусам відображати у податковому розрахунку за ф. 1ДФ військовий збір щодо посвідчених договорів з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна між фізичними особами, а також виданих свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування?
Відповідь: Нотаріусам необхідно відображати у податковому розрахунку за ф. 1ДФ військовий збір щодо посвідчених ними договорів з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна між фізичними особами, а також виданих свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування.
При цьому в рядку «Військовий збір» розд. 2 податкового розрахунку за ф. 1ДФ проставляються загальні суми виплаченого доходу та фактично утриманого (перерахованого) військового збору.
10. Хто є відповідальним за сплату (перерахування) ПДФО при отриманні спадщини?
Відповідь: Відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини. Також, крім нерезидентів декларацію не потрібно подавати спадкоємцям, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, та спадкоємцям - резидентам, які сплатили податок на доходи фізосіб та військовий збір до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
11. Хто є відповідальним за сплату ПДФО, якщо при отриманні свідоцтва про право на спадщину нерезидент-спадкоємець попередньо не сплатив ПДФО?
Відповідь: Спадкоємєць – нерезидент зобов’язаний сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відс. до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримує від нотаріуса свідоцтво про право на спадщину.
Щодо визначення ступеня споріднення фізичної особи. Визначення термінів, що вживаються для цілей оподаткування, встановлено ст. 14 Податкового кодексу України, пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 якого передбачено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей оподаткування вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї вважаються такими, що мають другий ступень споріднення.
Нагадуємо, що для отримання відповіді фахівців ГУ ДФС у Черкаській області на конкретне питання з оподаткування та для отримання первинної (безоплатної) правової допомоги потрібно направити лист на адресу help_payer@ukr.net з позначкою «Проект «Право платника». Переглянути узагальнені питання – відповіді та актуальні матеріали за темою, а також прочитати детальну інформація з питань роботи ініціативного проекту головного управління ДФС у Черкаській області можна у спеціальному банері «Право платника» на відповідному суб-сайті ГУ ДФС в області: http://ck.sfs.gov.ua/anonsi-ark/13623.html
ДПІ у м. Черкасах