Бригинець: Якщо «Жовтень» визнають пам′яткою місцевого значення, то, можливо, Київ змушений буде продати кінотеатр

«Якщо «Жовтень» визнають пам′яткою місцевого значення - без уточнення якою пам’яткою має стати будівля, а саме «пам’яткою історії» - то у міста може не виявитися грошей на дорогу реставрацію кінотеатру і Київ змушений буде продати кінотеатр. Чи не цього дехто добивається, граючи статусами?».
Так член Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Олександр Бригинець прокоментував проект рішення Київради «Про надання статусу скверу земельній ділянці площею 0, 45 га, яка розташована між будинками №26/10 на вулиці Костянтинівській та №25 на вулиці Межигірській у Подільському районі м. Києва та вирішення інших питань, пов′язаних із будівлею кінотеатру «Жовтень». Відповідно до проекту рішення передбачено надати статус пам’ятки місцевого значення будівлі кінотеатру «Жовтень».
«Ключове, що треба зрозуміти, як депутатам, так і киянам - що статус пам′ятки не уберігає споруду від приватизації. У Києві сотні пам′яток, які належать приватним особам. Уберігає від приватизації пам’ятки спеціальне рішення ВР чи місцевої ради», - наголосив О. Бригинець.
Він нагадав, що Гостинний двір не приватизували, поки ВР не скасувала заборону на його приватизацію.
«Яка принципова відмінність між пам’ятками із різним статусом? Пам’ятка історії є цінністю, пов’язаною не з особливостями архітектури чи певних художніх рішень, а у зв’язку із її особливою функцією і місцем в історії. Саме таким і є кінотеатр «Жовтень». Він пам’ятка не тому, що розташований у красивому будинку, розписаному унікальними мозаїками (яких там, звичайно, немає), а тим, що це перший у Києві будинок, побудований спеціально як кінотеатр, і який завжди був осередком культурного життя, а в останні роки реально перетворився у центр різноманітних культурних і унікальних проектів. Тож, наша мета – не зберегти структуру стін і особливості покриття даху цього будинку, а сам будинок, в якому найважливіше – його функції», - наголосив О. Бригинець.
Як висновок, він сказав, що надання будівлі кінотеатру «Жовтень» статусу пам’ятки історії абсолютно вмотивовано. Саме історії, а не архітектури.
«Додайте до цього специфіку в догляду за пам’ятками! Пам’ятки у переважній більшості , якщо це не пам’ятка історії, не пам’ятка пов’язана із певними подіями чи присутністю там певних людей, а пам’ятка пов’язана із унікальністю самої споруди, передбачає участь у відбудові і поновленні цієї пам’ятки реставраційних компаній, які мають спеціальні ліцензії», - підкреслив О. Бригинець.
Вартість робіт такої будівельної реставраційної компанії принципово інша, ніж робота звичайної будівельної компанії.
«Скажімо, під час робіт в Андріївській церкві, Софії Київській інших пам’ятках, загальнонаціонального та місцевого значення, пам’яткоохоронці вимагають роботу дорогих реставраційних компаній. В даному випадку, вочевидь, робота таких спеціалістів не доречна. Швидше і дешевше (зауважте для київського бюджету у цей складний час) відбудувати «Жовтень» звичайній будівельній компанії. Якщо кінотеатр «Жовтень» визнають пам’яткою архітектури, а не історії, то у Києва може просто не виявитися грошей для її відбудови, або ж хтось заявить, що у Києва немає таких грошей. І тоді що? Приватизація? Чи дальша руйнація напівзруйнованого кінотеатру?», - зауважив О. Бригинець.
За його словами, сьогодні найважливіше – відбудувати кінотеатр, а не гратися статусами. Що стосується заборони на збільшення кількості поверхів, перепланування, збільшення об’єму будинку, та інші неприємні речі, то заборона на них вже передбачена одним із рішень Київради і за потреби можна буде прийняти ще одне рішення, яке унеможливить не лише приватизацію, а й будь-які деформації будинку. Тим паче, що саме київська влада і буде замовником відновлення кінотеатру.
«Отже, тільки київська влада і змогла би зіпсувати кінотеатр, якби цього захотіла. Як видається із риторики чиновників, і керівництва кінотеатру, і депутатів, що мають різні позиції, мета (принаймні на словах) у всіх одна – максимально швидко і максимально дешево повернути кінотеатру життя. Тож, я би порадив, вельмишановним обранцям не шукати складні шляхи, які призводять до здороження вирішення очевидної задачі!», - підсумував О. Бригинець.

Источник: ЗА КИЇВ | Прочитать на источнике