Марафон «Слава визволителям»: У Військовому Дмитро Колєсніков відкрив першу лінію Галереї споруд часів Великої Вітчизняної війни

Військове було однією з найгарячіших точок плацдарму «Військове-Вовниги». Південна околиця села кілька разів переходила з рук в руки. Тут в 1943 році наші діди і прадіди віддавали життя за мир і свободу, за щастя кожного з нас. Ще зовсім юні хлопці та дівчата не шкодуючи сил, не боячись куль і снарядів
,
переправлялися через холодні води Дніпра. Сьогодні з нагоди 70-річчя форсування Дніпра військами Південно-західного фронту в с. Військове Солонянського району губернатор Дніпропетровщини Дмитро Колєсніков відкрив першу лінію Галереї споруд часів Великої Вітчизняної війни, де заклав капсулу з посланням нащадкам до підніжжя пам’ятника.
У першій лінії галереї під відкритим небом розміщені окопи та бліндажі, військова техніка часів Великої Вітчизняної війни. Зокрема, тут представлені німецький мотоцикл з коляскою BMV R71, німецький мотоцикл DKV, зенітні орудія ЗІФ-3, зенітний кулемет «Максим», станковий кулемет «Максим», ротний міномет, батальйонний міномет БМ-37, ручний кулемет Дегтярьова та ін.
Відкриваючи галерею, губернатор заклав капсулу з посланням нашадкам, яка закликає пам’ятати подвиг героїв-визволителів, зберігати та шанувати правдиву історію нашого народу. У заході також взяли участь голова Солонянської райдержадміністрації Геннадій Левченко, голова Солонянської районної ради Людмила Саліженко, ветерани, громада та родичі загиблих під час форсування.
Дмитро Колєсніков наголосив, що капсула з посланням нащадкам закладена для того, щоб пам'ять про героїзм жила у віках і надихала на подвиги заради рідної землі нові покоління.
«Як і 70 років тому українці, казахи, росіяни та жителі інших країн, родичі яких тут форсували Дніпро, об'єдналися і поклали по жменьці рідної землі поруч з посланням. Переконаний, що ця пам'ять з покоління в покоління передаватиметься нашим дітям і онукам», - зазначив Дмитро Колєсніков.
Губернатор наголосив, у рамках соціальних ініціатив нашого Президента Віктора Федоровича Януковича на Дніпропетровщині, як і в усій країні, особлива увага і підтримка надається ветеранам Великої Вітчизняної війни.
Сьогодні в Солонянському районі проживає більше 6 тисяч ветеранів Великої Вітчизняної війни. До Дня Перемоги всі учасники війни та бойових дій, інваліди війни (1698 ветеранів) отримали щорічну разову грошову допомогу. 224 ветеранам війни району проведено ремонти житла. Забезпечено засобами пересування та реабілітації 10 ветеранів. Ще 19-ти видані направлення на виготовлення протезів. 68 інвалідів та учасників бойових дій забезпечені мобільним зв'язком. У стаціонарному відділенні для тимчасового проживання з початку року оздоровлено 75 ветеранів війни та праці. Ще 395 ветеранів пройшли курс лікувального масажу та фізкультури.
Довідково:
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
70-річчя форсування р. Дніпро в с. Військове Солонянського району
Після провалу операції “Цитадель” та контрнаступу радянських військ на Курській дузі, розгрому і відступу німецьких військ в ході Донбаської операції німецьким командуванням було прийнято рішення про перехід до стратегічної оборони по рубежу так званого “Східного валу”. Цей оборонний рубіж проходив по лінії: м. Нарва – м. Псков – м. Вітебськ – м. Орша – р. Сож – р. Дніпро – р. Молочна та спирався на систему довгочасових інженерних укріплень. Основу оборони цього рубежу становила середня течія Дніпра.
В кінці вересня 1943 року радянські війська вийшли до Дніпра на фронті в 750 кілометрів (від м. Лоєв до м. Запоріжжя). За рішенням Ставки Верховного Головнокомандування радянські війська мали сходу оволодіти плацдармами на правому березі Дніпра.
На території Дніпропетровської області бої за оволодіння плацдармами вели війська Південно-Західного фронту (з 20 жовтня 1943 року – 3-го Українського) під командуванням генерала армії Р.Я.Маліновського. Командуванням фронту було прийняте рішення про форсування р. Дніпро на двох ділянках:
• с. Дніпровокам’янка – с. Аули;
• с. Військове – с. Вовниги.
24 вересня 1943 року з’єднання 6-ї армії (командуючий – генерал-лейтенант Шльомін І. Т.) та 12-ї армії (командуючий – генерал-майор Данілов О. І.) почали підготовку до форсування Дніпра в районі Військове – Вовниги.
В ніч на 26 вересня штурмовий загін 25 гвардійської стрілецької дивізії
6-ї армії (командуючий – генерал-майор Г. А. Криволапов) під командуванням гвардії старших лейтенантів В. С. Зєвахіна та Н. І. Шишлова з району с. Олексіївка переправився через Дніпро і захопив плацдарм на південній околиці с. Військове. До 300 години ранку 26 вересня десанту вдалось оволодіти домінуючою висотою.
В цю ж хвилину, згідно умовного сигналу, з району Петрово-Свистуново почав форсування штурмовий загін 333-ї стрілецької дивізії 12-ї армії (командуючий – генерал-майор О. М. Голоско). Командував цим загоном капітан А. А. Стрижаченко. Штурмовим загонам вдалось до ранку 26 вересня зайняти плацдарм глибиною 1 км та шириною 2,5 км і, не дивлячись на контратаки противника, в яких брало участь до 60 одиниць бронетехніки, втримати його.
Одночасно з штурмовою групою 25-ї гвардійської стрілецької дивізії в ніч на 26 вересня посилений загін 47-ї гвардійської стрілецької дивізії
6-ї армії (командуючий – генерал-майор Ф. О. Остапенко) висадився північніше села Звонецьке та зайняв домінуючі висоти, але далі всі спроби цієї штурмової групи розширити плацдарм успіху не мали.
В ніч на 27 вересня в районі с. Військове переправились 116-й та 1120-й стрілецькі полки 333-ї стрілецької дивізії та повели бої за розширення плацдарму.
З 2000 27 вересня по 2000 29 вересня на плацдарм в районі с. Військове переправились війська:
•
35-ї гвардійської стрілецької дивізії (командуючий – генерал-майор І. Я. Кулагін);
• 47-ї гвардійської стрілецької дивізії (командуючий – генерал-майор Ф. О. Остапенко);
• 57-ї гвардійської стрілецької дивізії (командуючий – генерал-майор А. П. Карнов);
• 203-ї стрілецької дивізії (командуючий – полковник Г. С. Зданович).
29 вересня війська 203-ї стрілецької дивізії раптовим ударом визволили с. Вовниги, що привело до значного розширення плацдарму. Безперервні бої на плацдармі в районі сіл Військове – Вовниги велись до 23 жовтня.
Після оволодіння с. Військове 22 жовтня та виходу радянських військ на оперативний простір війська 48-го танкового корпусу 1-ї танкової армії противника змушені були відступити.
В цей же час вдалось вийти на оперативний простір радянським військам, які вели бої на плацдармі в районі сіл Дніпровокам’янка – Аули. Склалась загроза оточення німецьких військ в районі Дніпропетровська, що змусило німецьке командування відвести війська і залишити 25 жовтня правобережну частину м. Дніпропетровськ та м. Дніпродзержинськ.
У форсуванні Дніпра в районі сіл Військове – Вовниги брало участь 14 частин і з’єднань 6-ї та 12-ї радянських армій. З повітря дії наземних військ на плацдармі підтримувала авіація 17 повітряної армії під командування генерал-лейтенанта В. О. Судця. В боях за плацдарм загинуло близько 10 тисяч радянських воїнів. За проявлену в боях відвагу 73 воїни стрілецьких дивізій отримали звання Героя Радянського Союзу.

Источник: Дніпропетровська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике