Порядок справляння державного мита з операцій відчуження нерухомого майна

Укладення фізичними особами договорів про відчуження об’єктів нерухомого майна, потребує обов’язкового нотаріального посвідчення. Зокрема, до таких об’єктів належать житлові будинки, квартири, кімнати, дачі, садові (дачні) будинки та інші об’єкти нерухомості.

Під час обчислення суми державного мита за посвідчення договорів відчуження нерухомого майна, що знаходиться у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, державне мито справляється виходячи із суми договору. Якщо сума договору є меншою за оціночну вартість такого майна, то державне мито справляється від оціночної вартості.

Ставка державного мита за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, встановлена у розмірі 1 відсотка суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп.«а» п.3 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито»).

Нагадаємо, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Законодавчим актом, яким регулюється сплата державного мита, розміри ставок, перелік найменувань документів і дій, за які сплачується державне мито є Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. №7-93 «Про державне мито» (із змінами і доповненнями).

Особливості обчислення і сплати державного мита визначає Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 № 811.