Застосування передових технологій на фермах Золотоніщини

Нещодавно в Золотоніському районі відбулося виїзне засідання української Академії аграрних наук. У супроводі представників черкаського науково-виробничого об’єднання «Прогрес» та департаменту агропромислового розвитку ОДА науковці з Києва спочатку побували в приватному сільськогосподарському товаристві «Плешкані».
Столичних професорів та академіків вразили не стільки масштаби виробництва, скільки застосування передових технологій у тваринництві.
ПСП «Плешкані» об’єднали в оренді землю семи сіл з двох районів – Золотоніського і Драбівського. Господарство використовує 10 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь (найбільше в районі), утримує майже 6 тисяч голів худоби, з яких 2 тисячі – корови. Розвиває рослинництво, тваринництво, бджільництво і має свій будівельний підрозділ. За минулий рік вироблено 119 тисяч центнерів молока і 6800 центнерів яловичини та свинини.
Знайомлячи гостей з плешканівським молочним комплексом, директор ПСП «Плешкані» Людмила Лисун тваринництво назвала найважчою галуззю. «Вона ж і найголовніша»,– резюмувала Людмила Іванівна. Пояснила, що коли ринкові ціни на зерно падають, його можна потримати в господарстві, згодовуючи тваринам. І мати за фермську продукцію гроші для роботи і розвитку. До того ж тваринницькі ферми – це робочі місця, що найважливіше, аби села не вимирали. Директор назвала цифри для порівняння: у рільництві працює 60 осіб, у будівництві – 40, а ферми забезпечили роботою 270 людей.
Як зробити тваринництво прибутковим, гості побачили на власні очі. Цікавилися селекційною роботою, яка тут – на високому рівні. Побачили сучасний доїльний зал, десятки індивідуальних будиночків, де навіть у великі морози телята на свіжому повітрі почуваються нормально і не хворіють. Допитувалися, чи справді телятам з 5-денного віку дають суміш із цілого зерна, а не мелений комбікорм. Справді так роблять, аби краще розвинути їхні шлунки з перших днів життя.
Що всі процеси на фермах максимально механізовані та автоматизовані, учасники виїзного засідання переконалися ще й побачивши, як телятниця Тетяна Кудлик проїжджає з дозатором повз «телячі дачі», і кожному теляті автомат вливає у закріплене відерце 2 літри води. Так само вранці і ввечері дозатором подається 2 літри молока.
 На запитання «Що потрібно від науки?» Людмила Лисун відповіла: «Спілкування». Іншими словами – потрібні нові ідеї, бо запроваджені технології в «Плешканях» уже використано майже повністю. Директор ПСП зазначила, що є потреба у кваліфікованих кадрах, зокрема: зоотехніках, ветлікарях, інших спеціалістах. Навіть житло для них є. Щоправда, і вимоги до майбутніх претендентів – високі.
Попрощавшись із гостинними господарями в Плешканях, науковці поїхали в агрофірму «Маяк». І переконалися, що й тут господарюють по-сучасному. Їх приємно вразило сучасне зерносховище з потужними сушарками.
Гостям показали високотехнологічний свинокомплекс. До речі, там проходить чергова реконструкція.
Приємно, що директор СТОВ «Агрофірма «Маяк» Микола Васильченко отримав ще й найвищу нагороду української Академії аграрних наук – Почесну відзнаку.


За інформацією сектору з питань внутрішньої політики
та зв’язків з громадськістю апарату Золотоніської райдержадміністрації

Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике