Бригинець: Як кияни можуть захистити свій двір від забудови

Під час онлайн-конференції в Інтернет-порталі «Дело» з народним депутатом Олександром Бригинцем (фракція «Батьківщина») багатьох киян цікавило питання, яким чином можна захистити зелені зони Києва від забудови.
Олександр Бригинець радить киянам звертатися до Київради з проханням надати статус скверу для зеленої зони. Бажано, щоб сквер створювався на честь якоїсь відомої людини. Наприклад, сквер ім. Стуса.
«Коли є статус та ім′я, тоді його легше ідентифікувати і кожна дія навколо цього скверу отримує великого розголосу», - сказав Бригинець на онлайн-конференції.
При цьому народний депутат звертає увагу на те, що ініціатива повинна виходити від самих місцевих жителів. Без їх звернення політики, громадські організації не зможуть допомогти в боротьбі із забудовниками.
Якщо ви хочете захистити свою прибудинкову територію, улюблений сквер або парк законним способом, то необхідно виконати наступний ряд дій:
1. Дізнатися офіційний статус вашої зеленої зони.
2. Якщо почалася вирубка зелених насаджень і установка паркану або інші дії, характерні для початку будівництва, то необхідно звернутися до посадових осіб з метою перевірити наявність акта обстеження зелених насаджень і дозволу на знесення зелених насаджень (ордера), дозвіл на встановлення огорожі, дозвіл на будівельні роботи. У разі їх відсутності або відмови надати які-небудь документи - негайно викликайте міліцію, державну екологічну інспекцію, природоохоронну прокуратуру.
3. Необхідно визначити, чи відведена ця земля у встановленому законом порядку міською радою. Для цього необхідно звернутися із запитом до Управління земельних ресурсів міськадміністрації, а також по можливості заручитися підтримкою окремих депутатів (фракції, постійної комісії) міської ради.
До речі, Олександр Бригинець готовий особисто допомогти в боротьбі із забудовниками. Згідно з чинним законодавством, відповідь на депутатський запит дається протягом 10 днів, тоді як на звичайне звернення громадян - протягом 30 днів. Якщо землевідведення відсутній або, на вашу думку, не відповідає законодавству та нормативним актам міської влади, необхідно звернутися до міської ради, міськадміністрації, у природоохоронну прокуратуру або подати позовну заяву до суду про скасування землевідведення та припинення будівельних робіт.
Дізнатися офіційний статус зеленої зони можна, звернувшись до містобудівної документації. Найоптимальніший для цього варіант - направити інформаційний запит. Таке право надане вам ст. 32 Закону України «Про інформацію».
Зразок інформаційного запиту:
Начальнику головного управління
архітектури та містобудування -
головному архітектору м. Києва
Ваше П.І.Б. (Повністю)
Ваша повна поштова адреса,
куди повинна прийти відповідь
Інформаційний запит
Прошу відповідно до ст. 32 Закону України «Про інформацію» надати мені довідку про статус, функціональне призначення і цільове використання території (вказати місцезнаходження території, в якому адміністративному районі міста вона знаходиться, якими вулицями і будинками або будовами обмежена, по можливості вказати її приблизну площу).
Додаток: (викопіювання з карти Києва, де необхідно обвести цікаву для вас територію).
Дата
Особистий підпис
Аналогічний лист можна направити на ім′я Київського міського голови. Також у листі можна додати прохання надати довідку з державного земельного кадастру про цікавить вас території.
Відповідь на такий інформаційний запит у відповідності зі ст. 33 Закону України «Про інформацію» (також і у відповідності з Законом України «Про звернення громадян») вам повинні направити протягом місяця. Якщо у встановлений строк відповідь не отримана, слід зателефонувати в канцелярію (відділ по роботі зі зверненнями громадян) міськвиконкому та з′ясувати, коли ви його отримаєте.
Якщо і після цього ви не дочекалися відповіді, необхідно відправити повторний інформаційний запит. Паралельно з цим слід звернутися в прокуратуру м. Києва з заявою про порушення посадовою особою місцевого самоврядування ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» і не надання вам публічної інформації.
Не надання інформації, якщо в ньому немає складу злочину, підлягає покаранню адміністративним стягненням у формі штрафу в розмірі від 225 до 425 грн. Повторне не надання інформації протягом року загрожує штрафом у розмірі від 425 до 850 грн. і звільненням із займаної посади (ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією»).

Источник: ЗА КИЇВ | Прочитать на источнике