Вадим Колесніченко: "Захищаючи лише українську, ми знищуємо європейський вибір"

Один із авторів гучного "мовного закону", народний депутат і заступник голови фракції Партії регіонів у парламенті Вадим Колесніченко виступив на засіданні Медіа-клубу "На власний погляд" з роз'ясненнями своєї позиції.
На його думку, новим законом українська мова не ущемлена й основи державності ніхто не розхитує. Що ж стосується необхідності ухвалення цього неоднозначного документу саме перед виборами, то Вадим Колесніченко переклав тут всю відповідальність на Європу та міжнародні організації:
— Ми сповідуємо європейський шлях розвитку і не повинні повторювати помилок, які робилися в Європі триста років тому, — підкреслив він.
Він нагадав, що в 2003 році Україна, ратифікувавши Європейську хартію мов, уже визнала 14 мов регіональними та одну мову — українську — державною. В рамках нашої Конституції і законів України у нас може бути тільки два типи мов: державна і регіональна. 99% дискусій, які зараз ведуться навколо мовного питання, не мають жодного стосунку до закону і взагалі до гуманітарної політики. Розмови про те, що ми б могли надати будь-якій мові статус офіційної, теж некомпетентні, тому що в 1999 році Конституційний Суд прирівняв державний статус мови до офіційного, що за європейськими правилами не практикується, але, тим не менш, це законодавча норма і її треба дотримуватися. Те ж саме стосується ідеї надати будь-якій мові статус мови міжнаціонального спілкування - в унітарній державі це неможливо, каже політик.
— При ратифікації Європейської хартії ми потрапили у важке становище, визнавши регіональною, наприклад, молдавську мову, якою говорить 70 тисяч осіб, і водночас російську мову, яку вважають рідною майже 20 мільйонів осіб, — продовжив Вадим Колесніченко. — Згоден, це абсурд. Але як юристи і державники ми не можемо назвати російську мову по-іншому.
Після ратифікації Хартії Україна повинна була відзвітувати перед Радою Європи, як вона її виконує. Влітку 2010 року була опублікована доповідь Комітету міністрів Ради Європи з оцінки імплементації цієї Хартії в Україні. Висновок комітету: в Україні "системно і масово порушується право людини на використання рідної мови". Крім того, "в Україні така велика кількість носіїв російської мови, що викликає подив, чому російська мова має такий низький і невідповідний статус".
Виходить, що "в боротьбі нібито за українську мову ми знищуємо європейський вибір України", вважає політик.
Комітет ООН з прав дитини також направив в Україну доповідь, зазначивши, що в країні не забезпечено право дитини на виховання рідною мовою.
Європейська комісія з протидії расизму і нетолератності заявила, що Україна досі не забезпечила право національних меншин на вільне волевиявлення та інтегрування в політичну націю.
— Поки не почали звучати ці тривожні дзвінки, ніхто про мовний проект і не думав, - вважає Вадим Колесніченко. — Парламент прийняв за роки незалежності понад 3,5 тисячі законів, і тільки один стосується мови. У нас були прямі рекомендації міжнародних та європейських інститутів, ми вже підпадаємо під їхній моніторинг і санкції. Далі відкладати це питання вже було не можна, — переконаний автор закону.
— Закон критикують всі, але до його авторів ніхто не підходить — претензії до жодної рядка застосувати не можна, — переконаний народний депутат від партії влади. Українська мова залишається єдиною державною. Більш того, в законі записано, що ніякі його положення не можна сприймати як такі, що урізають сферу поширення української мови.
Він також висловив думку, що мова не може бути основою державності. В Америці немає американської мови, Бразилія, Австралія теж живуть без своєї власної мови. У Нью-Йорку дозволено використання російської мови - ви можете отримати водійське посвідчення, здаючи іспити російською, банківська документація — російською мовою.
У місцях компактного проживання громадян, які говорять угорською та румунською мовами, спостерігаються сепаратистські настрої, які можуть вилитися в серйозні протистояння. "Але питання там не соціальне, а гуманітарне, вони живуть бідно, при СРСР вони мали садки, школи, і місцева влада говорила з ними однією мовою. Прийняття цього законопроекту усуває всі тенденції сепаратистського характеру, — підкреслює Вадим Колесніченко.
Заступник голови фракції Партії регіонів також прокоментував зіткнення між силовими структурами і протестуючими проти мовного закону:
— У нас небажання виконувати закони виправдовується благими намірами. "Беркут" жодного разу без рішення місцевої влади або суду кийками не працює. Якщо є заборона на проведення зборів, то це рішення треба виконувати. Спроби організаторів протестів підняти хвилю народного гніву зазнали поразки. Немає проти чого протестувати.

Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике