Ці слова належать 87-річній учасниці бойових дій, жительці с. Вергуни Черкаського району Євдокії Шевченко. Євдокія Степанівна нічого дивного не бачить у тому, що їй у юному віці, коли ще й 18 років не мала, разом із 8 іншими односельчанками довелося взимку 1943 року йти служити рядовою будівельного батальйону та поруч із чоловіками стати на захист рідної Вітчизни.
Призивалася на службу в Ірклієві, а присягу приймала у Корсуні.
– Прийнято вважати, що солдати в армії не плачуть. А я плакала. І мене сварив за це старшина. Він був у нас дуже суворий та вимогливий. А плакала я через те, що мені видали обмундирування, яким я могла двічі обгорнутися. І шинель, і фуфайка були завеликі для мене. Що вже говорити про чоботи 47 розміру, коли я мала 35 розмір ноги. Але мусила в тому ходити, доки з часом мені таки підібрали мій розмір одягу та взуття, – ділиться спогадами ветеран війни.
Вона й досі добре пам’ятає, як їх із дівчатами навчали користуватися гвинтівкою, надавати першу допомогу пораненим. На щастя, використовувати зброю їм не довелося. А от роботу виконували усю, яку потрібно було, навіть найтяжчу.
На переправі в Кременчуці потрапила під бомбардування німецьких літаків і опинилася в крижаному Дніпрі. Врятували бійці, але простуда далася взнаки. Згодом через її наслідки потрапила під демобілізацію.
Потім було навчання в технікумі, після якого направили на роботу до Вергунів, де й пропрацювала понад 20 років завідуючою молочно-сепараторного пункту. В цьому селі зустріла свого судженого, водія місцевого колгоспу Матвія Степановича. Чоловік був добрим та працьовитим. На жаль, 4 роки тому овдовіла. Найбільшою її втіхою нині є приїзд додому сина з його родиною. Він проживає в Москві та працює лікарем.
Звісно, з роками не додається здоров’я. І все менше залишається друзів юності.
Тож добрим людям у своїй господі Євдокія Степанівна завжди радіє.
Щирою усмішкою зустріла несподіваних відвідувачів: першого заступника голови облдержадміністрації Сергія Рябцева, начальника Головного управління праці та соціальної політики ОДА Михайла Склярова, представників Черкаської РДА.
Зворушена увагою представників влади Євдокія Шевченко приймала квіти і привітання Сергія Рябцева з 67-річницею Великої Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.
Сергій Віталійович розпитував ветерана війни про її службу в армії, цікавився, якої допомоги вона потребує.
– Я ніякого подвигу не здійснила, служила в армії, як і мої подруги, з автоматом у бій із фашистами не ходила, – розповідала Євдокія Степанівна. Не скаржилась на життя. Передавала щирі слова привітань до Дня Перемоги усім ветеранам Черкащини.
Подумалось, це завдяки мільйонам таких рядових, як Євдокія Шевченко виборювалась перемога над німецько-фашистськими загарбниками, а потім відбудовувалась поруйнована країна.
Дай же Господь усім нашим ветеранам жити ще довгі роки, на радість їх дітям, внукам та правнукам.
Управління інформаційної політики та зв’язків із ЗМІ облдержадміністрації
Источник: Черкаська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "«Я ніякого подвигу не здійснила, служила в армії, як і мої подруги»"