Город Чернигов за 01-03-2022 - 3-1

Город Чернигов : за 01-03-2022

Все регионы | Киев и область | Харьков и область | Днепропетровск и область | Донецк и область | Запорожье и область | Винница и область | Житомир и область | Ивано Франковск и область | Кропивницкий и область | Луганск и область | Луцк и Волынская область | Львов и область | Николаев и область | Одесса и область | Полтава и область | Ровно и область | Симферополь и Крым | Сумы и область | Тернополь и область | Ужгород и Закарпатская область | Херсон и область | Хмельницкий и область | Черкассы и область | Чернигов и область | Черновцы и область
Местные новости | Акции и скидки | Объявления | Афиша | Пресс-релизы | Бизнес | Политика | Спорт | Наука | Технологии | Здоровье | Досуг | Помогите детям!
Все регионы > Украина > Чернигов и область : Последние новости
Лента вестей

Хроніки Широкої війни: Славутич - це Україна!

Сьогодні окупанти зайшли у Славутич. Його, як я розумію, ніхто й не обороняв. Щоправда, пару днів тому наступаючих на Славутич росіян добре потовкли в районі Пакуля, аж притарабанили у Дніпровське (там наша амбулаторія) купу своїх поранених. Славутич і не становить стратегічної цінності для воєнних дій, але загарбникам треба хоч якийсь успіх, бо не можуть взяти навіть обложеного Чернігова. Рашисти викрали міського голову Юрія Фомічова, а в центрі міста проходив мітинг "Славутич- це Україна!". Росіяни стріляли в повітря, але українців це не налякало. В одному з приміських сіл, куди прилітали російські снаряди, стали розказувати, мовляв, снаряди не розірвались, бо па одному з них начебто знайшли напис "Чем могли..."- так, мовляв, і допомогли. Товариш на моє прохання обдивився ті болванки - по-перше, стирчать просто болванки, на які і кріпляться вибухаючі снаряди, вони й вибухнули і поранили трьох людей. А по-друге, жодного напису не знайдено, крім серійних номерів випуску. Проте сама чутка спрямована на розділення росіян на поганих і хороших. Так це ще ж не закінчилася війна! Мєдвєдєв на Росії, кажуть, виступив, що рішення про війну ухвалив особисто Путін - це вже починається звалювання вини на одного Путіна, щоб вигородити інших. Не вийде, бо, скажімо, в Чернігові пійманий російський пілот Красноярцев разом зі своїм подєльником, який загинув при падінні збитого літака, Колокольцевим, бомбив мирних людей свідомо і наяву. Більше того - на допиті він з...

 

Хроніки Широкої війни: про Славутич та чернігівську тероборону

Зі Славутича окупантів прогнали прості українці, вийшовши на мітинг і не злякавшись пострілів у повітря. Щоправда, один чоловік загинув - обставин не знаю. Міського голову окупанти відпустили. Виявляється, їм потрібна була у Славутичі лише лікарня, бо в них після нашого погрому під Пакулем багато поранених. Загалом там виведено з ладу біля 400 солдатів. Проте люди не дали зайняти лікарню і росіяни вийшли з міста. Думаю, детальніше можна буде прочитати в журналістки Майї Руденко. За даними розвідки - а мені про це розповів командир взводу контрдиверсійної діяльності тероборони, заступник голови обласного товариства "Просвіта" Валерій Рябченко - моральний стан окупантів у причернігівських селах дуже низький, серед них багато срочникіа, попри брехню Путіна, і вони в деяких селах навіть просять у селян якусь роботу за їжу. Багато з них готові здатися, але тільки ЗСУ, бо кажуть, що в теробороні "одні нацики". Отака слава про чернігівську тероборону. Василь Чепурний

 

32-й ранок Широкої війни

Ранок таки виборсався, хоч і з натугою, з-під чорнющого хмаровиння, начиненого сніжною крупою і тримаючи в пам' яті нічні видива пожарищ древнього Чернігова. І то були не древні сни про пожарища орди монгольської, а таки свіжі - орди московської. "Тихое, долгое, красное зарево каждую ночь над становьем твоим" - писав російський поет Блок про свій кочовий народ, який хоче і в хліборобську, осідлу Україну перенести свої "кочевья", які випалюють вогнем наші ЗСУ. На Чернігівщині, біля села Вишневе, наші дочекалися скупчення цього завойовницького, здичілого росіянства і багато понищили. У Славутичі ж ситуація саме та, що я писав учора - окупанти вийшли з міста, але збираються провести обшуки в адмінбудівлях. І що шукатимуть? Українські прапори для омріяної Путіним денацифікації? Удари по Львову - це персональний привіт Путіна президенту США Джо Байдену, щоб він не був Сонним Джо, а швидше рятував свіь від здичілих росіян. До речі екс- міністр Польщі уже заявив претензії на Калінінградську область, окуповану совєтами після другої світової - це Східна Пруссія, і Польща на неї має ефемерні права. Але доки тримає язика в одному місці Німеччина, до якої Пруссія належала, поляки підсуєтилися... Як і Азербайджан, що зайняв два села в Нагірному Карабаху, оскільки вірмени побігли помагати Путіну в Україні. На окупованих Курильських островах Росія проводить демонстративні навчання, бо Японія реально хоче їх повернути. Фінляндія завтра припиняє з Московією з...

 

Дванадцять апостолів

Це хлопці так жартують, бо нас дванадцять і командир. Ми невелика бойова група по зачищенню живої сили ворога. Сю ніч на нас пре величезна колона важкої техніки. Командир попередив, що буде спекотно, але потрібно зупинити ворога. За будь яку ціну. Ціна тут одна – наші життя. Перед тим, як розійтися й окопатися, ми мовчки всі обнялися. Дванадцять апостолів. Серед нас двоє жовторотиків – їм по дев’ятнадцять. Я тут за віком майже дід. Тільки дід із мене не виходить, бо хлопці відпускають бороди, а я при першій можливості голюся. Зоряно. Так зоряно що віддалік видно силуети хат незнайомого села. Здається, і хати причаїлися, втискаються у землю і злякано дивляться на нас темними вікнами. А ще я відчуваю, як пахне, за день розігріта на сонці, земля. Який солодкий цей запах! Мої побратими-апостоли теж напружено вслухаються у тишу. Жовторотики точно думають про своїх матерів, хоча і я зараз думаю про тебе, мамо. Коли чесно, мені дуже страшно. Хочеться схопитися на ноги і чкурнути від цієї траси і наростаючого двигтіння землі. Але ти не бійся – я не побіжу, бо ти навчила мене витримки. Ця твоя наука зараз дуже згодилася. Мамо, вибач мені, бо я вчора тобі збрехав, що не стріляв і ще нікого не вбив. Мамо, я стріляв. Ще хвилина і спрацюють наші соколики. Це така нова зброя. Саме ніколи пояснювати. Ти, головне, не бійся, якщо я завтра не озвуся – просто у полі немає електрики, мамо. Валентина МАСТЄРОВА, с. Красилівка

 

Міський голова Івано-Франківська з гуманітарною місією приїхав на Чернігівщину

"З гуманітарною місією вдалось з' їздити на Чернігівщину. На жаль, доїхати в самий Чернігів не вдалося - потрапили під обстріл ворога. Слава Богу всі живі, проте є поранені. Не зважаючи на небезпеку ми доставили ту допомогу, яка потрібна була місту", - повідомляє на сторінці facebook міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. За його словами, обстріл відбувся майже перед самим Черніговом, перед переправою. Після цього учасники місії все ж таки доставили допомогу для мешканців міста і бійців ЗСУ. 26 березня тепер для них новий день народження. Руслан Марцінків дякує хлопцям за їхній професіоналізм, Збройним силам України, які тримають сьогодні позиції і дають відсіч ворогам!

 

Це знов прийшли ті самі...

«Незадовго до смерті мій дід утратив голос Певно, це якось було пов' язано з його хворобою, через яку він помер невдовзі, восени 2006-го. А влітку, трохи засапуючись і звично тримаючись за груди ліворуч, біля серця, він розказав, кваплячись, про кілька епізодів зі свого життя. Певно, розуміючи, що лишається мало часу. - Коли я був геть малим, до нас додому прийшли комуністи (Одеська область, територія колишньої Кордонської сільської ради). Я не пам' ятаю, мама розказувала. Мій дід був небідним, жили вони добре до совєтів. Але до того часу, як я народився (1930 рік), вже мало що лишилося з їхнього майна. Ну але хоч було що їсти. Тож коли мені було два роки, прийшли вони. Мама казала, що це були немісцеві. Балакали вони російською, але й не одесити, це кидалося в очі. Обшукали хату, клуню, всі сараї, вивели корову. Жінки плакали, бо без корови лишатися на зиму означало майже стовідсоткову смерть. Пробували трохи копати землю в городі, заганяли в різних частинах двору, де їм здавалося, що м' якша земля, довгі гострі жердини. Винесли зерно, картоплю, буряк, - все, що знайшли. Ну а знайшли майже все, трошки баба приховала зерна в городі, під купою гною, то там не побачили. Все вантажили на віз. А коли виходили, один з них зачепився головою об полотняну торбинку на сволоку. Там баба сушила насіння. Ну там огірки, я не знаю, чорнобривці - щось таке. Переважно насіння квітів, бо, казала мама, дуже любила весною сіяти. Спитав, що це. Баба каже: "Квіти будуть". Думала...

 

33-й ранок Широкої війни

Коли приходить світанок - стає спокійніше, не так в' ялить душу страх перед російськими авіабомбами, які кидають на наші голови "асвабадітєлі". Чернігів виживає без світла, тепла і подачі води, дивуючись сам собі своїй стійкості. Воду люди беруть завдяки героїчним діям працівників "Чернігівводоканалу". І приходить думка - як добре, що це комунальне підприємство, а не віддане в приватні руки, бо маса хапуг, які було поприхватували підприємства, повтікали, як тільки забахало... У мого товариша вчора повибивало вікна, пошкодило дах, у гаражі навіть радіатор у машині пробили росіяни, а сам він врятувався чудом, впавши на підлогу. Сам він кровельник, тож дах уже поремонтував, а вікна де склом, а де фанерою поладили товариші. І не без гумору розповідає:"Каца..и били так, що в Десні риба поспливала, тож хлопці підсакою наловили, насмажили і цим відзначили мій "ремонт". Тож і річка, наша зачарована Десна, постраждала від рашистської злоби. Біля Сновська окупанти забрали з собою трьох тероборонівців, їх доля невідома. Але скрізь, де окупанти зайшли, вони бояться - навіть у Сеньківці, біля самого кордону, окопуються. Нічого, ви ще будете окопуватися у Клімово, Злинці, Новозибкові і Брянську... Учора голова обласної воєнної адміністрації В' ячеслав Чаус повідомив про пошкодження від ударів двох шкіл Чернігова і двох сіл - під Черніговом і Ніжином. Назви сіл не називаються. Взагалі з інформацією зараз стало туго. Я розумію потребу воєнної цензури, але не розумію...

 

Хроніки Широкої війни: про військомат та чернігівську тероборону

Дядько з райцентру якимось чином пробрався в Чернігів з наплічником, у якому металева кружка, ложка, мило тощо. У його райцентрі тихо, не стріляють, але в нього душа болить за Україну і він проник в обложений Чернігів, щоб записатися в армію! Йому 52, але виглядає на всі 62. І у військкоматі йому сказали:"Діду, йди онуків глядіть!". Не взяли. Дядько страшно розстроєний... А другого взяли - той теж так 50+, але в нього досвід служби у гарячих точках. Він прийшов у військкомат, кажучи:"У мене оце все, що на мені, бо дом розбили. Добре, що сім' я встигла виїхати". До речі, привіт знайомому панікеру, який розказував, що військкомат утік з Чернігова! ... Ще одна свіжа історія. Джерела, звісно, назвати не можу. Отже, тероборонівці прийшли на окраїну міста, бо була ймовірність наступу кац..ів. Стали копати окопи і до них прийшов дід - каже, мовляв, ось моя хата поруч, ось ключі, коли треба зайдете помитися чи чаю попить, а самому кудись треба було піти. Так і зробили. Доки пили чай, а вже був вечір, підійшла ДРГ ворожа, побачили свіжі окопи і закидали гранатами. І ждуть - що буде. Ну, хлопці з дідової хати їх і поклали. Мінус 5 окупантів. ...Безумовно, у цій війні, як і в будь- якій, повно боягузів, панікерів, дезертирів, всьопропальщиків, але про них розповідати нецікаво. Натомість отакі немудрящі і непридумані історії показують: ця війна дійсно Широка, бо весь народ воює (ну, а всяких мажорів, панікерів та пропальщиків ми до народу, може, й відносимо, ал...

 

Команда волонтерів Чернігова потрапила під прицільний обстріл ворога

"Сьогодні, виконуючи взяту на себе волонтерську місію, один з наших екіпажів потрапив під прицільний обстріл ворога", - інформує чернігівська активістка Оксана Тунік-Фриз. Команда виконувала завдання по доправлянню життєво необхідного вантажу для мешканців Чернігова. Це була відважна спроба не залишити без ліків, оснащення і харчів як наших військових, так і мешканців Чернігова, які наразі залишаються у місті. "Живі! Команда отримала контузії та поранення різної тяжкості, зокрема важке черевне поранення. Очолювала групу голова волонтерської команди ГО «Жіноча сотня самооборони Чернігівщини» та співзасновниця ВГО «Лицарський Хрест»", - пише пані Оксана. "Вантаж та автомобілі, на жаль, знищені. Керівник групи перебуває у безпечному місці та отримує медичну допомогу, інші члени команди знаходяться у медичних закладах області. Дякуємо всім за підтримку і співпрацю. Даний факт спонукає нас зробити коротку паузу, проте не зупиняє нашу працю в ім' я Перемоги", зазначає волонтерка.

 

Хроніки Широкої війни: дух українських отаманів не дасть спокою ворогам

Російські окупанти пішли зі Сновська, викравши міського голову Олександра Медведьова та ще кількох українців. Відходячи, окупанти зірвали міст через Снов, а також позривали всі мости по Снові - у Конотопі, Смячі, Старій Рудні, Великому та Малому Дирчинах. Про що це свідчить? Очевидно, у них нема сил утримувати в покорі території Сновської, Корюківської, Холминської, Семенівської та Новгород- Сіверської громад. Тому вирішили утворити такий анклав по Снові, далі - Седнів, Киселівка, Довжик, Михайло-Коцюбинське, Ковпита, Славутич. Тобто практично колишні Ріпкинський, Городнянський і частина Чернігівського районів. Для чого? Щоб нависати над Черніговом, тримаючи його в блокаді, і стратегічно над Києвом. Що ж, дух отаманів Галаки, Якима Рябченка, Ющенка, Деньдоброго, Героя України Левка Лук' яненка, Івана Ремболовича не дасть їм там спокою, що й показав геройський вчинок ріпкинця Анатолія Кульгейка, який підірвав себе і кількох росіян, щоб тільки не дати списки окупантам членів районного товариства мисливців... Василь Чепурний

 

34-й ранок Широкої війни

Сей ранок пахне дощем і ...волею.Тиша і гелгіт якихось еміграційних птахів. Підсвічені напівсонним сонцем хмари підсвідомо тривожать: чи не від пожеж? Але слава Богу, ні! Просто хмари. Просто схід сонця. І це вже неймовірно. На Чернігівщині ЗСУ знищили дві броньовані машини "Тигр", танк, машину з боєкомплектом, 20 солдатів - це офіційна інформація, яка зараз свідомо подається із запізненням на 1-2 доби. Я ж можу додати, що на півдні області знищена впень велика колона окупантів і це зробили добровольці з однієї країни, уряд якої хитається в сторону Кремля, але народ якої любить українців. Детальніше скажемо, якщо пройде офіційна інформація. У Чернігові знищено росіянами підприємство харчової промисловості, директор якого свого часу був навіть довіреною особою Януковича. У місті стає важче чи й неможливо робити операції пораненим, а їх щодня від 20 до 40 осіб. А радіо повідомило про чернігівця, який учить земляків заряджати мобільники від ...велосипеда. Думаю, що я його знаю і після перемоги зроблю інтерв' ю. Генштаб повідомив про перекидання Кремлем на схід України найманців, якими керує особистий кухар Путіна і звуть їх вагнерівцями. Відкинуто росіян на 40 км від Кривого Рогу, йдуть бої у Маріуполі, Херсоні, обстріляні Чернігів, Ніжин, Харків, Миколаїв, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Попасна, Буча, Гостомель. Нашими захисниками знищено аж 8 літаків за добу, 3 гвинтокрили, 2 крилаті ракети, 10 танків, командира та начальника штабу 503 мотострілецької дивізії Трет...

 

Чернігів героїчно тримає оборону

Ворог з важкого озброєння продовжив обстріли мирних кварталів Чернігова та одного з сіл Ніжинського району. Внаслідок атаки пошкоджені багатоповерхові та приватні будинки. Інформація про потерпілих уточнюється. Про це сьогодні повідомляє на сторінці facebook поліція Чернігівської області. Поліцейськими ретельно перевіряється кожна інформація від громадян щодо правопорушень, підозрілих громадян і автівки, небезпечні предмети і позначки. За добу було виявлено 6 осіб, що можуть бути причетні до диверсійної діяльності та мародерства. «Чорнобаївки ростуть як гриби після дощу», — про це повідомив у своєму ранковому відеозверненні голова ОВА В’ячеслав Чаус. Деталі будуть згодом. "Ворог насправді тупий і наші Збройні Сили знищують багато сил противника", - сказав Чаус. "27 березня під час наведення понтонного мосту через річку Десна в районі Чернігова загинув начальник штабу 40-го інженерно-саперного полку підполковник Олександр Корник. Разом з ним загинуло 8 військових, а ще 17 отримали поранення. Шість тіл загиблих військових не змогли дістати з води і їх понесло течією", - йдеться у повідомлення журналіста Романа Цимбалюка на сторінці у Facebook.

 

Хроніки Широкої війни: чутки і правда про оборону Чернігова

Зателефонував командиру взводу контрдиверсійної діяльності, заступнику голови обласного товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка Валерію Рябченку. Спершу спитав:"Чи правда, що військкомат удрав з Чернігова?" - таку чутку поширюють панікери. Валерій зразу:"Брехня! Я ж недавно був і у обласному, і в міському військкоматах!". Друга чутка: мовляв, біля тубдиспансеру вже стоїть кац...кий блокпост. Насправді там стоїть наш, але по дачах, які прилягають до тубдиспансеру вчора ходили буряти і перевіряли документи. Валерій розповів, що в Чернігів надійшло нове озброєння: німецькі кулемети МГ-42, Стінгери, протитанкова зброя німецького і польського виробництва. Отже, Захід допомагає нам реально, нічого нить. Спростовано таким чином ще одну чутку- мовляв, Чернігів у такій блокаді, що й зброю не доставлять... На моє зауваження, що, мовляв, просять нічого не повідомлять про озброєння, комвзводу Рябченко відповів:"Навпаки - хай вороги знають, що ми міцніємо! Укріплюємо оборону Чернігова, працює розвідка і контррозвідка, бойовий дух у нас класний!". Василь Чепурний

 

35-й ранок Широкої війни

Він тихий. Трагічно тихий. І з блювотним запахом Росії - підступної, хижої і брехливої. Бо після заяви про відведення частини військ з київського та чернігівського напрямків вечір і ніч росіяни гатили по Чернігову і Ніжину. Є пожежі в центрі Чернігова, про інші наслідки ще не оголошено. Власне, брехня - суверенна риса росіян, нічого нового. Саме ж так зване відведення, це насправді ротація військ, які крепко побиті ЗСУ під командуванням генерала Залужного. Вони будуть відсовуватись, щоб зализати рани. При цьому знову ж таки брешуть - мовляв, завдання першого етапу "спецоперації" виконані. Хіба що вважати завданнями руйнацію наших міст і сіл, знищення українців... У Ніжині містяни мішками з піском рятують пам' ятник Гоголю. Рятують пам' ятник письменнику, що його росіяни називають російським, українці рятують від російського питомого дикунства. У Чернігові росіяни вдарили ракетою по черзі за молоком - це сталося на вулиці, яка носить ім' я російського генерала часів другої світової. Відірвані руки і ноги, контужені і поранені - черговий злочин росіян. А ота теледіва Овсяннікова, якою наївні українці захоплювалися, бо вона в ростелеефірі вискочила з плакатом "Ні - війні!", уже на Захід блеє про утиски російськомовних та русофобію в Україні. Коли ж притомні люди говорили, що ота вискочка - проєкт ФСБ, ті ж наївні українці заперечували... Шведський завод підшипників закрився в Твєрі. Експорт нафти з РФ за місяць впав на 26 відсотків. А з росТВ акти...

 

Над Черніговом криваве зарево

30.03.2022 р. Вдарило рівно о 12 ночі. Була одягнута й обута, тому відразу вискочила на вулицю, щоб зрозуміти, звідки б’ють і в яку сторону бігти. Цілу годину простояла на колінах за безпечною стіною своєї хати, уголос молилася й уголос плакала. А коли трохи стихло, сіла на лаву у дворі й довго дивилася, як палає над Черніговом криваве зарево. І спалах на все небо за кожним ударом ворога. Цілковите знесилення й оціпеніння не покидало навіть тоді, коли зовсім близько стало чути автоматні черги. Нічний холод все ж змусив пізніше підвестися й зайти до хати. Але не надовго. На світанку спочатку побачила спалахи у своєму вікні, а вже потім почула вибухи. На цей раз вибігла без верхнього одягу і босоніж – була надія трохи поспати. Те, що відбувається з тілом людини у такі моменти – важко описати. Буває по-різному. І не завжди себе можеш контролювати. А душа… Сьогодні моя душа закричала маленьким віршем. В моїм серці холонуть літа І сумує пора вечорова. Відлітає життя, відліта… І не знать, чи повернеться знову. Хтось випалює стежку мою І затягує хмарами небо. А я денно і нощно молюсь: «Миру, Господи, миру нам треба!» Валентина Мастєрова Фото Григорія Коцюри, пожежа в центрі Чернігова

 

Хроніки Широкої війни: драпає армія мародерів

По рашистах наші артилеристи нанесли могутні удари в районі сіл Пакуль та Довжик, коли звідти висувалися їх колони, як повзе шкідлива і шкодлива гусінь. Біля села Ковпита горить ліс - місцеві пробують загасити, а окупанти спостерігають за ними з кулеметами. Із Городні в сторону Сеньківки (кордон) тікають каца...и. Та перед втечею повідбирали в людей причепи, позавантажували їх картоплею краденою і так драпає "могутня армія РФ" - насправді армія мародерів. Вчора я розмістив інформацію від командира взводу тероборони і на мене насипалися пильні громадяни - мовляв, не можна називати прізвища. Я передзвонив йому і він порадив їм заспокоїтися:"Ми на своїй землі і нам нема чого боятися!". Від себе ж додам: якщо не називати наших українських героїв, то ними об' являться Льоша Арєстовіч та неголений телегерой, який замість підготовки до війни радив готуватися "на майскіє шашличкі". Я розумію, що смазлива пичка Арєстовіча чи посмішечки Кіма більш симпатичні молодицям, ніж мужикувате лице Залужного або простецьке Муженка. Але оборону забезпечують українці генерали Залужний і Муженко, а не Арєстовіч, і в Миколаєві не Кім, а генерал Марченко очолює оборону міста. Той, до речі, Марченко, якого влада посадила, а українці зібрали заставу, щоб він тепер міг воювати. Тож треба називати зараз українських героїв, щоб після перемоги не поналазили знов у владу всякі зелені арахамії. Бо тут - Україна! Василь Чепурний Фото ілюстративне

 

Моторошних вам історій від Лексуса

По роботі ми зайшли з пацанами у одне село, щоб наші люті малюки подивилися з повітря що там де в них та як ваще життя. Село щойно визволили, та ніяк ми не могли нормально запуститися у повітря, щось заважає увесь час, то дощ, то вітер, то ще якась метеорологія, а головне - незручне місце, але знайшли ми одну ничку трохи за селом просто перфектну - тонкий наш перешийок між руснею та руснею, з нього запускаєш - та бачиш усіх, бо наліво плюнеш - попадеш у срочника РФ, направо плюнеш - попадеш у контрактника РФ. Гаразд, моталися ми так добу, але все зробили чьотко та йдемо собі такі селом. Обід. Тут виходять до нас тітоньки та кажуть - хлопці, ану обідати до хати. Ми пригадали кожний канікули в селі у бабусі та знаємо продовження: на обід борщ, а якщо швидко за стіл не сядеш та не з' їси півтора-дволитрову мисочку, то лозиняки. Бо "городське та дьоргане, а худе яке!" Але щасливе дитинство минуло, й два рази нас запрошувати не довелося. Посадили нас у кухні. Так, мисочки того ж об' єму, що раніше, за 35 років нічого не змінилося. Тільки не борщ, а суп з тюфтельками. Смачнющій! Сидимо, їмо. Хлопці всі в нас молоді там опинилися, я на цьому обіді був найстаріший та найсивіший. Тітоньки зібралися, дивляться як пацани їдять, та плачуть стоять. Тут нас вирішили веселити, щоб не було сумно, почали розповідати різні історії з життя села. Але мене вразила одна, дуже коротка. Є в них в селі бабка, тобто ворожка. Стара-стара, більше дев' яноста років. А на іншому кінці чималого ...

 

Гіркий чай

Тривожною дорогою завітав приятель. Я заварив чай. «Уже місяць як не можу пити чай із цукром», – сказав він. «А мед?» «Тим більше». Розмова наша була гіркувата, як чай. І таким же терпким було мовчання. Згадували спільних знайомих – хто де, і хто вже ніде. І про тих говорили, хто все це спричинив, і хто, і що може цьому зарадити. І як. «Може, трохи коньяку?» – запитав я. «Давай уже після війни», – сказав він. «Гаразд. Хай набирається витримки…» "Чарунки днів", Мирослав Дочинець

 

36-й ранок Широкої війни

Він прийшов з дрібнесеньким дощем і радісними звістками про втечу російської армії з Чернігівщини- звісно, не вся і не зовсім, але вчора вони, побиті під Києвом, тікали з піджатими хвостами двома колонами через лосинівський та ічнянский напрямки по 300 і 150 одиниць техніки. Їх Чернігівщина зустріла гаряче - був бій в районі Нової Басані, а ось Стара Басань була дуже понищена окупантами. Залишили вчора Ковпиту під Черніговом, забравши в селян що цінніше, як то килими. Мародери. В мого доброго знайомого, в материнській хаті, днювали і ночували, а наостанок вивалили стіну лазні, щоб добре встановили кулемети. Староста Ковпити ходив і шушукався з окупантами, а в Боровиках староста зняв і українські прапори, сказавши - така команда. Чия може бути команда старості Гончарівської громади? Взагалі, деяких старост треба було оголошувати в розшук, бо побрали автомати і спали з ними замість жінок, та ще й понатягували броніки - від кого ви захищалися в неокупованих селах? Після перемоги треба буде пильно проаналізувати як вели себе старости і голови громад? А світ починає приходити до тями - що для нього значить Україна. Бо, виявляється, тепер, через війну росіян з українцями світові загрожує голод. У Туреччині, скажімо, уже черги за соняшниковою олією, бо 55 % світового експорту - з України. Ось що нищить наші грунти і які би ми були багаті, якби агрохолдинги не жерли всі прибутки від того виснажуючого нашу землю експорту! А Ліван, Єгипет, Йємен, Лівія, Сирі...

 

Назарчикова подушечка

У перші дні війни в селі об’явили про збір теплих речей для нашої армії. Син ще тоді був удома, то заходився пакувати ковдри, що лежали у його шафі, а я передивлялася теплі речі. Під руки весь час попадала маленька подушечка, яку торік купила онуку Назарчику в Харківському книжковому видавництві «Клуб сімейного дозвілля» – їхні працівники регулярно «діставали» своїм: «У нас спеціально для вас є цікава пропозиція…» Того разу я купила подушку. Вона виявилася подушечкою, значно меншою, ніж заявлено, але м’якенькою і зручною. Онук відразу облюбував її і кожного разу, коли приїжджав, спав лише на ній. І ось ця подушечка, буквально лізла мені перед очі. Я поклала ї її до відібраних теплих речей. «Мамо, ну нащо? – обурився син. – Кому на війні потрібна твоя подушечка!» – Ти запакуй, – попросила я, – не згодиться, то викинуть. А, може, танкіст покладе під голову, коли матиме хвилинку відпочинку. Чи й так згодиться комусь в підголів’я, або й не в підголів’я. Син, хоча й «зі скрипом», та запакував. І ось учора телефонує: – Мамо, ти знаєш, на чому я спав сьогодні? – Певно, на кулаці, – радію, що чую його голос. – Не на кулаці. А на Назарчиковій подушечці. – Що? – От тобі й «що?». Сьогодні після важкої роботи, (спасибі Езопу, за його мову) у нас був перепочинок. Тут трохи машинок нових з’явилося – я заліз у кабіну одніє, бо холодно, а водій мені подає подушечку, точно таку, як ти передала, хоча вже й засмальцьовану. Каже: «Поклади під голо...

 

Російські орки руйнують центр міста Чернігова, абсолютно не військові об’єкти...

Микола Кривулько зауважив, що в Чернігові напруга не зменшується Про він сказав в етері Еspreso.tv. "Минулої ночі били дуже сильно, цієї ночі також були артобстріли. На межах міста не стихають позиційні бої", – зазначив боєць ТрО. Кривулько додав, що російські орки руйнують центр міста, абсолютно не військові об’єкти, такі як пошта чи “Дитячий світ”. Також боєць зазначив, що обстріли росіяни проводять 120-м мінометом, гарматами та забороненими касетними бомбами: "Найбільше гатять зі сходу та з півночі". "Деякі відчайдухи пробують човнами самотужки переправляти людей та вантаж через Десну, проте окупанти обстрілюють людей, автомобілі й по всіх, хто намагається переплисти Десну. Зелені кориди – це міф для ЗМІ, які ще вірять окупантам", – наголосив боєць. На фото Сергія Чернякова: атакований російськими фашистами готель "Україна".

 

Хроніки Широкої війни: про героїчну оборону та "героїв заднім числом"

Про героїчну, без перебільшень, оборону розв' язки на трасі з Чернігова в сторону Михайло- Коцюбинського треба буде написати окремо, бо там живого місця не лишилося. А рота охорони військкомату вистояла! Зараз об' їзна дорога вже вільна! Як і звільнене з боями село Слобода під Черніговом, звідки росіяни обстрілювали місто і, зокрема, колону з гуманітарним грузом. Куди тікатимуть окупанти з причернігівської Іванівки, якщо ще не втекли - питання, адже ні в сторону Чернігова, ні в сторону Києва це їм не вдасться. А шестовицька переправа має право на побратимство з Чорнобаївкою.. ...І особисте: місцеві "герої заднім числом" думали мене сьогодні налякати. Мене, який був рухівцем і ходив під загрозою арешту КГБ, хотіли злякати тепер у вільній Україні. Власне, може й розраховували на удар, бо знали, що я переніс серйозну операцію...Чи думають, що війна все спише? В тому числі перешкоджання професійній діяльності власкора парламентської газети. Але нічого - Бог не без милості, а козак не без щастя. Перемога наближається! Василь Чепурний

 

Прийняття смерті

Вона зазвичай лякає. Навіть старі люди, які кажуть, що вже "нажилися" і не бояться смерті, зазвичай насправді бояться. Ну і це нормально, бо якщо ми живемо хоча б більш-менш умовно комфортно, то хочемо жити ще і ще. Ніколи не досить. І завжди стараєшся уникнути думок про неї. ... Подруга надсилає мені посилання. Я відкриваю. Шукаю фото, яке вона радить. Там мертві окупанти у танку. В багнюці, мокрі. В цей час я їм бутерброд. Хліб з варенням. Чомусь зараз це особливо смачно. Роздивляюся фото. Пишу подрузі: "Взагалі-то я їм, але трупи ок. Ще цілі майже". Ну бо часто це бувають напів зогнилі рештки. Або обгорілі обличчя. Чорні з коричневим. Або ми обговорюємо з медиками і військовими в коментарях у Facebook, як краще утилізувати трупи окупантів, бо це вже давно реальна проблема для довкілля. Варіанти були різні. Ще недавно я б вжахнулася, якби дізналася, що буду це робити. Ну так, робота в журналістиці, звісно, відкриває певні, гм, горизонти, і деякі речі ти звикаєш сприймати трохи не так, як інші люди. Але жартувати про "одна нога тут, інша - там", маючи на увазі відірвані кінцівки мертвої людини, я б точно не додумалася. Тепер це - один з аспектів мого внутрішнього життя. Не те щоб це давало насолоду, але... Буденність? Зловтіха? Відчуття справедливості? Напевно. Бо я думаю тепер, як це: коли тебе ґвалтують кілька днів і ти повільно вмираєш від кровотечі? Що ти відчуваєш в ці останні хвилини? Як це - якщо осколок прилетить у живіт? І вмерти в...

 
| 1-30 | 31-60 | 61-83 |
Календарь
Новых вестей сегодня: 1
Новых вестей вчера: 31

Сегодня | 7 дней | 30 дней

<<

Март 2022

>>
Вс Пн Вт Ср Чт Пт Сб
01 02 03 04 05
06 07 08 09 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
Комментарии

Кировоград-25: история в погонах

Стрелец. 15-08-2023 08:45
Грязь там осталась, а не офицеры.. ...

Підвищення кваліфікації вчителів онлайн: оптимальний вибір

КатеринаШ. 23-02-2023 10:52
Порадьте зручний LMS для викладання онлайн, бажано не англомовний. . ...

Polly Group Ukraine

Avenue17Ru. 21-10-2022 14:16
Мне кажется это очень хорошая идея. Полностью с Вами соглашусь.
. ...

На дачу едут на одной ноге!
Но на этом испытания пенсионеров не заканчиваются – впереди пешие марш-броски по 3-5 километров

ОbMalv. 19-11-2021 11:51
Спасибо, ваш сайт очень полезный!
. ...

Закупівля нових «Пакунків малюка» під загрозою зриву

Ольга. 11-05-2021 18:00
Господи... Неужели у нас не один процесс не обходится без коррупционных схем? Нормально же выпускали эти бейби боксы до 2020-го года. Что потом пошло не так? Такое ощуще. ...

Что делать, если шиномонтажник сорвал резьбу на шпильке авто?

MSCLYPE. 31-03-2021 15:52
Группа компаний "Азия-Трейдинг" предлагает услуги таможенного оформления в морских портах Владивостока и порт Восточный. Вместе с таможенным оформлением мы оказываем услуги международной перевозки сборных и контейнерных грузов. ...

IT сервисы Google Cloud для рядового сотрудника от Wise IT

Наталушко. 31-10-2020 04:47
На заметку! Полезная статья как обезопасить личные данные в интернете. Актуально, как никогда ранее. Имхо. ...

Человек-легенда Лев Абрамович Наймарк

Андрей Александрович Снежин. 23-10-2020 17:24
Я бывший ученик Льва Абрамовича Наймарка. Благодаря ему я успешно поступил в Харьковский авиационный институт, успешно его окончил. Работал в авиации в г. Ульяновске на АО "Авиастаре - СП", бывший УАПК. ...

DINERO підсумовує результати року

Тимофій. 16-01-2020 15:17
Стабільне положення команії Дінеро на ринку МФО красномовно підтверджує 2 аспекти: по-перше, що банківські методи підходу до кредитування фізичних осіб віджили себе, і їх однозначно потрібно змінювати. ...

Після голкотерапії люди стають сильнішими

Анна. 06-10-2019 21:22
надайте контактні дані Марії Миськів. ...

Что такое ВсеВести.com?

ВсеВести.com - это система поиска региональных новостей и объявлений, где вы сможете найти ежеминутно обновляемую информацию из тысяч источников, опубликовать свои новости и объявления, обсудить события или, за считанные минуты, создать собственную ленту новостей. Подробнее...

Подписаться на эту страницу

RSS
RSS Google
RSS Yandex

Погода

Книга жалоб Казахстана

Книга жалоб - это сайт для подачи жалобы или отзыва на государственые учреждения, бизнес, на определенных людей и на государственных служащих на территории республики Казахстан. Жалобная книга Казахстана EGOV.PRESS не является официальным ресурсом. Например, для подачи жалобы на незаконные действия прокуратуры или суда, необходимо авторизаваться через социальные сети. Также мы рекомендуем доску объявлений.

Чернигов



Курсы валют

Курсы валют







О проекте | Контакты | Реклама на сайте | Карта сайта