|
Лента вестей
У бібліотеці Короленка відбудеться презентація музичного альбому Дмитра КрасноуховаУкраина, Чернигов и область | Местные новости | 24-03-2018 23:09 | Управління культури і туризму :. Чернігівщина
У бібліотеці Короленка відбудеться презентація музичного альбому Подробнее | Комментарии
Відкладене життяУкраина, Чернигов и область | Местные новости | 24-03-2018 12:44 | Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина"
Все почалося з того, що водій машини, замовленої через BlaBlaCar, приїхав з Києва в Івано-Франківськ на кілька годин раніше, ніж обіцяв. Їхав з Іспанії, поспішав додому. 4 ранку. Ніч, вокзал, холодно, мені треба в Калуш. Водій таксі, років за 60, кивнув, мовляв, сідайте. Поторгувалися за ціну, їдемо. Чистий салон, ремні безпеки, українська музика в колонках, кава в термосі. — Не можу пити не свою каву. Жінка робить смачнішу, ніж у всіх цих новомодних кав’ярнях. — Та чому, є кав’ярні, в яких смачно. — Вам завжди смачно, коли не вдома. МАлАдЬож. Їдемо далі. Говоримо далі. — 4 година, а ви вже на роботі. Не втомлюєтеся? — Певно, що так. А що робити, треба працювати. Я мовчу. Він мовчить. Не витримує, починає говорити. — Мені вже 67. Навіть і не зрозумів, як життя минуло. Одружився рано. Спочатку народився син, а потім донька. Все життя працював на заводі. Від ранку до вечора. З 90-х, коли мав відпустку, почав їздити на заробітки. Спочатку до Росії, потім до Польщі. Купив машину. Відтак закрутилося — завод до вечора, увечері — таксі. Зранку знову завод, потім знов таксі. Возив всіх, чого тільки не набачився під час таксування. А під час відпустки — знову будова в Польщі. — Для чого так важко? — Спочатку діти росли, потім вчилися, потім одружувалися. А я все думав, що от-от почну жити на повну. Все обіцяв жінці, що поїдемо на море. І обіцяв. І обіця... Вага свободиУкраина, Чернигов и область | Местные новости | 24-03-2018 08:59 | Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина"
Часом замислююся: який урок від нього був найціннішим? Всі безцінні. Але дещо прищепилося назавжди. Він умів навіть про дрібниці говорити з відтінком значущості. І навіть про сумне – не сумно. Якось я підстеріг момент і запитав про Колиму, де Андрій Ворон відбув дев’ять табірних років. Майже вічний арештант штрафних ізоляторів за непокору. Вічник. «Як там жилося?» «Кому як. Хто вмів жити, тому якось жилося, а хто не вмів, тому не дуже. Як і скрізь, як і на свободі». «А як годували?» «Гірше, ніж у мукачівському вокзальному ресторані». «Холодно там?» «Ще й як. Навіть застуда боялася холоднечі, тому майже не чіплялася до нас, завжди промерзлих». «Важко в неволі?» «Як тобі сказати… Ще важче було тим, що стояли по той бік колючого дроту. Носити автомати, важчі кожухи, пляшки і консерви в кишенях. А ми ходили порожнем, з легкими тілами, шлунками, кістками, з легкою душею. Іноді здавалося, що вітер підхопить тебе, як пір’їну, і понесе понад тундрою в безвість. Свобода – це легкість, це питома вага не тіла, а душі. Бувало, якщо когось недораховувались, то казали: ще одна душа відійшла на свободу». «Часто вмирали?» «Те, що вмирали, не дивно. Дивно було, що живуть…» "Збирання попілинок". Мирослав ДОЧИНЕЦЬ Збір замовлень на книгу Ігоря КачуровськогоУкраина, Чернигов и область | Местные новости | 24-03-2018 05:34 | Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина"
Відкрито збір замовлень на книгу Ігоря Качуровського Ігор Качуровський. Спомини і постаті / Упоряд., передм. і прим.Олени Бросаліної. — К.: Кліо, 2018 Книга спогадів Ігоря Качуровського (1.09.1918–18.07.2013) — сьомого неоклясика, лавреата Шевченківської премії 2006 року — втілення давнього задуму автора, який він плекав на схилі віку. Ця «малоформатна» мемуарна проза (нариси, портретні шкіци, статті, нотатки…) віддзеркалює найяскравіші епізоди життя Ігоря Васильовича: від школярських бувальщин, місце дії яких – Ніжен початку 1930-х, через гіркі вигнанницькі дороги «неблагонадійної» в очах радянської влади родини (російський Курськ, після короткого повернення в рідні місця під час Другої світової війни — австрійські табори Ді-Пі, далі – життя, а радше виживання української колонії в Буенос-Айресі) аж до респектабельного Мюнхену, де Качуровський нарешті досягнув повноти творчо-інтелектуальної самореалізації, та вражень од відвідин України за доби Незалежности. Чимало сторінок видання присвячено талановитим, непересічним особистостям — людям культури й науки, з якими авторові пощастило спілкуватися на еміґрації. Публікується також «Автобіографія творча» – хроніка літературного шляху письменника і водночас його естетичний маніфест. Видання приурочено до 100-ліття від дня народження Ігоря Качуровського і адресовано шанувальникам його творчости та всім, хто любить і цінує мемуарну літературу. Книга побачить світ у травні 2018 р... Вимкніть світло на годину!Украина, Чернигов и область | Местные новости | 24-03-2018 05:16 | Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина"
24 березня Україна приєднається до Всесвітньої екологічної ініціативи та проведе масштабну кампанію Година землі, яка покликана привернути увагу до проблем зміни клімату. У суботу 24 березня о 20.30 люди по всій планеті вимкнуть світло на одну годину, щоб акцентувати на необхідності об’єднання дій для збереження природи. Кампанія також має на меті закликати людей раціонально використовувати природні ресурси. Квартиру і землю пропонує лікареві Макіївська громадаУкраина, Чернигов и область | Местные новости | 24-03-2018 04:54 | Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина"
Макіївська об’єднана територіальна громада на Чернігівщині – найменша і в Україні одна з найменших: тут навіть 2 тисяч мешканців нема, а вся територія – біля 50 кілометрів в радіусі. І всього дві сільські ради об’єдналися в ОТГ. Мало хто й вірив у те, що її вдасться створити. Питаю в голови Петра Баклана: «Як же вас визнали фінансово спроможними, якщо й підприємств практично нема?». А він відповідає: «Ми оце з вами сидимо, а під нами – два метри чорнозему». Саме земля і стала основою для визнання спроможності громади. Два роки, що пройшли з часу її утворення, підтвердили такий висновок. Земля ж, мабуть, і до створення громади підштовхнула – Держгеокадастр обрізав Макіївку по саме нікуди: село, яке завжди відзначалося багатством худоби у дворах, тепер її різко скоротило. Адже пасовища у села відібрали, користуючись тим, що вони – за межами населених пунктів. Який злочинний мудрагель ввів такі порядки – невідомо, але відомо, що всі земля між селами історично була визначена: оте пасовище належало громаді того села, а оті луки чи ліси – громаді іншого. Вклинювання ж державних чиновників – це не тільки провокування корупції, але й наруга над сільськими громадами. Добре, що зараз уряд починає цю ситуацію виправляти. Але відібраного – не повернеш: 54 гектари пасовищ у макіївській громаді відібрані без згоди сільської ради і тепер їх розорали та понасівали кукурудзи. До речі, в порушення санітарних норм – по берегах канав. Петро Баклан, сільський голо... |
Календарь
Комментарии
Кировоград-25: история в погонахСтрелец. 15-08-2023 08:45Грязь там осталась, а не офицеры.. ... Підвищення кваліфікації вчителів онлайн: оптимальний вибірКатеринаШ. 23-02-2023 10:52Порадьте зручний LMS для викладання онлайн, бажано не англомовний. . ... Polly Group UkraineAvenue17Ru. 21-10-2022 14:16Мне кажется это очень хорошая идея. Полностью с Вами соглашусь. . ... На дачу едут на одной ноге!
ОbMalv. 19-11-2021 11:51 |
Что такое ВсеВести.com?
ВсеВести.com - это система поиска региональных новостей и объявлений, где вы сможете найти ежеминутно обновляемую информацию из тысяч источников, опубликовать свои новости и объявления, обсудить события или, за считанные минуты, создать собственную ленту новостей. Подробнее...
Подписаться на эту страницу
Погода Чернигов
|
 |
    |
