|
Лента вестей
Книга дисидента, прибитого міліцією і КГБУкраина, Чернигов и область | Местные новости | 08-04-2018 16:11 | Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина"
В обласній універсальній науковій бібліотеці імені В.Г. Короленка відбулася презентація збірки віршів поета зі Сновщини, людини непростої долі Леоніда Тереховича «…До правди незалежного життя». Про це повідомляє сайт Чернігівської ОДА. Леонід Никифорович Терехович (1941–1992) народився в селі Кучинівка тодішнього Щорського району, нині – Сновської об' єднаної територіальної громади. Навчався в школі, служив у Радянській армії. Здобути вищу освіту йому не вдалося, хоч і був здібним. Працював електриком, будівельником, декілька років віддав романтиці подорожей Радянським Союзом. Повернувшись у рідне село, став завідувачем сільського клубу. Де б не був Леонід Терехович, всюди писав вірші. Вони різні за змістом, формою, ідейним спрямуванням, художнім рівнем. А ще майже все своє життя він намагався протистояти радянській тоталітарній системі. Неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за «розповсюдження наклепницьких вигадок, що паплюжать радянський державний і суспільний лад». Доля Леоніда Тереховича склалася трагічно — як і багатьох інших, хто намагався відверто говорити про дійсність. «...До правди незалежного життя» — одна з найповніших збірок творів Леоніда Тереховича. До неї увійшли як вже відомі поезії, так і нещодавно виявлені в Державному архіві Чернігівської області, а також у приватних колекціях. Видання — спільний проект працівників обласної універсальної бібліотеки ім. В. Г. Короленка та науковців Сіверського центру ... Подробнее | Комментарии
Річка Чорне море в АвдіївціУкраина, Чернигов и область | Местные новости | 08-04-2018 15:50 | Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина"
Зустрів у Чернігові на всеношній земляка - лікаря. Він радісно каже: "В Авдіївці, як ото в нашому дитинстві вода біжить! І під мостом, де стадіон, і Кернелеву хату підтопило, і Авраменкова тече!". Питаю - чи й на Подолі вода біжить. Підтвердив, а я пригадав, як ми кутками Чепурнівки та Забігайлівки змовялися в таку пору не йти до школи - перехід по воді був один. По воринах плоту біля діда Пєтєчки. Тож, оскільки на наших кутках відмінників не було і всі лишалися дома спостерігати як водою крижини несе та пускати ввечері на них багаття (ну, за це батьки вуха, було драли, адже таке багаття на крижині могло пристати до дерев' яної хвіртки з відповідними наслідками...) І батькам спокійніше, що малеча не зіслизне з мокрих ворин, і вчителі не лаяли, а дітям взагалі рай... :) До речі, Забігайлівка - не від того, про що ви подумали :), а тому, що там жив майже на хуторі козак, який гостей запрошував: "Забігай!". Так ось про воду на Подолі - баба Лисаветка мені розказувала, що там у прадавні часи текла річка Чорне море. Я іронічно похмикував. Ще б пак - річка Чорне море в Авдіївці! баба ж географії не вивчала. Та й стара ж... Аж осісьо, розбираючи матеріали мого улюбленого вчителя історії Володимира Потаповича Балабатька (він вже давно вчить небесних янголів), натрапив на записаний ним від когось такий же переказ. Значить, щось у цьому є... Через стільки років учитель мене присоромив - спасибі, вчителю! А баба була таки права зі своєю освітою у "д... Остання голінська паска...Украина, Чернигов и область | Местные новости | 08-04-2018 14:58 | Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина"
Христос Воскрес! Крістус іст Ауферштанден! Останній найбільший голінський Великдень був 1943 року. За німців. Коли голінці відновили поруганий комуністами Спасо-Преображенський храм. До того дня особисто начальник Голінської жандармерії Іван Федоренко зробив заклепи на накупольні хрести. - Було тоді вдосвіта тепло і заклепки, які зробив Федоренко, виблискували на сонечку, - розказує Павло Мигирич, 1928 року народження, якого привела до церкви бабуся. - Тоді все село прийшло на Паску, у три ряди стояли люди довкола церкви і це була така радість... Більше такої радости у голінських християн не було. Уже восени 1943 прийдуть "освободітєлі", під виглядом мобілізації арештують понад 700 голінців (зокрема неповнолітніх дітей, серед яких був 16-річний Олексій Ковалевський) - 2/3 доведуть до смерті, начальник Голінської жандармерії Федоренко виїде аж до Австралії, Спасівську церкву закриють 1961 року (мовляв "сдєлаєм спортзал"), а 1968-го під колхозною копицею по дорозі на Конотіп замерз останній голінський піп - отець Кирило Гирич. У 1970-их люди настільки здичавіли, що не могли дізнатися бодай дати самої Паски - її ж бо щороку визначають за місячним календарем! Замість церкви це могла зробити в околиці тільки одна людина - стара жінка із Великого Самбора, до якої й ходили голінці дізнаватися: "А коли ж цей год Паска?" Тож святкуючи Великдень, памятаймо ЯК ВСЕ БУЛО. Той, хто знає ЯК, не піде святкув... Не врятують Україну Богдани і Тараси з Олесями!Украина, Чернигов и область | Местные новости | 08-04-2018 14:52 | Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина"
Українські батьки-патріоти, розуміючи шо ворог не сконає за їхнього біологічного життя, називали своїх первістків трьома іменами: Тарас, Богдан і Олесь. Передбачалося, що навіть живучи у змосковщеному місті, не маючи мовного середовища, Богдан не стане русскоязичним, а Тарас нестиме ім' я пророка навіть там, де спаскуджуються найкращі. Так думав і я. Але чим далі в 2000-ні, тим ні ім' я ні Богдан, ні Тарас нічого не гарантувало. Ні у Києві, ні Одесі чи Дніпрі. Богдани взагалі ставали Баґданами, а Тараси навіть виклично говорили у відповідь московською, ледь приховуючи гримасу: "А ти, йолопе, думав, шо я по-українськи з тобою говоритиму? Как би ні так! Плєвать на дєда Тараса! Ета мая жизнь" Залишилися Олесі. І не дівчата (вони-то як раз легко ставали Алєсямі), а саме пацани. Бачиш у продавця супермаркету на бейджику "Олесь N" - вважай, що напевне почуєш українську. Живу, невимушену й водночас кармічну. У самому центрі Дніпра - Добрий вєчєр! - каже Олесь. - Пакєт нужен? - Так, але якийсь маленький. - Цей підійде? Маєте нашу розрахункову картку? З Вас вісімдесят гривень 20 копійок. Дякую! Ні, навіть Олесі не бійці "мовного фронту". Під малоросійські танки, як і Богдани з Тарасами , не кидаються. Але батьківське рішення зіпсувати життя дитині й примусити її скрізь "фонити українським" сприймають із насолодою. І навіть татовою вірою - "в Укра... Який смак - такий посмакУкраина, Чернигов и область | Местные новости | 08-04-2018 14:48 | Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина"
Ех, втрачаємо смак до доброї їжі. Чи вона вже не та, чи ми інші, чи, може, слова не смачні… Кажемо «продукти», а колись: провіянт, їство, їстиво, їдло, їдження, харч, страва, наїдок, пожива, смачило, вариво, готовизна, смаколик, добрятина, лакомина, лакітки. Кажемо «прийом їжі», а колись: споживання, снідання, полуднування, підвечірок, трапеза, учта, застілля, гостина, заживлення, підкріплення, перекус, почастунок, пригощення, призволення. Кажемо «рідина», а колись: питво, трунок, зілля, божа роса. І не пили, а – попивали, підпивали, спивали, куштували, смакували, пригублювали, цідили, цмулили, потягували, лизькали. Та що там казати. Книш не паска, квас не вино… "Збирання попілинок". Мирослав ДОЧИНЕЦЬ |
Календарь
Комментарии
Кировоград-25: история в погонахСтрелец. 15-08-2023 08:45Грязь там осталась, а не офицеры.. ... Підвищення кваліфікації вчителів онлайн: оптимальний вибірКатеринаШ. 23-02-2023 10:52Порадьте зручний LMS для викладання онлайн, бажано не англомовний. . ... Polly Group UkraineAvenue17Ru. 21-10-2022 14:16Мне кажется это очень хорошая идея. Полностью с Вами соглашусь. . ... На дачу едут на одной ноге!
ОbMalv. 19-11-2021 11:51 |
Что такое ВсеВести.com?
ВсеВести.com - это система поиска региональных новостей и объявлений, где вы сможете найти ежеминутно обновляемую информацию из тысяч источников, опубликовать свои новости и объявления, обсудить события или, за считанные минуты, создать собственную ленту новостей. Подробнее...
Подписаться на эту страницу
Погода Чернигов
|
 |
    |
