Газета Кривоозерщина № 43 від 04.06.2011. Що можна мати, коли дбати

30 травня відбулося виїзне засідання ради з питань взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Кривоозерському районі. Це вже друге засідання цього консультативно-дорадчого органу при голові райдержадміністрації. В роботі ради, яку очолює голова райдержадміністрації, взяли участь її члени — це заступники голови РДА, голова районної ради та його заступник, селищний та сільські голови.
На засідання ради також було запрошено керівників відділів та управлінь райдержадміністрації, керівників бюджетних установ.
На порядку денному — робота об’єктів соціальної інфраструктури та крупних господарств на територіях Бурилівської та Великомечет-нянської сільрад.
Почали з Бурилівської сільської ради. Сільський голова М.Р. Яцишин повідомив, що на території сільради 4202 га землі, з них 830 паїв. Найбільше господарство «Рутенія-М», яке має 1539 га землі, з них 411 паїв. Також є 8 фермерських господарств. Найкрупніше — ФГ ім. Щорса (голова В.М. Чабан).
На початку відвідали майстерню найкрупнішого сільгосппідприємства — ПСВП «Рутенія-М». Його керуючий О.М. Однороженко повідомив, що господарство має землю в інших селах, тож основна техніка зосереджена там. А в Буриловому— ремонтна майстерня. Щодо посівів, то в с. Бурилове посіяно 470 га озимої пшениці, 150 — озимого ячменю, 470 — соняшника та 396 га кукурудзи. Всі поля в хорошому стані, проведено фунгіцидну обробку озимої пшениці від хвороб, міжрядний обробіток культур. Вкладені великі кошти, думається, що за умови дощу врожай повинен бути непоганим. У майстерні нині працює 9 чоловік, а протягом року — 6. Середня зарплата — 2,5 тис. грн.
П.Г. Бузінський зауважив, що господарство не виконало науково-обгрунтовану сівозміну і завищило посів соняшника майже вдвічі. Відомо, що соняшник понижує родючість грунтів. Результати останніх турів агрохімічної паспортизації свідчать: стан родючості грунтів району погіршується. Так, вміст такого інтегрального показника родючості як гумус значно зменшився. Якщо у кінці 80-х - початку 90-х років вміст гумусу майже половини грунтів сільгоспугідь визначався як високий (4,1 – 5,0%), то за результатами останнього обстеження у 2005 році їх площа скоротилась майже у 4,5 рази і становить всього 6,1 тис. га. Водночас зникли грунти з дуже високим (5%) вмістом гумусу. Середньозважений вміст гумусу знизився з 4,0% до 3,4%. Тобто, за останні 17 років рілля втратила 0,6% гумусу.
Глава району радив сільським головам теж цікавитися, як ведеться господарювання на землі їх території, чи дотримується сівозміна. Бо головний показник господарювання — це недопущення зниження кадастру родючості грунтів.
Керівник району відзначив, що «Рутенія-М» розраховується з бюджетом, працівники оформлені. Але зараз, коли тривають просапні роботи, треба брати людей на просапку. Але офіційно, через центр зайнятості. Це стосується всіх господарників, а сільські голови повинні контролювати це, цікавитися, чи оформлені люди, які сапають у полі. Адже від їх заробітної плати надходять відрахування в бюджет. Про наповнення бюджету треба дбати, а не тільки тягнути звідти. — До речі, одна з тем нинішнього зібрання — як ми працюємо над наповненням бюджету, — сказав П.Г. Бузінський.
На запитання членів ради, як господарство допомагає сільрадам, О.М. Однороженко відповів, що з усіма сільрадами, де є орендовані господарством паї, укладені договори соціального партнерства по 10 грн. з гектара. За І квартал гроші уже заплачено. Також відгукуються на звернення сільських голів. А от із виплатою орендної плати 1/12 за паї поки є затримка.
Глава району додав, що на днях ПСВП «Рутенія-М» придбало стоматологічне обладнання для районної лікарні на 25 тис. грн. Також повідомив, що мав особисту розмову із засновником господарства, той пообіцяв проявляти меценатство.
Потім П.Г. Бузінський, голова районної ради А.Д. Івахнін та сільський голова М.Р. Яцишин поклали квіти до пам’ятника полеглим у роки Великої Вітчизняної війни. Павло Григорович звернув увагу очільників громад на облаштування пам’ятників у своїх населених пунктах, радив привести їх у належний вигляд, щоб залишити про себе пам’ять хорошою справою.
Оглянули приміщення сільського Будинку культури. Його незмінний директор В.В. Ромса коротко розповів про очолюваний ним заклад, який потребує ремонту, бо останній раз ремонтувався у 1983 році. Сільський голова на це сказав, що вільні залишки у бюджеті сільради будуть використані для ремонту приміщення. Нині тривають ремонтні роботи у бібліотеці, що знаходиться в приміщенні СБК.
При огляді кімнат Будинку культури було відзначено, що тут належно зберегли стільці в глядацькому залі, чого не скажеш про деякі інші клуби. Підтримується порядок в інших приміщеннях будівлі, де розташовані також бібліотека, сільрада, відділення Ощадбанку.
Біля кабінетів сільради привертає увагу великий сучасний стенд, де детально розказано про етапи впровадження програми ПРООН «Розвиток, орієнтований на громаду». Глава району радив сільським та селищному головам взяти це за приклад.
У кімнаті, де знаходиться бібліотека для дорослих, триває ремонт. Його проводять двоє людей, які направлені з центру зайнятості. Незабаром до них приєднається ще кілька. Завідуюча бібліотекою Т.І. Малакан, яка допомагає в ремонті, розповіла, що для його проведення кошти надає сільська рада. А торік зробили прекрасний ремонт у дитячій бібліотеці. Допомогли районна та сільська влади, керівник ФГ ім. Щорса В.М. Чабан, який направив людей для виконання робіт, купив доріжку, господарство «Рутенія». Бібліотека тісно співпрацює з школою, дитячим садком, ветеранською організацією. У бібліотеці 600 читачів, з них 140 дітей, 10 дошкільників. Різні газети та журнали передплатили районна бібліотека, сільська рада, В.М. Чабан, О.М. Однороженко, підприємець Мазурець.
П.Г. Бузінський відзначив творчий підхід до роботи завідуючої бібліотекою Т.І. Малакан. Закликав очільників громад постійно цікавитися бібліотеками у своїх селах, залучати до вирішенні проблем об’єктів соціальної інфраструктури фермерів та керівників крупних господарств, підприємців, брати людей на громадські роботи.
У Бурилівській ЗОШ І — ІІІ ступенів на подвір’ї гамірно. Це учні відпочивають у дворовому таборі «Гвоздика». Директор школи І.І. Степанюк показав школу, де всі вікна замінено на металопластикові за програмою ПРООН. Всього 353 кв. м. На це витрачено 68,400 тис. грн. з районного бюджету, майже 8 тис. грн. — кошти громади та 76 тис. грн. отримали за Програмою ПРООН. Директор школи дякував сільському голові та громаді, всім небайдужим людям. Наприклад, активну участь та фінансову допомогу при впровадженні проекту надав фермер, відомий і шанований меценат В.М. Чабан.
У вестибюлі школи приємно вразив і замилував всіх зелений куточок, де дзюрчала вода в оточенні зелені. Як сказав директор, основну допомогу в оформленні куточку, який складали самі по камінчику, надала вчитель біології, закохана у природу, Г.І. Руденко. І в кабінеті біології, де побували учасники зібрання, теж дуже естетично, зелено. Треба відзначити, що у приміщенні школи, кабінетах, хоч навчальний рік закінчився, всюди чисто, столи та обладнання збережено. Про це дбають і вчителі, і діти, і батьки, які самі переймаються ремонтами у класних кімнатах. Багато інформації несуть міні-газети усіх шкільних напрямків у куточку «Шкільний прес-центр», оформлені не тільки по-сучасному, а й з фантазією і любов’ю. Побували і в хореографічному класі (на фото) (викладач В. Шинкарук), оформленому за рахунок
спонсорських коштів, спортивному залі.
Як сказав П.Г. Бузінський, бурилівські педагоги отримують плату за прочитані години, як і в решті шкіл. Але не лише викладають предмет, а й переймаються станом кабінетів, школи, прищеплюють дітям почуття краси, гармонії, бережного ставлення до майна.
У дитячому садку «Пролісок» всім сподобався спортивний зал, обладнаний торік. Зал відремонтовано та обладнано за рахунок сільської ради, спонсорів — це Чабан, Гнилозуб, Діденко, Чиж, Руденко, Шинкарук, силами працівників дитсадка. Як сказав М.Р. Яцишин за рахунок місцевого та обласного бюджетів у дитсадку проведено капітальний ремонт системи опалення, ремонтні роботи. За кошти, отриманівід угоди соціального партнерства, буде проведено гарячу і холодну воду, а криницю вже зробили.
Завідуюча дитсадком Т.В. Домажирська дякувала за допомогу сільському голові та сільській раді, фермеру В.М. Чабану, який постійно допомагає дитсадку, підприємцю А. Руденко, яка дарує дітям іграшки, солодощі, іншим добрим людям.
Бурилівський ФАП після ремонту передано на баланс районної лікарні. На базі ФАПу в перспективі має бути лікарська амбулаторія, де прийматиме сімейний лікар. А поки працює два медпрацівника.
Була пропозиція облаштувати біля ФАПу пандус та благоустроїти навколишню територію.
Побували у ФГ ім. Щорса. Його голова В.М. Чабан повідомив, що тут працює 24 чоловіка, в сезон — до 36. Господарство засноване у 1992 році. Спочатку було 11 гектарів. Нині — 530. До цього йшли поступово, важко, вкладалося багато коштів. Нині у ФГ «Щорса» посіяно 200 га пшениці, 120 га озимого ячменю та 60 ярого, 50 га кукурудзи, 13 — гречки, 7 — баштанних культур, 20 га гороху, 2 га городини (помідори, огірки, столовий буряк). Всі посіви в хорошому стані. Техніка до жнив готова. ФГ має живність у підсобному господарстві для потреб своїх працівників.
Володимир Миколайович — людина небайдужа. Він переймається, щоб у селі була робота. Всі люди у нього оформлені, вчасно отримують заробітну плату. Наприклад, є трактористи, які за 3 місяці отримали по 12 тисяч. Також він допомагає вирішувати проблеми громади, облаштовує сміттєзвалища, дбає про дороги. Не відмовляє нікому у допомозі. Користуючись нагодою, Красненьківський сільський голова Т.А. Кондрачук подякувала В.М. Чабану, який допоміг і їх сільраді.
Завершуючи роботу на території Бурилівської сільради, П.Г. Бузінський, А.Д. Івахнін та Р.М. Яцишин відвідали інвалідів Великої Вітчизняної війниМихайла Івановича Стукалюка та МихайлаІванович Голтея. Глава району вручив цим мужнім визволителям Подяку РДА та райради, квіти і подарунок від районної організації Партії регіонів.
Візит до Великомечетнянської сільради розпочався із покладання квітів до погруддя знаменитого адмірала В.С. Завойка, який залишив по собі гарну пам'ять добрими справами. В збудованих ще за його життя спорудах нині розмістилися дитячий садок, лікарняна амбулаторія, і досі вправно працює млин із ще 130-річної давнини обладнанням.
Треба сказати, що у будівлі, де розмістився дитячий садок «Бригантина», відбулися помітні зміни. Будівлю перекрили, всередині зробили ремонт, встановили електроопалення, металопластикові труби. Про це розповідали і знайомили з дитсадком його завідуюча Л.В. Березовська та сільський голова Д.О. Яровий. А на початку гостей зворушливо привітали хлібом-сіллю і гарними віршиками юні вихованці дитсадка, де нині 35 дітей. Садок працює цілорічно. Дітки отримують якісне харчування, урізноманітнити яке допомагають не тільки сільська рада, а й спонсори — АФ «Ільницьких», АФ «Корнацьких», підприємець Волковінський, підприємець Бондар доставляє свіжі сертифіковані продукти. Завідуюча щиро дякувала сільраді на чолі з головою, і названим агрофірмам, які дуже багато роблять для дитячого садка.
Щодо сільради, то за її кошти придбано покривала, парти, шпалери, постільну білизну, посуд, телевізор, холодильник та багато іншого.
Глава району, порадивши зробити у кімнатах дитсадка навісні стелі, переробити санвузол, покласти плитку, закликав сільських голів активно перейматися проблемами дитсадків. Вони всюди повинні бути цілорічні і впорядковані, мати відповідні приміщення. Для вирішення цих питань підключати спонсорів, самим думати над тим, який слід залишити громаді. Як це зробив адмірал Завойко.
У приміщенні, де розташовані кабінети сільради, триває ремонт. За рахунок АФ «Ільницьких» оновлюється фасад, замінено вікна, двері, робиться піднавіс, буде тротуарна плитка. Також ця агрофірма обіцяє допомогти і у внутрішньому ремонті.
У кабінетах сільради затишно, світло. Колектив працівників сільради дружний, розуміють свого голову з півслова, а він задоволений роботою своїх працівників, які безвідмовно виконують не тільки основну роботу, а й беруть активну участь у благоустрої села. Зі смаком оформлений і кабінет соціального працівника, всюди квіти, вишиванки.
На порозі школи учасників зібрання зустріли піснею вчителі на чолі зі своїм керівником В.М. Мотрунько. Повели класними кімнатами, показали свій живий куточок з оригінальним маленьким водоспадом. Школа виборола ІІ місце у районному конкурсі споруд, І — у обласному профспілковому конкурсі “Найкраща первинна профспілкова організація”. За це має відповідно нагороди — грошову та телевізор.
Школі допомагають спонсори — АФ «Ільницьких» та «Корнацьких», фермери, підприємці, сільська рада. А нещодавно 100 тис. грн. подарував особисто від себе А.О. Корнацький.
Також відвідали шкільний спортивний зал, кабінет трудового навчання. Свого часу у цьому кабінеті проходили виробниче навчання учні всього району. П.Г. Бузінський навів цей кабінет за приклад того, як можна зберегти обладнання і профільну спрямованість. Саме це і є засади профільного навчання. Можливо саме тут закладаються ази майбутньої професії. Він також радив, щоб у кожній школі дбали про збереження майна та думали про власну «родзинку», щоб школа вирізнялася, мала, як кажуть, власне обличчя”.
Потім відвідали млин, де працює підприємець Г.П. П’яткова (на фото). На початку керівники району та села нагородили її Подякою як ветерана праці з понад 50-ти річним трудовим стажем, мецената, людину активної громадянської позицію, вручили квіти та подарунок.
Галина Павлівна повела у млин, у пекарню, де випікається смачний якісний недорогий хліб. Його доставляють підприємцям за ціною 2,2 грн. за буханець вагою 500 — 600 грамів. А школам, дитсадкам, районному табору — значно дешевше. Також ця трудівниця — великий меценат, допомагає у проведенні різних заходів.
У чистому охайному млині побачили обладнання ще часів Завойка, але, попри поважний вік, акуратне і справне. Млин переробляє до 800 кг пшениці на годину. Галина Павлівна, хоча вже давно на заслуженому відпочинку, коли треба, сама їздить до Миколаєва за запчастинами до обладнання.
Сільська лікарняна амбулаторія теж розмістилася у приміщенні, яке залишив В.С. Завойко. Воно просторе, всередині охайно, працює кабінет щеплення, вражають чистотою палати для денного стаціонару. У ремонті, який медики провели власними силами, допомогли коштами сільська рада та спонсори.
Відчутних зовнішніх змін зазнало приміщення Тернуватського СБК, де також розмістилася бібліотека. У приміщенні провели ремонти, полагодили підлогу, пофарбували. Стільці у глядацькому залі, кінобудку збережено. У СБК проводяться святкові заходи. У фойє жителі села відзначають різні сімейні події, приміщення їм надається в користування безкоштовно.
Глава району наголосив, що привіз усіх сюди, у це віддалене село, продемонструвати, як за допомогою сільської ради, меценатів (серед них, крім названих, і М.Г. Березка), можна зберегти і оновити занедбану будівлю.
Затрималися у кабінеті директора СБК З.Г. Унгурян. Там одночасно розмістився і музейний куточок з предмети старовини, архівними фотографії з життя села, які всі з цікавістю оглянули.
У бібліотеці чимало періодики, дбайливо оформлені куточки, серед яких і до 20-річчя Незалежності України. Бібліотекар Л.С. Кармазиновська, хоч і працює на половину ставки, прагне бути корисною селянам. Вона доставляє їм додому замовлені книжки, цікаві періодичні видання, готує книжкові виставки.
Завідуюча Тернуватським ФАПом Г.Д. Піддубна працює в цій медичній установі більше 40 років. Вона — відмінний фахівець і господиня на робочому місці. Досить просторі кабінети ФАПу не тільки охайні, а й по можливості обладнані по-сучасному. Як сказав П.Г. Бузінський, на професійну діяльність Галини Дмитрівни не було жодних нарікань від людей. У ФАПі є чому повчитися. І не тільки медикам, а й сільським головам, щоб теж так дбали про свої ФАПи. Хоча ці заклади вже у підпорядкуванні райлікарні, але ж обслуговують жителів їх громад.
На подвір’ї господарства АФ «Ільницьких» учасників засідання ради взаємодії зустрів керівник С.М. Ільницький. Він розповів, що попереднє господарство перейшло у 2003 році за борги і на його базі створено агрофірму. На даний час посіяно пшеницю, ячмінь, соняшник, горох. АФ «Ільницьких» допомагає сільраді, об’єктам соціальної інфраструктури і не тільки на території Великомечетнянської сільської ради, а й інших сільрад. На даний час у АФ працює 40 чоловік. Всі оформлені. С.М. Ільницький зауважив, що запрошували людей на просапку з оплатою по 200 грн. за гектар. Але відгукнулося тільки 5 чоловік.
Глава району зауважив С.М. Ільницькому, що його господарство перевищило площу посівів соняшника. А до сівозміни треба статися по-господарськи і не виснажувати землю. Також порадив і надалі активно займатися меценатством.
Тему меценатства підтримав заступник генерального директора АФ «Корнацьких» О.Г. Федорченко. Він сказав, що АФ та особисто А.О. Корнацький готові допомогти сільрадам та об’єктам соціальної інфраструктури і звернувся до сільських голів з проханням укласти договори соціального партнерства.
Керівники району та Великомечетнянський сільський голова поклали квіти до пам’ятників визволителям, що на території цієї сільради. До слова, всі ці пам’ятники пофарбовані, біля них прибрано, яскраві квітники. До благоустрою сільрада залучає людей на громадські роботи. Наприклад, того дня у парку біля Великомечетнянського СБК працювало троє людей.
Після відвідування Великомечетнянського сільського будинку культури та бібліотеки, сучасного тренажерного залу, облаштованого за кошти АФ «Корнацьких», відбулося підбиття підсумків засідання ради з питань взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Кривоозерському районі.
Відкриваючи заключну частину, П.Г. Бузінський сказав, що всі сьогодні мали змогу переконатися, що можна мати, коли дбати.
Нагадавши окремі зауваження (про них йшлося вище), керівник району звернувся до селищного та сільських голів, щоб вони шанобливо ставилися до історії і благоустроїли пам’ятні місця, території своїх населених пунктів, залучали людей на громадські роботи.
Попри проблемні питання нашої громади, є і певний позитив. Нині побачили це на прикладі двох прекрасних шкіл, дитячих садків.Старше покоління свого часу не мало таких дошкільних закладів. А батьки працювали за копійки. Нині ж безробітні громадяни не хочуть йти на просапку. Можливо, 200 грн. за гектар це й мало, але все одно — гроші.
Також він вкотре закликав очільників громад знайти спільну мову із керівниками господарств, що на їх території. Приклад В.С. Завойка повинен спонукати до добрих справ. Треба залишити після себе слід. Порати землю — це добре, але треба допомагати і для загального блага. «Те, що віддав, – твоє, а що взяв собі, – пішло намарне”, — так сказано у Святому письмі.
Потім перейшли до виступів.
Про роботу шкіл та дитсадків на території Бурилівської та Великомечетнянської сільрад інформував начальник відділу освіти РДА А.С. Бунь. Зокрема, було сказано, що у Бурилівській школі планується провести ремонт, подбати про забезпечення водою, зробити капітальний ремонт підлоги на 1 поверсі. У дитсадку «Пролісок» встановити гідрофор, купити посуд, потребує ремонту підлога критого майданчика.
У Великомечетнянський школі проблема — заміна віконних блоків, реконструкція системи опалення, ремонт спортзалу, забезпечення фахівцями та ін. У дитсадку «Бригантина» треба зробити зовнішній ремонт приміщення, піднавіс.
Головний спеціаліст відділу культури і тризму РДА Г.В. Лисканич окреслила проблемні моменти закладів культури оглянутих сільрад. Так, у Тернуватському клубі (там за браком часу не встигли побувати) треба провести капітальний ремонт і освітлення. Сільський голова Д.О Яровий сказав, що питання освітлення вирішується.
Заступник головного лікаря райлікарні Л.В. Пташинська, серед проблемних питань оглянутих лікувальних закладів, назвала проведення ремонтів, буде вирішуватися кадрове питання по Великомечетнянській амбулаторії.
Начальник управління праці та соціального захисту населення Л.А. Рольян вела мову про укладання колективних договорів, легалізацію зайнятості. Так, у господарстві «Рутенія-М», де кілька сотень гектарів соняшника, на просапку не взяли в центрі зайнятості жодної людини. А у сусідньому ФГ ім. Щорса, де менше сотні гектарів цієї культури, оформлено 8 чоловік.
Про виконання доручень, отриманих на попередньому засіданні ради, доповідали Ленінський сільський голова О.А. Ніколаєвський та Секретарський сільський голова В.В. Завадський. Відрадно було чути, що багато із проблемних питань вже вирішено.
Глава району відзначив цей помітний позитив. І сказав, що робота у цих сільрадах ведеться. І громада бачить, що саме робиться для її блага.
Аналізуючи ситуацію в промисловості району, головний спеціаліст управління економіки РДА С.В. Лаврик зупинилася на здобутках підприємця Г.П. П’яткової.Тільки за 1 квартал ц.р. у її підприємстві вироблено 6,4 тонни хліба і 29,5 тонни борошна. Якість і заявлена вага відповідають нормам.
Начальник управління агропромислового розвитку М.І. Лисиганич вів мову про формування структури посівів, зокрема про посіви соняшника, які перевищують норму у АФ «Корнацьких» та«Ільницьких», ПСВП «Рутенія». А гречку ряд господарств, не сіяли взагалі. Наприклад, АФ «Корнацьких» та «Рутенія-М», які мають великі площі до обробітку і могли б виділити частину землі під посів цієї культури.
Також він вів мову про нарощування ефективності господарювання, про відродження молочного скотарства.
П.Г. Бузінський доповнив, що без відродження та розвитку тваринництва у аграрної галузі немає перспективи. Сільським господарством треба займатися в комплексі, а не вибірково вирощувати те, що дає тимчасовий прибуток. На наступний рік треба відроджувати буряківництво. Вже відновлено роботу Засельського цукрозаводу у нашій області, незабаром запрацює Заплазький цукрозавод.
Сільські голови теж повинні бути в курсі аграрного аспекту життя своїх територій, за які відповідають. І теж повинні дбати за тваринництво, дотримання сівозмін, а не тільки районний керівник.
Заступник начальника управління ветеринарної медицини в Кривоозерському районі М.Г. Голинський, продовжуючи тему тваринництва, говорив про приміщення для утримання худоби, які є в господарствах, про створення молокоприймальних пунктів. Щодо даних територій, то у Великій Мечетні та у Буриловому готуються відповідно два та три пункти прийому молока.
Також наголосив, що ринок у с. Велика Мечетня треба обов’язково накрити, щоб захистити продукти, що продаються, від дощу та пилюки.
Глава району додав, що зараз проводиться атестація ринків, тож це питання треба вирішити.
Начальник управління земельних ресурсів О.В. Греков говорив про Програму розвитку земельних відносин у Кривоозерському районі. Аналогічні програми на своїх рівнях треба прийняти на сесіях селищної та сільських рад. Згідно цієї Програми передбачається проведення первинної нормативної оцінки землі, та вторинної оцінки там, де первинна вже проведена. Це дасть змогу збільшити надходження до бюджету від користування землею.
Головний спеціаліст відділу у справах сім’ї, молоді та спорту РДА А.С. Смілянець інформував, що до участі у Першості району з футболу 2011 року приєднались команди сіл Красненьке, Велика Мечетня та Берізки, які вже взяли участь у І турі. Обіцяють взяти участь спортсмени Очеретні та Бурилове. Поки що мовчать команди із Тридуб та Секретарки.
П.Г. Бузінський зауважив, що наступний рік — це рік Євро-2012 з футболу. І просто соромно, щоб у селах не було футбольних команд. Він навів за приклад маленьке село Леніне, де є дві футбольні команди. Ці ентузіасти беруть активну участь у футбольних змаганнях. Павло Григорович закликав сільських голів пропагувати здоровий спосіб життя. І виявом цього є спортивні команди їх територій. До речі, команда держслужбовців району виборола 4 місце в обласній спартакіаді. Це радує, але водночас спонукає до ще активнішого спортивного руху в районі.
Про захист прав дітей схвильовано говорила начальник відділу у справах захисту дітей РДА Л.А. Байталюк. Вона зупинилась на ситуації із кризовими сім’ями на території Великомечетнянської та Бурилівської сільрад. Нагадала про закріплення житла за дітьми, які виховуються в інтернатних закладах, і дбати про соціальне житло для окремих з них.
Насущна тема — дотримання правопорядку на територіях сільрад — звучала у виступі начальника РВ УМВС С.В. Павлова. Він констатував, що дільничних інспекторів мало і вони не встигають охопити весь обсяг робіт. Тож спільними силам правоохоронці проводять щотижня оперативні відпрацювання тих територій, де виявлено найбільше правопорушень. Міліціонери сподіваються на допомогу і підтримку громадських формувань.
П.Г. Бузінський звернувся до сільських та селищного голів, щоб ті не мешкали із створенням громадських формувань, подбали про окрему кімнату для ДНД та про заохочення членів цих формувань.
Начальник управління ПФУ в Кривоозерському районі К.П. Тарабан говорила про обов’язкову сплату внесків до Пенсійного фонду суб’єктами підприємницької діяльності. Нагадала, що голови ФГ повинні укласти персональну угоду про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Про забезпеченість захищених статей бюджету інформувала начальник фінансового управління Н.Г. Карчевська.Вона закликала сільських та селищного голів вирішити проблеми із твердим паливом і оплатою за електроенергію і думати про опалюваний сезон 2012 року. Відрадно, що сільські ради не брали позичок, у останньому кварталі у них накопичиться вільний залишок, тож будуть шанси вирішити деякі питання. Вона також запропонувала заслуховувати звіти про виконання соціальних угод між сільрадами та товаровиробниками. Наталія Григорівна вказала на резерви наповнення бюджету — легалізація оброблюваної землі, легалізація працюючих, адже левова частка наповнення бюджету — це надходження від податків з фізичних осіб.
Директор районного центру зайнятості І.Р. Білецький, продовжуючи тему легалізації працюючих, повідомив, що нині на полях тривають просапні роботи, тож треба залучати туди людей офіційно, через центр зайнятості. Але в той час, як є співпраця у цих питаннях з керівниками ФГ ім. Щорса та АФ «Ільницьких», інші господарники уникають легалізовувати своїх людей. Для виявлення такого беззаконня проводяться рейди за участі інспектора з праці.
Головний лікар рай сан-епідемстанції Н.В. Струк наголосила на необхідності проведення глибинної очистки шахтних колодязів для зменшення у воді кількості нітратів. Таку очистку вже провели у Курячих Лозах та Красненькому і тепер мають якісну питну воду. А взагалі за правилами глибинну очистку треба проводити щорічно.
Голова районної ради А.Д. Івахнін, який виступив у заключному слові, сказав, що такі засідання будуть і надалі проводитися без попередження. Також вів мову про членство в лікарняній касі, про створення громадських організацій (у їх складі повинно бути не менше 6 чоловік) для роботи у Програмі ПРООН, про встановлення дорожніх знаків, дотримання техніки безпеки на соціальних об’єктах, благоустрій територій біля цих об’єктів та біля садиб громадян.
П.Г. Бузінський закликав селищного та сільських голів взяти уроки з нинішнього засідання ради, а також готувати кожному у очолюваній ними громаді вагому справу до 20-ї річниці Незалежності України. С. БІЛЕЦЬКА, В. РУДНИК

Источник: Миколаївська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике