Газета Кривоозерщина № 16 від 02.03.2011. З поглядом у завтрашній день

25 лютого, з нагоди річниці інавгурації Президента України В.Ф. Януковича, голова райдержадміністрації П.Г. Бузінський зустрівся із представниками засобів масової інформації району і відповів на запитання журналістів.
— Павле Григоровичу, яке Ваше бачення року Президенства, що минув, в аспекті соціально-економічного розвитку нашого району?
— Рік тому Президентом нашої держави став лідер Партії регіонів Віктор Янукович. У конкретних цілях влади, викладених в урядовій Програмі «Україна для людей», окреслені основні поступи розвитку України, яка рухається у європейське співтовариство. Звичайно, за один рік якихось глобальних результатів годі чекати, бо термін малий. Але певні напрацювання і зрушення в державі очевидні. Це, перш за все, політична стабільність, відродження економіки, запровадження низки прогресивних реформ у різних галузях, боротьба з корупцією.
Глава держави спонукає до конкретних дій і очільників територій. Думається, що кожен населений пункт відчув позитивні зрушення. Хай не великі. Та все ж зрушення на краще.
Стосовно нашого району, то насамперед хочу сказати, що за 2010 рік бюджетні надходження виконано на 120 відсотків. Помітно зросла середня заробітна плата — від 1238 грн. у 2008 році до 1730 грн. у 2010. Однак, це тільки легальна. А скільки ще людей працює в «тіні», отримуючи заробітну плату, яка ніде не враховується, з якої не платяться податки в жоден соціальний фонд. Це питання дуже болюче. Тільки торік легалізовано 271 особу. І роботу по легалізації буде продовжено дуже суворо.
Тепер про нарощування промислового виробництва, яким займається 6 підприємств (це ЗАТ «Кривоозерська харчосмакова фабрика», комбікормовий завод, ТОВ «ДЮК» та інші). Їх виробіток зріз майже вдвічі. Крім того, на цих підприємствах працюють люди, які офіційно оформлені. Із введенням в дію підприємства «Ольвія» буде працевлаштовано ще біля 100 чоловік. Нещодавно в смт Криве Озеро розпочав роботу швейний цехTOB«Санта-Марина», де працює 25 людей. Планується збільшити потужності до 45 працюючих.
Хочу сказати, що отримані власні надходження та субвенції і дотації з обласного та державного бюджетів ми не витратили тільки «на проїдання», а й вклали у розвиток об’єктів соціальної інфраструктури. Проведено ремонти у школах, дитячих садках, ФАПах, центральній районній лікарні, районному Будинку культури, на що спрямовані значні кошти. Щодо сільської медицини, то в перспективі планується створити ще 4 лікарняні амбулаторії на базі Бурилівського, Секретарського, Луканівського, Берізківського ФАПів, ввести в дію 2 фельдшерські пункти.
Пожвавилося і культурне життя. Так, при районному Будинку культури, де відремонтовано малий зал, проводяться різні заходи, працюють гуртки, створений ВІА. Думається, що жителі селища відгукнуться і відродять хоровий колектив при районному Будинку культури, який раніше славив своїм співом нашу Кривоозерщину. Хочеться, щоб до культурного дозвілля тягнулася молодь, а не проводила дозвілля у барах.
Є задум у рамках інформаційного забезпечення комп’ютеризувати кожну сільську бібліотеку з виходом у мережу Інтернет.
До розвитку та утримання об’єктів соціальної інфраструктури у своїх населених пунктах повинні бути причетні не тільки місцева влада, а й сільгосптоваровиробники. Договори соціального партнерства — оптимальний шлях до цього. На часі відродження традицій меценатства. Такі приклади подають керівники фермерських господарств І. Шинкарук, В. Бучило — депутати районної ради фракції Партії регіонів. Допомагають соціальним об’єктам у своєму селі Берізки і керівники місцевих господарств Р. Лазарєв та А. Маневич. До спонсорства слід активніше залучатися і підприємцям.
У соціальному аспекті хочу сказати про таку категорію населення, як діти війни. Зрозуміло, що люди законно вимагають доплат, які їм обіцяли. На жаль, у бюджеті таких коштів немає. Але ми будемо робити все необхідне, абицю проблему поступово вирішувати.
Останнім часом зросли асигнування, які надходять у район. Так, коли раніше на виплату пенсій нам потрібно було 3 — 5 млн. грн. на місяць, то нині 7,5 млн. З них тільки 2,5 млн. — це наші власні фінансові вливання. Решту — дає держава. Видатки загального і спеціального фондів бюджету торік становили 84 млн. грн. З них 46 млн. грн. — дотації з державного бюджету та 19 млн. субвенції з державного та обласного бюджетів. І лише 12 млн. видатків профінансовано за рахунок власних надходжень, зібраних в районі. А окремі громадяни ремствують, що влада лиха і держава нам нічого не дає.
Хочу наголосити, що і надалі видатки, які будуть здійснюватися у бюджетній сфері, спрямовуватимуться, в першу чергу, на захищені статті видатків та на поліпшення матеріально-технічної бази об’єктів соціальної інфраструктури, аби вони служили нашій громаді. Це основні засади державної політики, обласної Програми «Розбудуємо Миколаївщину разом» і Програми районної організаціїПартії регіонів «Розбудуємо Кривоозерщину разом».
— Яка із комплексу економічних реформ Уряду, на Вашу думку, є основною?
— Вважаю дуже важливим прийняття нового Податкового кодексу, який оптимізує сплату податків платниками податків та сприяє посиленню фінансової дисципліни у всіх сферах господарської діяльності. А така дисципліна повинна бути. Бо всі суб’єкти господарювання мають сплачувати податки в повному обсязі, як це передбачено законодавством. Інакше позитивних зрушень не буде.
Повернусь до нашої громади. Хіба не дивує, що із 14 тис. працездатного населення району офіційно працює всього близько 4 тисяч. А що ж роблять решта. За що вони живуть? Дякувати Богу, ніхто не голодує. Тож напрошується думка, що більшість цих людей працюють нелегально. Податки, звісно, не сплачуються. Є й такі, що одночасно нелегально працюють і перебувають на обліку в центрі зайнятості та ще й отримують допомогу від держави. Кого ми обманюємо? А звідки ж наповнювати бюджет?
Підприємці незадоволені, що великий податок до Пенсійного фонду, мовляв, немає звідки його платити. А коли розібратися у тих накрутках, які є на товари, навіть соціальної групи? Затрати, думається, покриваються сповна. Або ще такий приклад: чоловічий костюм у Хмельницьку на базарі коштує 600 — 700 грн., у нас вже 1400 грн. Що це за ціна? Зрозуміло, що люди хочуть мати прибуток. Але водночас треба бути чесним і справедливим. Пенсію хочуть отримувати всі, а її треба заробити, сплачуючи відповідні внески до Пенсійного фонду. Не можна податки сплачувати по мінімуму, а вимагати на рівні платників, які сплачують податки у повному обсязі (медиків, вчителів, працівників інших бюджетних установ та інших офіційно працюючих). Вкотре запитую: з чого платити пенсії та інші соціальні виплати, як утримувати школи, дитячі садки, культ-освітні заклади, лікарні, ФАПи, коли немає наповнення бюджету, зате чимало таких, хто всіляко уникає законної сплати податків. Треба дивитися у день завтрашній, а не жити за принципом: аби мені добре, а там хоч і трава не рости.
Коли вже зачепили тему пенсійного забезпечення, то скажу і про пенсійну реформу. Зрозуміло, що існуюча в країні пенсійна система застаріла і не має ніякої перспективи. Пенсійний вік у США, країнах Європи давно значно вищий, ніж у нас. Що ж маємо ми: 1 працюючий утримує 1 пенсіонера, а в нас в районі взагалі — майже 2 пенсіонера. Якби не державнадотація, то б не було за що платити ці пенсії. До речі, у нас із 7646 пенсіонерів — 837 працюючих. Немаловажним є те, що пенсійна реформа буде спрямована, насамперед, на впровадження справедливого підходу до нарахування пенсій.
Також очільник району говорив про науково-обгрунтовані структури посівних площ, застосування якісного насіння і комплексу догляду за рослинами у ракурсі прогресивних технологій — як запоруку високих врожаїв, про розвиток громадського тваринництва, про адмінреформу, яка передбачає оптимізацію штатів і підвищення фаховості кадрового потенціалу, про переведення на електроопалення ряду об’єктів соціальної інфраструктури та встановлення там енергозберігаючих вікон, про ефективне використання земельних угідь району, про державну реєстрацію договорів оренди землі із сплатою 3%, про легалізацію працюючих у аграрному секторі, на автозаправках, магазинах та інших об’єктах господарювання, покращення харчування дітей і хворих, про забезпечення медикаментами лікувальних закладів для надання невідкладної допомоги, подальше освітлення населених пунктів, ремонт доріг та ін.
На закінчення П.Г. Бузінський сказав, що він сподівається на співпрацю не тільки з усіма гілками влади, а й з громадою, усіма політичними силами та громадськими організаціями. Але у площині конструктивного діалогу, а не критиканства. Бо спостерігати збоку та вишукувати помилки значно легше, ніж власним прикладом показати, як саме треба реалізувати той чи інший задум. А справ попереду багато, основна мета яких — довести, що ми вміємо працювати, бути самодостатніми і що наш район, як територіальна одиниця, має право на існування.

Источник: Миколаївська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике