Медична галузь району як і України в цілому протягом останніх десятиліть переживає не кращі часи. З одного боку - низьке фінансування галузі (від 2% до 3,4% валового національного доходу), нерівна доступність до послуг охорони здоров'я бідних та заможних верств населення, високі витрати із Держбюджету на відомчу медицину, яка, фактично, дублює охорону здоров'я на місцях, високий тягар особистих витрат населення на послуги охорони здоров'я, відсутність регулюючих правових механізмів у наданні платних медичних послуг. З іншого боку - постійно зростаюча незадоволеність населення на якість та доступність медичної допомоги, відсутність реального вибору лікаря, якому б пацієнт міг довірити здоров'я й життя своє та членів своєї родини. Крім цього, різка диспропорція фінансування медичної допомоги, яка надається на первинному рівні: сімейними лікарями, амбулаторіями загальної практики, ФАПами, на долю яких припадає три чверті об'єму надання медичної допомоги, а виділене фінансування складає тільки третину, а то й чверть від загального бюджету медичних закладів.
І навпаки, спеціалізована медична допомога (профільні стаціонарні відділення, консультативні поліклініки вторинного (районного, міського) рівня, обласні лікарні, спеціалізовані диспансери, науково-дослідні інститути, клініки поглинають левову частину фінансування, але обслуговують значно меншу кількість пацієнтів, ніж на первинному рівні.
Як приклад неефективного використання бюджетних коштів може слугувати показник кількості лікарень на 100 тис. населення: в Україні він складає 5,6, у державах ЄС -2,6. Кількість ліжко-місць на 100 тис. населення в Україні 868, у державах ЄС - 644 (2010р.), 86,4% бюджетних коштів в Україні, що виділяються на охорону здоров’я, йде на заробітну платню медичних працівників. Тільки 13,6 асигнувань медичної галузі використовуються на утримання медичних закладів (харчування, придбання медикаментів, паливно-мастильних матеріалів, оплату енергоносіїв та інші цілі), Президент і уряд України, зважаючи на вкрай незадовільний стан національної медицини, прийняли рішення про реформування медичної галузі,яке відображено у програмі економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» (розділ «Реформа медичного забезпечення»). Суть реформування: структурно-організаційне та фінансово-економічне розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги шляхом створення центрів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) та «госпітальних» округів (багатопрофільна лікарня інтенсивної допомоги, заклади для проведення планового лікування, заклади для реабілітаційного (відновлювального) лікування, заклади для надання паліативної допомоги (хос-піси), заклади для надання медико-соціальної допомоги, консультативно-діагностичний центр, пологові будинки).
Аналогічний план реформування медичної галузі розроблений і в Первомайському районі. Відповідно до цього плану за 4 роки (2011-2014 р.) з'являться нові сімейні амбулаторії в тих селах, де проживає населення більше 1000 осіб, планується поступове оснащення їх медичною апаратурою, покращення стану будівель, їх ремонт та реконструкція, у тому числі і систем опалення.
У реформуванні медицини важливе місце займає центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), який об’єднує всі первинні медичні заклади першого рівня (сімейні та сільські амбулаторії, ФАПи та відділення сімейних лікарів, дільничних терапевтів та педіатрів міських та районних поліклінік). Якраз ЦПМСД буде надавати населенню три чверті об'єму від усіх медичних послуг, який і планується адекватно фінансувати. На перших етапах ЦПМСД буде входити як структурний підрозділ лікарні (районної чи міської), а в подальшому він стане самостійною юридичною особою з окремим статутом, фінансуванням, штатами.
Відповідно до районного плану реформування у Первомайському районі створений ЦПМСД, який входить до складу райлікарні і є її структурним підрозділом, сформований штат. Треба відзначити дуже важливий момент: посади дільничних лікарів - терапевтів та педіатрів - ніхто не ліквідує. Якщо вони протягом періоду реформ не побажають працювати сімейними лікарями, то набудуть статусу лікаря вторинного контакту і працюватимуть у консультативних поліклініках, де, до речі, будуть працювати і вузькі фахівці (офтальмологи, отоларингологи, гінекологи, хірурги, невропатологи та лікарі інших спеціальностей), і будуть консультантами сімейних лікарів. Ті ж дільничні терапевти та педіатри, які будуть згодні працювати сімейними лікарями, повинні пройти курси первинної спеціалізації зі спеціальності «сімейна медицина – загальна практика» за кошти держави або кошти місцевого бюджету. Для полегшення роботи сімейного лікаря, для його інформування вже зараз у лікарні проводиться робота зі створення автоматизованого реєстру населення, а також планується організувати індивідуальні автоматизовані робочі місця для сімейних лікарів.
У Первомайському районі вже функціонують 10 сімейних амбулаторій та 34фельдшерсько-акушерських пункти.Вже працює 10 сімейних лікарів, на черзі - підготовка зі спеціальності «сімейна медицина» ще 7 лікарів з числа терапевтів та педіатрів.
Рішенням третьої сесії шостого Скликання Первомайської районної ради затверджена нова редакція «Статуту Первомайської центральної районної лікарні» та створений ЦПСМД. Керівництво Первомайської ЦРЛ вийшло з пропозицією до районної державної адміністрації та районної ради про ухвалення сесією Первомайської райради "Районної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на 2011-2014 роки", запропонований проект програми та її фінансовий паспорт. Ми вважаємо, що аналогічні програми треба ухвалити на сесіях сільських та селищної рад, адаптувавши їх до конкретної сільської ради.
Необхідно зробити працю сімейного лікаря ефективною, яка включає в себе раннє виявлення хронічних, онкологічних, інфекційних та соціально-небезпечних інфекцій (ВІЛ/ СНІДу, туберкульозу, венеричних захворювань, наркоманії, алкоголізму), недопущення материнської та дитячої смертності, зниження загальної смертності населення, і в першу чергу, осіб працездатного віку, зниження рівня виходу на інвалідність від захворювань. Тільки реформа дозволить правильно спрямувати фінансові потоки, щоб вони йшли безпосередньо через лікаря загальної практики сімейної медицини. Нова модель має на меті не навантажувати додатково, а заохотити лікаря, у тому числі й фінансово.
Сказати, що все буде зроблено протягом року, було б неправильно, та й, можливо, не треба рухатися по принципу «кавалерійського нальоту». У 2011 році готуватиметься юридичне та економічне підґрунтя реформ у районі. Ми тільки розпочали цей процес, будемо рухатися поступово, в усіх своїх діях неухильно дотримуючись головного принципу «не нашкодь». Ми, медичні працівники, розраховуємо на розуміння населення району в питаннях реформування медицини плідну співпрацю з громадськістю.
Источник: Миколаївська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике
Добавить комментарий к новости "Газета «Прибузький вісник», від 15.03.2011 року №20 «Реформам у медицині – бути!»"