«КиЇв» – журнал для всIх

Літературно-мистецькому і громадсько-політичному журналові «Київ» незабаром виповниться тридцять літ. Озираючись у минуле, бачимо цілу низку не просто помітних, а знакових публікацій. Скажімо, таких, як перше широке оприлюднення фундаментальної праці Михайла Грушевського «Історія України-Руси», Київський літопис, літописи Аскольда, Самійла Величка, «Слово про закон та благодать» найпершого українського митрополита Іларіона, «Українські приказки та прислів'я» М.Номиса, найцікавіші передруки з журналу «Киевская старина», повернуті із забуття й «реабілітовані» романи «Сонячна машина» В.Винниченка, «Третя рота» В.Сосюри та його недруковані поеми «Марія», «Каїн», «Мазепа», п'єса М.Куліша «Зона», маловідомі оповідання 20 – 30-х років А.Заливчого, Г.Косинки, М.Івченка, В.Підмогильного, український переклад роману «Українські ночі, або Родовід Генія» (про Т.Шевченка) польського письменника Є.Єнджеєвича, заборонена цензурою повість М.Руденка «У череві дракона» та багато інших.
Чого варта лишень довголітня й незмінна рубрика «Тарас Шевченко в моєму житті», у якій виступили понад півтори сотні відомих, авторитетних авторів! Ці публікації (а частина з них припадає ще на роки комуно-радянського ідеологічного пресу) зробили надзвичайно багато для пробудження і становлення національного відродження; вони наближали настання нашої незалежності, утверджували державотворчу ідею.
Звісно, найпершим завданням письменницького щомісячника є ознайомлення читачів із кращими творами сучасної української літератури. У «Києві» надрукували свої останні романи П.Загребельний («Тисячолітній Миколай», «Безслідний Лукас», «Брухт») та В.Дрозд («Листя землі», «Музей живого письменника», «Бог, люди і я»). Незмінним членом редколегії та автором журналу був неперевершений М.Вінграновський, у життєвій і творчій долі якого так багато пов’язано з Миколаївщиною, півднем України. Тут він писав, зокрема, розділи роману «Манюня».
Постійно виступають у «Києві» провідні майстри слова – прозаїки А.Дімаров, Ю.Мушкетик, Р.Іваничук, Вал. Шевчук, В.Гужва, А.Крим, Б.Грищук, поети Д.Павличко, І.Драч, Б.Олійник, В.Базилевський, П.Осадчук, С.Пушик, Р.Кудлик, М.Петренко, Б.Чіп, В.Коломієць… Першодрук нових своїх віршів, оповідань, повістей довіряє журналові яскрава когорта середнього та молодшого поколінь – О.Шарварок, Д.Іванов, А.Кичинський, Ю.Буряк, В.Герасим'юк, П.Вольвач, Теодозія Зарівна, Т.Унгурян, І.Павлюк, О.Стусенко, Людмила Таран, Світлана Короненко, П.Гірник, С.Сапеляк… Коло наших авторів, якими могло б пишатися будь-яке видання, надзвичайно широке. Воднораз у літературно-критичних публікаціях часопису дається фахова оцінка здобуткам і втратам поточного літературного процесу, рецензують та оглядаються нові книжкові видання, триває дискусія про шляхи розвитку красного письменства і його суспільне призначення.
Шанувальники «Києва» першими прочитали на його сторінках блискучі біографічні романи М.Слабошпицького «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)» та «Автопортрет художника у зрілості», спогади академіка І.Дзюби «Не окремо взяте життя», надзвичайно актуальну історичну розвідку В.Білінського «Країна Моксель – Московія» (книги І та ІІ), гострі публіцистичні роздуми відомого правозахисника С.Глузмана «Мій вибір», останнє прижиттєве інтерв'ю поета М.Холодного, записане колишнім політв'язнем В.Овсієнком.
Рубрика «Вікно у світ» постійно знайомить з кращими зразками сучасної зарубіжної новели, яка представлена такими всесвітньовідомими іменами, як Ф.Дюренмат. Г.Г.Маркес, С.Лем, Р.Л.Стівенсон, Ф.Нягу, У.Караткевич, М.Спарк, Л.Х.Борхес, Д.Буццаті, К.Малапарте, Т.Бернгард, М.Леблан, В.Пелевін та інші.
З номера в номер «Київ» подає широку палітру культурно-мистецького життя України. Тут виступають провідні мистецтвознавці, історики, культурологи, науковці (рубрики «Київський Монмартр», «Народознавство», «Пам'ять», «Суспільствознавство», «Архів», «Незабутні», «Пряма мова», «Пошуки і знахідки» тощо). Журнал зберіг можливість подавати кольорові репродукції робіт вітчизняних художників, скульпторів, килимарів, гобеленістів, майстрів народної творчості.
Варто наголосити, що «Київ» не є і ніколи не був суто столичним журналом. Ареал його творчих зацікавлень і поширення – вся Україна: як за тематикою матеріалів, так і за авторським активом. Постійним членом редакційної ради часопису є лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка, поет, публіцист і громадський діяч Дмитро Кремінь. За його творчими представленнями читачам запам'яталися імена багатьох митців та молодих літераторів Миколаївщини, а проблематика однієї із статтей Кременя «Козак Мамай у сузір'ї манкурта» (сама назва багато про що промовляє!) залишається актуальною й сьогодні. У «Києві» завжди знаходиться місце для робіт Шевченківських лауреатів, художників європейського масштабу Андрія Антонюка та Михайла Озерного.
Як голові наглядової ради Міжнародного конкурсу з української мови ім. П.Яцика, мені було надзвичайно радісно спостерігати невдаваний інтерес до рідного слова з боку миколаївців під час урочистого відкриття мовного марафону в місті над Бугом у листопаді минулого року. Запам'яталися щирі й теплі зустрічі з інтелігенцією, студентською та школярською молоддю. Саме для молодих у журналі – постійна рубрика «Ім'я».
Що ж у перспективі? Сьогодні на нашому редакційному столі – нові літературні твори та матеріали, що дають право сподіватися на вельми насичений читацький рік. У 2011-му обличчя журналу визначатимуть кілька фундаментальних речей. Готується до друку заключна частина автобіографічних мемуарів І.Дзюби «Спогади і роздуми на фінішній прямій». У перших номерах нового року сподіваємося завершити оприлюднення 3-ї книги В.Білінського «Країна Моксель – Московія». Олександр Гижа, відомий нашим читачам як автор нещодавно надрукованого в журналі роману «Четвертований храм», передає «Києву» ексклюзивне право на публікацію українського перекладу Біблії. Під час роботи над ним письменник знайшов дуже велику кількість відступів від оригіналу Святого Письма та неточних тлумачень багатьох текстових місць у попередніх україномовних перекладах. Про це, зокрема, йтиметься в розмові з О.Гижею, яка передуватиме публікації його багаторічної роботи.
Як завжди, буде багато добротної прози, поезії, публіцистики, історичних розвідок, мистецьких представлень, літературної критики, кольорових ілюстрацій. Закликаємо читачів до участі в рубриці (і не тільки в ній) «Тарас Шевченко в моєму житті», усвідомлюючи, які нелегкі випробування чекають на Україну вже у найближчому майбутньому. Але якщо кожен українець матиме в серці за орієнтир Шевченкове заповітне слово – не пропадемо!
Нарешті, «Київ» потребує не тільки яскравих матеріалів, а й вашої елементарної підтримки передплатою. До речі: незважаючи на здорожчання друкарських затрат, ми ані на копійку не підняли ціну. Шукайте нас у Каталозі передплатних видань на 2011 рік на стор. 124. Індекс – 74257.
Будьте з «Києвом», а ми вас не підведемо!
Віктор Баранов,
головний редактор журналу, заслужений діяч мистецтв України.

Источник: Вечерний Николаев | Прочитать на источнике