Газета «Вісник Жовтневщини» 10 червня 2010 року №47. Життя дитини з батьками і без них

Неодноразово чула вислів: "Доки є батьки, ти відчуваєш себе дитиною ". В повній мірі істину цих слів відчула, коли не стало моїх батьків.
Дійсно, це тільки юридично дитина стає дорослою, досягши 18-річного віку (повноліття). А насправді кожен дорослішає по-своєму. Добре, коли поруч є людина, яка дасть вчасно пораду, підтримає у важку хвилину, поділиться життєвим досвідом, застереже від невірного кроку, пожаліє. Звичайно, щасливий кожен, хто відчуває якомога довше у своєму житті підтримку і любов батьків, поступово переймає їх мудрість, сімейні традиції. Щасливі також батьки, коли їх життя зігріте теплом і турботою дітей та онуків. Бездітні сім'ї цього позбавлені.
Непорушною істиною є те, що сиротам досить рано доводиться дорослішати, самостійно вирішуючи свої життєвіпроблеми. Одні із них навіть не знають своїх батьків, а інші згадують тільки страшні моменти зі свого життя, коли серед ночі мама посилала за цигарками або доводилось ховатись від п'яного батька; коли хотілось їсти і нічим було укритись та ін. По-різному діти ставляться до свого колишнього життя: хто забуває, хто просто не хоче говорити на цю тему, а у когось є потреба розповісти про все. Але кожен з них вже пережив трагедію — розлучення з батьками, з рідними братами та сестрами.
Коли дитина із різних причин залишається без піклування батьків, служба у справах дітей та органи опіки і піклування вживають заходи щодо її подальшої долі. Пріоритетним є влаштування дитини в сім'ю: на усиновлення, під опіку чи піклування, в прийомну сім'ю чи дитячий будинок сімейного типу, а в разі, коли немає такої можливості, вони влаштовуються у державні дитячі заклади. Але це не може бути перешкодою для реалізації у подальшому права кожної дитини виховуватись в сім'ї. Такі діти до досягнення повноліття перебувають на обліку в службі у справах дітей райдержадміністрації.
На даний час на обліку перебуває 240 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з них: в сім'ях опікунів та піклувальників проживають та виховуються 147 дітей; 11 влаштовані в прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу; позбавлені можливості жити в сім'ї, так як знаходяться у державних дитячих закладах, — 66.
Всі вони можуть бути влаштовані у сім'ї. Кожен із них у своєму житті пережив не одну трагедію.
Декілька років тому в одне із сіл нашого району із Миколаєва переїхала сім'я з двома дітьми. Батько старшої дівчинки жив окремо, мама вдруге вийшла заміж і вже від цього чоловіка мала ще дочку. Квартиру в місті вона продала, в селі придбала будинок з надією на легше життя. Згодом народилась ще дівчинка. Можливо, якщо людина бажає щось змінити у своєму житті, то зробити це легше на новому місці, де про тебе ніхто нічого не знає, але для цього треба мати велике бажання і докласти немало зусиль. Діти народжувались, мати, не маючи паспорта, не могла навіть їх зареєструвати, з цієї ж причини належним чином не оформила документи на будинок. Але замість того, щоб заробити кошти для вирішення цих проблем, батьки все пропивали і ситуація в сім'ї тільки ускладнювалась. Старша дочка школу відвідувала нерегулярно, без поважних причин пропускаючи уроки. Через відсутність уваги з боку батьків вона приходила до школи з невиконаними домашніми завданнями. Одного разу дівчинка, якій постійно не вистачало уваги та ласки матері, вирішила поїхати до бабусі в м. Миколаїв. Її виявили працівники міліції та влаштували до притулку для дітей. Батьки зовсім не хвилювались за дитину, ніхто її не шукав, і дізнались про те, де знаходиться дочка, вже від служби у справах дітей. Через деякий час спеціалісти служби виявили, що в будинку вже протягом двох днів зачинені двоє молодших дітей, а батьки невідомо де. Страшно уявити, що могло статись з малими у холодній хаті, без їжі. Батьки повернулися додому тільки через шість днів після гостювання у своїх знайомих в місті. Рішенням суду їх позбавлено батьківських прав, діти влаштовані у державні заклади, але за віком вони не можуть бути разом. Тому на даний час три сестрички розлучені. Єдина надія, що відгукнеться сім'я і забере всіх трьох до себе під один дах. Старша дівчинка дуже позитивно характеризується і може стати гарною помічницею у вихованні молодших.
Ще одних батьків довелось позбавити батьківських прав відносно двох маленьких синів. Спосіб життя цієї сім'ї міг призвести також до негативних наслідків. Батьки обоє не працювали (батько — інвалід), жили за рахунок того, що давали люди, та ще мати постійно, не зважаючи на погоду, разом з дітьми ходила по сміттєзвалищах, збирала пляшки та здавала їх. Діти постійно були голодні, брудні, ніхто їх нічому не навчав — вони виглядали як маленькі Мауглі. У притулку для дітей вихователі знайшли підхіддо хлопчиків, які поступово почали спілкуватись з іншими дітьми та дорослими. Але знову ж таки відповідно до віку братики розлучені і влаштовані у різні заклади. Вони ще дошкільнята і могли б легко звикнути до нової сім'ї, на якутак чекають.
Таких сумних історій із життя дітей можна навести безліч. Спеціалісти служби пам'ятають кожну дитину, у вирішенні долі якої довелось приймати участь, адже всі діти хочуть уваги, турботи, тепла та ласки батьків, хочуть бути разом зі своїми братами та сестрами. Допомогти їм можуть тільки небайдужі люди.
Спеціалісти служби у справах дітей райдержадміністрації завжди готові до співпраці з кожною такою людиною.
З питань усиновлення дітей, встановлення опіки і піклування, створення прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу просимо жителів районузвертатися до служби у справах дітей райдержадміністрації за адресою: м. Миколаїв, пр-кт Жовтневий, 328, Будинок культури, каб. 2 тел. 25-21-43.

Источник: Миколаївська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике