Газета „Маяк” №44 від 7 листопада 2009 року. Задля досягнення мети - варто працювати

- Олександре Михайловичу, як відомо за підсумками соціально-економічного розвитку за дев’ять місяців поточного року Миколаївський район визнано кращим в області. Із задоволенням Вас вітаю. Розкажіть, будь-ласка, завдяки чому вдалося досягти такого успіху, адже фінансово-економічна криза все таки не оминула і наш район.
- Відверто кажучи, я ніколи в своїй роботі не орієнтувався на рейтинги, не вони визначають стан справ. Але завжди приємно, коли зусилля органів виконавчої влади та місцевого самоврядування позитивно оцінюють, це додає нових сил, наснаги та впевненості. В свою чергу, така висока оцінка спонукає до посилення діяльності з метою недопущення погіршення показників. Хтось з великих сказав: «Важко досягти вершини, а ще важче на ній утриматися».
Якщо все ж таки говорити про оцінювання, то дійсно, нам вдалось протягом дев’яти місяців поточного року зберегти перше місце, яке за підсумками2008 року наш район мав в загальнообласному рейтингу соціально-економічного розвитку серед сільських районів області.
Оцінювалася діяльність в цьому році, як і в попередні, по окремих галузях. Тож, маємо такі показники: в сфері реального сектора економіки посідаємо третє місце, випереджають нас Жовтневий та Вознесенський райони, але на це є об’єктивні причини. По-перше, маємо зниження виробництва цементу основним бюджетоутворюючим підприємством району ВАТ «ЮГцемент» - в зв’язку з реконструкцією виробничих потужностей (перехід підприємства на тверде паливо) та зменшенням попиту на цемент - скорочення обсягів будівельних робіт. По-друге, негативно вплинуло на ситуацію і суттєве скорочення випуску цегли керамічної підприємством ДП «Санта-Петрівка». Крім того, через недостатність оборотної готівки ВАТ «Радсад» не зміг придбати ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, що, в свою чергу, призвело до зупинки лінії з розливу вина.
Щодо аграрного сектора економіки, то сьоме місце, це не те, яке повинен посідати Миколаївський район. Маємо великі резерви для досягнення високих показників. Допущене відставання від наших південних сусідів - Березанського та Очаківського районів - щодо сівби озимих культур у відсотках до ріллі, виробництво зерна на 1 га ріллі, на мою думку, неприпустиме. Маю надію, що спільно із сільгосптоваровиробниками в 2010 році ситуацію буде виправлено.
Позитивно характеризується розвиток інвестиційної діяльності, зокрема, реалізація ВАТ «ЮГцемент» інвестиційного проекту з будівництва вугільно-помольного відділення, який планується завершити в березні 2010 року. Це дало можливість району посісти в цій сфері шосте місце. За дев’ять місяців поточного року забезпечено виконання планових показників доходної частини загального фонду зведеного бюджету району на 114,5 %, мобілізовано 14761,4 тис. грн., що більше надходжень відповідного періоду минулого року на 2681,5 тис. грн. Завдяки цьому - наше третє місце. В соціальній сфері - друге місце. Такого високого результату вдалось досягти за рахунок збільшення рівня середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника, зменшення частки штатних працівників, яким нараховано заробітну плату нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи, зменшення рівня зареєстрованого безробіття та відсутності заборгованості з заробітної плати на економічно активних підприємствах району.
По показниках, які характеризують рівень екологічного стану, серед сільських районів посідаємо третє місце - завдяки зниженню викидів шкідливих речовин в атмосферу від пересувних та стаціонарних джерел забруднення.
Щодо розвитку малого бізнесу, слід відзначити, що через посилення конкуренції на ринках товарів і послуг, через збільшення кількості малих підприємств, які протягом звітного періоду працювали збитково, зменшення рівня зайнятості на малих підприємствах та обсягу реалізованої продукції до загального обсягу реалізації по району призвело до погіршення рейтингового показника в порівняні з 2008 роком з дев’ятого на п’ятнадцяте місце.
Здійснений моніторинг засвідчив та виявив можливості Миколаївського району в кризовій ситуації, подальші напрямки діяльності та наявні резерви, при використанні яких можливе поліпшення соціально-економічного розвитку району, зростання добробуту громадян.
- В останні роки наш район можна назвати скоріше «сільськогосподарським», ніж промислово-аграрним. Зупиніться, будь-ласка, на підсумках діяльності саме аграрного сектора економіки. Що із накресленого вдалося втілити в життя, а які проблеми ще потребують вирішення? Цьогорічні літо і більша частина осені були дуже немилосердними до трудівників сільськогосподарського виробництва, що не могло не позначитись на термінах та якості проведення осінньо-польових робіт. На день сьогоднішній, враховуючи те, що трудівники села в більшості полишені зі своїми проблемами наодинці, про паритет цін навіть і мови не ведеться, чи вдасться, на Вашу думку, в 2010 році в цій галузі мати здобутки хоча б на рівні цьогорічному?
- Так, агропромисловий комплекс є на сьогодні одним із найважливіших секторів економіки району. Тут зосереджено близько третини основних виробничих фондів і працює близько половини працівників, зайнятих у народному господарстві.Однією з основних галузей сільського господарства, яка розвинена в нашому районі, є зерновиробництво. Сприятливі погодно-кліматичні умови восени 2008 року та навесні поточного року дозволили посіяти в районі 41,5 тис. га зернових культур. Результати жнив-2010: валовий збір зернових культур в початково-оприбуткованій вазі за 2009 рік склав 108,5 тис. тонн, що майже на 18 % вище, ніж в середньому за останні вісім років, а в порівнянні з 2008 роком цей показник більше майже на 3 %. Крім цього, районна Програма «Зерно Миколаївщини на 2007-2010 роки» виконана на 114 %. Середня урожайність зернових склала 26,6 ц/га. Та варто зазначити, що зростання валового збору зерна відбулося за рахунок збільшення посівних площ, тож, щодо врожайності зернових особливо радіти не доводиться. Бо в небагатьох сільгосппідприємствах - ДП «Племрепродуктор «Степове», ВАТ «Радсад», ФГ «Аскер», ФГ О. А. Вербового, ТОВ «Добробут», деяких інших - цей показник склав 36-48 ц/га. Зрозуміло, що керівники, фахівці цих господарств турбуються про те, щоб земля давала належні врожаї. Чого не скажеш про більшість інших, де зовсім забули про вимоги агротехніки, парові площі, якісне насіння, засоби боротьби з шкідниками та хворобами рослин.
Як відомо, наш район знаходиться в зоні ризикованого землеробства. Як засвідчив аналіз посівної компанії нинішньої осені, в зв’язку зі складними погодно-кліматичними умовами значно затягнулись строки сівби озимих культур. Тому, на сьогодні посіяно лише 31 тис. га озимини, що майже на 2 тис. га менше, ніж в минулому році. Звичайно, немаловажне значення має й інтенсивність сходів, тим більше, що зерно було посіяно у сухий грунт. У господарствах, які не посіяли у науково обгрунтовані терміни, немає рівномірних сходів і рослини перебувають у різних фазах розвитку. Погіршення погодно-кліматичних умов може призвести до загибелі пізніх посівів, які не розкущились. Така ситуація є досить загрозливою та значно впливатиме на отримання врожаю майбутнього року. І вже сьогодні зрозуміло, що, на жаль, можливе зменшення виробництва зерна в 2010 році. Та, слід сподіватися, що його буде вироблено у достатній кількості для забезпечення потреб району.
Щодо тваринництва, то за січень-вересень 2009 року, проти відповідного періоду минулого року, в сільськогосподарських підприємствах району збільшилось виробництво молока та м’яса - на 4 %, яєць - на 44 % та вовни - на 13 % і, відповідно, складає 1641 тонну, 810 тонн, 42,5 млн. шт. та 26,1 тонни. Чисельність поголів’я свиней зросла на 6 % (7,6 тис. гол), птиці на 5 % (198,1 тис. гол).Поряд з цим скоротилось поголів’я великої рогатої худоби на 8 % (2,6 тис. гол) та поголів’я овець - на 3 % (5,1 тис. гол). Досягнуто зростання продуктивності худоби та птиці. Так, надій на корову збільшився на 236 кг, або 9 % і складає 2995 кг на одну корову, підвищились середньодобові прирости ваги великої рогатої худоби на 35 % і складають 452 грами, свиней на 39% - 254 грами. Така ситуація в тваринництві дає привід прогнозувати й подальше збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва та можливе нарощування поголів’я тварин як в господарствах, так і в приватному секторі.
Взагалі, розглядаючи ситуацію в аграрному секторі економіки нашого району в цілому, можна сказати, що вона не є критичною. Адже, всі необхідні заходи виробничих циклів в сільському господарстві здійснюються. Тому, при сприятливих погодно-кліматичних умовах, впровадженні прогнозованої цінової політики на аграрному ринку та державній підтримці сільськогосподарських товаровиробників можемо сподіватись в подальшому на стабільне виробництво продукції сільського господарства.
- Зараз багато розмов точиться навколо «бюджетного» питання, оскільки сформовані бюджети за абсолютно новими критеріями і, виходячи з цього, у районному майже не буде коштів на капітальні видатки, на підтримку закладів освіти, культури та охорони здоров’я. Тож, на Вашу думку, чи впораються селищний та сільські бюджети району з тим, щоб соціально-культурна сфера функціонувала належним чином, а люди не залишились обділеними?
- По-перше, на сьогодні проект держбюджету-2010 хоч і розроблений, але не затверджений. І яким він буде остаточно, сказати важко. Але ті показники, які передбачається мати і по районному, і по бюджетах селищної та сільських рад, на мій погляд, повинні бути саме такими. Бо ті кошти, що збираються на територіях селищної та сільських рад, акумулюються в їх же бюджетах, що дозволятиме місцевій владі, скажімо так, і створювати, і будувати, і ремонтувати, і підтримувати в належному стані всі об’єкти соціальної сфери, що є. Крім того, такий бюджет повністю відповідає засадам Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто, громада має право на власний розвиток, а держава повинна допомагати в тій частині, де місцевих ресурсів не вистачає. По-друге, щодо районного бюджету, то проблеми є. Адже, судячи з прогнозних показників, що надає Міністерство фінансів України, саме районний бюджет немає такої статті, як бюджет розвитку. Це, значить, що капітальні видатки по таких галузях, як медицина, освіта, культура, можуть бути не профінансовані. Але, бюджетний кодекс дозволяє нам впливати на цю ситуацію: наприклад, якщо потрібно підтримувати нормальну діяльність районного будинку культури, що у Весняному, то ми можемо шляхом делегування повноважень від сільських та селищної рад концентрувати необхідні кошти в районному бюджеті і утримувати такий важливий і потрібний заклад. На мою думку, з прийняттям бюджету по-новому, ми втілимо в життя принцип: не район - для районної влади, а районна влада - для району. Крім того, саме такий шлях бюджетоутворення спонукає місцеву владу до більшої відповідальності. Звичайно, є дуже вразливе місце. Свого роду кожна селища чи сільська ради стають такими собі «удільними князівствами». Але, слід сподіватися, що здоровий глузд все ж таки переважатиме.
Що ж стосується забезпечення захищених статей видатків (насамперед, зарплати) по освіті, медицині, то вони будуть профінансовані за рахунок субвенції з держбюджету. І, можливо, навіть в більшому розмірі, ніж можемо дозволити зараз. Проблеми виникають щодо функціонування позашкільної освіти учнів. Але, за результатами зустрічей з керівниками місцевого самоврядування, вже зараз зрозуміло, що селищна та сільські ради готові підтримувати різного роду гуртки - образотворчого мистецтва, туристичні, спортивні, інші. Виникають такі ж питання і по галузі культури, але, без сумніву, що таким же чином і це можна вирішити. Певен, що на якомусь етапі можлива ситуація, коли селищний чи сільські голови можуть заявити, що вони, мовляв, «самі собі господарі». Та є чинне законодавство, є, знову ж таки, здоровий глузд, добрі взаємовідносини з тим, щоб ситуація не вийшла з під контролю.
Ще хочу зазначити, особливість чи перевагу таких бюджетів - не буде постійних прохань від селищної чи сільських рад про фінансову підтримку. Адже, всім допомогти відразу неможливо, доводиться відмовляти, «ставити в чергу». А так, кожен орган місцевої влади має повне право бути самодостатнім.
І знову про відповідальність. Як депутату районної ради, Вам добре відомо, що інколи кошти, які виділяються з районного бюджету на фінансування тих чи інших робіт, наприклад, в школі, дитсадку тощо, необхідно деяких горе-голів просто змушувати використовувати. Вони діють за принципом: ви виділили - ваш клопіт. Відповідальність же перед територіальною громадою зовсім інша справа. Їх же там обирали на посаду.
- І ще одне питання - виборчу компанію - також не обійдеш увагою. Чи впливають якось на діяльність виконавчої влади ці політичні процеси? І чи збираєтесь Ви, як керівник районної організації Народної партії, йти у відпустку з тим, щоб займатися суто виборчими справами?
- Так, будь-яка виборча компанія дещо впливає на діяльність влади на місцях. Але я, як голова райдержадміністрації особисто, заступники голови, всі структурні підрозділи зобов’язані забезпечувати економічну, соціальну, бюджетну стабільність. Це - основне наше завдання. Крім того, згідно з Законом України про вибори Президента України, саме на державні адміністрації покладаються організаційні питання щодо створення необхідних умов та можливостей для вільного волевиявлення членів районної громади під час виборів.
А щодо моєї особистої відпустки, то поки що не збираюся.
- Дякую, Олександре Михайловичу, за змістовну бесіду. Будемо сподіватись, що й в подальшому наш район отримуватиме гідну оцінку за гідні здобутки.

Источник: Миколаївська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике