Соколов: Чернігів – місто не Соколова, а чернігівців

Ще й восьмої ранку на годиннику нема, а ВОНА вже на роботі, під прицілом десятків сонних очей чернігівських чиновників.
Звично в чорному, звично зосереджена й налаштована на працю, заступник мера пані Тунік-Фриз повернулась спиною до присутніх, а обличчям до державного й міського прапорів та розмовляє по телефону.Присутні шумлять, переговорюючись один з одним, що створює у залі засідань Чернігівської міської ради відчуття присутності у самому центрі рою диких бджіл, оскільки колективний гомін схожий на дзижчання.З‘явився начальник юридичного відділу Павло Вовк та змусив начальника фінансового управління Віктора Бистрова і жінку, що сиділа поруч, підвестися на ноги й дозволити пройти йому до крісла, розташованого більш глибше у ряду. Ті підкорилися. Хто ж відмовить першому юристу міської ради.Несподівано у залі утворилась мертва тиша, дзижчання зникло, а всі «бджоли» розлетілись по своїх місцях, ніби звірі, що відчули наближення лева. Дійсно, до зали ввійшов міський голова Олександр Соколов, який однією своєю появою миттєво навів порядок.Мер привітався у мікрофон та запросив до слова начальника КП «Зеленбуд» Анатолія Супруна, щоб той доповів про роботу підприємства у поточному році.- На перве (!?) жовтня, - почав суржиком Анатолій Павлович. У цей момент, тримаючись за кармани штанів, щоб не дзеленчали речі, навшпиньки через пів зали пробіг начальник управління ЖКГ міста пан Антошин. Вадим Леонідович знову спізнився на розширену нараду. Мабуть, через пробки на дорогах.Після перших же речень доповіді виявилося, що присутність мера не на всіх вплинула у плані дисципліни - на правому фланзі дальніх радів дзижчання продовжувалося. Це начальник відділу зв‘язків із громадськістю Ірина Соломаха усю нараду провела у діалогах із сусідкою.- Квітники ми підмарафетили, - повідомив пан Супрун, який здається, погано вміє доповідати, бо навіть написане на папірці йому не завжди вдається прочитати із першої спроби. - Викошено газонів - 145 га (саме «га» говорив Анатолій Павлович, а не гектарів, сповіщаючи про показники площі).- Щиро вам вдячний, Олександре Володимировичу, за французькі косарки, - звернувся (без папірця) доповідаючий до міського голови. – Вони заміняють від 12 до 21 людини, в залежності від висоти, рельєфу...- На нас наїжджали екологи із прокуратури... - повідомив начальник «Зеленбуду» пізніше.- А як відбилися від наїздів, і скільки це коштуватиме міському бюджету? – спитали із залу.- Та це міська прокуратура вимагала, щоб на кожному старому дубі були етикетки з позначенням його віку. Ми всю цю роботу ще у травні зробили, але половину етикеток вкрали, хоча ми й вішаємо їх на висоті п‘ять метрів.- А високо так навіщо? – здивувався мер. – Для далекозорих?- Та ні, щоб не крали.Далі пан Супрун заспівав стару пісню про теплицю.- І у Сумах є, і у Житомирі є ...- Про теплицю чую вже третій рік, як мінімум, - відреагував міський голова. – Теоретично можна припустити: якщо говорити і нічого не робити, то теплиця й не з‘явиться. Слід розуміти, що місто, у якому ми живемо, не «Зеленбуду», не Соколова, не Літвінова, а усіх чернігівців. Вадиме Леонідовичу, - звернувся пан Соколов до пана Антошина, - не стійте обабіч цієї проблеми. У нас також колосальна кількість сухостоїв, у тому числі й у сквері Попудренка є.- Там нема, - відреагував пан Супрун.- Вийдемо на вулицю, після закінчення наради, і я вам покажу, - відреагував у свою чергу і мер. – Але у нас у місті так виходить, що вартість зрубки одного дерева прямо пропорційна кількості розмов про це.Під кінець наради слово попросив Віктор Бистров та зауважив, що його вимоги минулої середи більшість присутніх лишила поза увагою, хоча мала відреагувати й зробити висновки.- Ви знаєте, що таке зобов’язання? – звернувся міський голова до керівників міських служб та комунальних підприємств, оскільки саме про фінансові зобов’язання й говорив пан Бистров. – Один Антошин покивав головою... – Якщо б було можна взяти у держави 204 мільйони і не віддавати, то було б непогано, але в житті так не буває.- Олександре Володимировичу, - підвівся Вадим Антошин, звертаючись до пана Соколова. – Хочу сказати про вакцину від сказу...- Прикусіть язика, Вадиме Леонідовичу, та сідайте.Розширена нарада тривала до 9.15, хоча мала б скінчитися до дев‘ятої, о котрій починаються свої маленькі наради у деяких заступників міського голови. А починаючи з 11-ої, частина присутніх на розширеній нараді знову зібралася разом, щоб покладанням квітів у сквері Попудренка та на Болдиній горі вшанувати пам‘ять воїнів, загиблих під час визволення України у часи Другої світової війни.

Источник: Чернігівська загальнополітична газета "Високий вал" | Прочитать на источнике