Як у Франківську зносили зайві поверхи і чим це закінчилося

Нещодавно в Івано-Франківську
розгорівся скандал із виділенням
квартир міським головою для
працівників правоохоронних структур,
про що ОстроВ повідомляв в матеріалі
Чому в міськвиконкому заблоковані
рахунки або як мер Івано-Франківська
квартири роздавав. Після тої
публікації з'явилися в ЗМІ численні
матеріали, інтерв'ю, коментарі, тощо.
От тільки всі представники влади та
громадськості чомусь забули один
важливий аспект, який власне
стосувався справи з будівництвом того
злощасного будинку по вулиці
Незалежності, 179-б в районі Майзлі
(район міста Івано-Франківська), що
став причиною конфлікту. Вірніше
йдеться навіть не про один будинок, а
як мінімум про три різні. Так от, три
роки тому, в 2005 році, коли розгорнулася
кампанія місцевих вибрів за новою
системою партійних списків до
Івано-Франківської міської та
обласної рад, відразу кілька
політичних блоків взялися за
скандальні питання, а саме за
порушення поверховості в будівництві
багатоповерхових будинків в центрі
Івано-Франківська. Так, виборчий блок
нинішнього міського голови
В.Анушкевичуса давав публічні
зобов'язання знести два поверхи
новобудови по Незалежності, 179-б, що
власне були збудовані самовільно
забудовником якраз напередоднях
виборчої кампанії. Офіційна причина
була благородна - відкрити вигляд на
соборний комплекс монастиря та двох
церков на Майзлях та дотримуватися
рішення виконкому про поверховість в
рамках затвердженого проекту.
Кулуарно ж велися розмови про те, що,
оскільки, забудівники мали
безпосереднє відношення до команди
тодішнього міського голови
Івано-Франківська З.Шкутяка та його
політичної сили НУНС, то оприлюднення
факту про причетність представників з
політичного блоку Наша Україна до
грубого порушення
архітектурно-будівельного проекту
послужили не тільки зростанню
авторитету кандидата в мери
В.Анушкевичуса, але й відразу
спонукали до ланцюгової реакції зі
сторони інших політичних сил, що
кинулися шукати зайві поверхи у своїх
конкурентів. Рухівці та представники
Нашої України одразу зацікавилися
будинком в самому центрі міста на
Ринковій площі, за яким стояв перший
номер списку БЮТ до міської ради
Мирослав Бойко, співвласник готелю
"Надія" ("Україна"). Оскільки бютівці
підтримали кандидатуру
В.Анушкевичуса на міського голову, їх
політичні противники з помаранчевого
табору зробили публічний наїзд на
споруду бютівця. Оскільки вони були
при владі, то відповідно ініціювали
прийняття відповідних рішень про
знесення зайвих незаконних поверхів
саме на цій будові. Але ланцюгова
реакція дістала продовження і от
бютівці в свою чергу наїхали на
власників ще одного дому на тій же
площі Ринок - АРС дім, власник якого
мав хороші стосунки з міським головою
З.Шкутяком і збудував кілька поверхів
таким чином, що вони цілковито
заступили вигляд автокефальної
православної церкви. Місто огорнула
ціла кампанія про негайне знесення
усіх незаконних надбудов, добудов та
прибудов. Проводилися численні
прес-конференції, публікувалися
матеріали в ЗМІ, на всіх зустрічах з
виборцями кандидати щиро били себе в
груди і клялися зносити все підряд,
все що вище та більше ніж міська
ратуша. Населення спостерігало за
кампанією з великим зацікавленням,
благо тоді ще не було будівельної
кризи і всі забудовники застерігалися
в будівництві, оскільки кого й коли
будуть зносити було невідомо -
кампанія тільки-но входила у свій
розпал. Хоча найбільш песимістичні
мешканці міста припускали, що легше ( й
дешевше) ту ж ратушу підмурувати на
кілька поверхів, ніж зносити
дорогоцінні квадратні метри на
мансардах та верхніх поверхах елітних
будинків. Проте кандидати були
невблаганні і клялися в тому, що
заноситимуть все незаконне і
продовжували цю риторику аж допоки не
всілися в м'які депутатські та
міськвиконкомівські крісла. Відтак
всі все забули. Тим часом депутат від
блоку БЮТ Мирослав Бойко не тільки не
привів до архітектурних вимог зайві
поверхи своєї будови на площі Ринок,
але ще й очолив постійну депутатську
комісію з питань архітектури,
будівництва та земельних ресурсів.
Таким чином рішення про знос поверхів
потрапили в його ж руки. Сьогодні про
знос вже й мови немає. Тим паче що
щасливі власники придбаного житла
вклали кошти у квартири і їх
облаштування. АРС узаконив свій дім ще
за часів попереднього мера З.Шкутяка і
ніяким чином не відреагував на
бажання громадськості споглядати
церковні бані та хрести. А от, що
стосується будинку по вулиці
Незалежності 179-б на Майзлях, то його
власники змушені були піти на
домовленості з міською владою і з
новим міським головою. Внаслідок
компромісу було вирішено віддати
кілька квартир через міськвиконком
для тих мешканців, які стоять на черзі.
Однак, коли були прийняті певні
рішення про передачу житла, виявилося,
що забудовником виступає взагалі інша
юридична особа ( а ніж та, яка
домовлялася). Вже потім було
відповідне подання до суду про
відшкодування вартості переданих
квартир. Однак міська влада в цьому
спорі втратила головний аргумент:
замість того, аби віддати ці квартири
соціально незахищеним сім'ям -
помешкання дісталося правоохоронцям:
начальнику міліції міста, заступнику
прокурора міста та співробітнику СБУ.
Внаслідок цього противники діючого
міського голови отримали серйозний
козир і почали апелювати до міської
громади та преси. Тепер все остаточно
заплуталося. Та найголовніше - всі
забули про те, з чого те все починалося
- з прередвиборчих обіцянок позносити
незаконно збудовані поверхи.
Взагалі-то наші виборці слабкі на
пам'ять і часто забувають про ті
обіцянки, які даються партійними
керівниками та кандидатами в місцеві
органи влади. В Львові свого часу
попередній міський голова Любомир
Буняк дав обіцянку за два роки
вирішити питання з водопостачанням у
місті. Та після того як став мером про
цю обіцянку остаточно забув. Тоді це
коштувало йому посади, оскільки
депутати порушили процедуру
імпічменту, внаслідок чого міський
голова був відправлений у відставку. В
Івано-Франківську могла б назріти
подібна ситуація, але тепер у
відставку повинні бути відправлені і
міський голова і всі депутати,
оскільки обіцянки про знесення
незаконних надбудов стосувалися їх
усіх. Але хто ж добровільно себе
відправить у відставку? Зрештою, хто
зможе доказати, що обіцянки стали
справді вирішальним фактором для
обрання місцевих депутатів та мера
міста? Василь Хом'як, ОстроВ.

Источник: Ракурс + | Прочитать на источнике