Газета "Перемога", №51 від 11.07.09. У ніч на Івана Купала

Цікава і неповторна, таємнича ніч на Івана Ку­пала. Це свято, коли ще давніх-давен вирішувалося: переможе Світло чи йо­го згасить зло, темрява і пітьма. Щороку у цій борні перемагають сили добра. Дійство якраз проходить на Купальську ніч.
На початку липня від­значається це найдавніше із народних свят, у час, визначений як вершина літа. Якраз відзначають Горпини, Івана Купала, а потім Петра і Павла - все обрядові дійства: пісні, приказки, всі­лякі прикмети, ворожіння, ле­генди і повір'я.
Минулого понеділка вве­чері розпочалося святкове дійство у Братському, на бе­резі тихоплинного Мертвоводу, неподалік Червоного мос­ту. Місце, ніби із народних казок та легенд: річка, непо­далік парк Живковича та сквер, толока, якраз є де роз­гулятися казковим героям - русалкам та чортенятам, а із водяних глибин з'явитися головному герою - Водянику.
А на березі - хлопці, казкові і закохані дівчата, кожна з яких шукає свого наречено­го і якраз у цю ніч має все виз­начитися, як попливе по воді віночок із запаленою свічкою і приведе до коханого, обра­ного.
Святкове дійство у ніч на Івана Купала проводилося в Братському вперше, за ініціативою райдержадміністрації, де щорічно відроджуються народні традиції, широкі маси населення залучаються до культурних заходів. В нашому краї живуть обряди, зви­чаї пращурів, повертається і набирає все більшої значи­мості духовність.
Сотні братчан зібралися у надвечір'ї до свята, яке розгорнулося на березі Мертвоводу.
... А здалеку вже чути піс­ню, з гурту виходять дві жін­ки, в рухах вила та граблі. Це Триндичиха і маленька дів­чинка Ганнуся:
- Здоровенькі були, люди добрі! Зі святом вас! З Купалом вас!
А що воно таке Купало?
Це дуже давнє свято. Ось послухайте легенду бабусі:
- Жили колись люди і ве­лику біду терпіли від нечис­тої сили. То вона, клята, сонце заступить, то чуму напустить. Довго терпіли люди, а тоді об­рали поміж себе найхоробрішого, дали йому в руки меча двосічного, і пішов тоді легень болотами глибокими та лісами темними. Вистежив тую погань і поборов її. Сталося це вночі, а на ранок заграло сонечко. Все звеселилося. А ім’я тому чоловікові було – Іван. Як повернувся він, то найперше омив своє тіло. А з ним і вселюд праведний купався. З того часу і називається цей день Івана Купала.
Було і таке повір'я:
- В ніч на Івана Купала цвіте і горить вогнем папо­роть. Під цією квіткою захова­ні великі скарби, а сама вона дає нелюдську силу і щастя. Та лихі сили стережуть її, і здо­бути її може лише великий сміливець.
А що ж люди роблять в цей день?
Дівчата з ранку плетуть вінки, щоб ввечері поворожи­ти на свою долю, а хлопці зби­рають хмиз на вогнище... В цей день відбуваються різні дива.
І в цей час дівчата в укра­їнському національному вбранні виходять на галявину на березі Мертвоводу, почина­ють плести вінки, встановлюють Марену, співають пісень.
А що ж робиться на воді! На човні пливе по річці Водяник зі своєю свитою, з рибою на юшку, головний і найбільш шанований гість, господар річок і озер.
- Дайте дорогу володарю води!
- Добрий вечір, дорогі хлопці та дівчата, вселюд наш праведний. Вітаю вас із купальським святом! Ласка­во прошу: купайтеся, співай­те, розважайтеся! Хай буде ва­ша міць молода, як чиста дже­рельна вода!
Русалки дякують за свя­то, яке продовжується. Липне­ва ніч маленька, а тому зби­ралися дівчата швиденько, почали пісні співати, у танці кружляти. Дівчата у віночках прикрашали Марену, з'яви­лися і хлопці з „Купалом". Кот­рийсь із них - суджений прек­расної русалоньки.
І все пішло за сценарієм, писаним ще у далекі віки, кот­рий незмінно повторюється у цю Купальську ніч. Хлопці і дівчата танцювали уже після чарівного вогняного колеса, яке покотилося в річку. Запа­лало вогнище, спалили со­лом'яного Купала, молодь взя­лася за руки, танцювали нав­коло багаття, перестрибували через ватру, очищувалися та­ким чином вогнем, лише ме­рехтіли сорочки, віночки із по­льових квітів.
От і пора пускати їх на во­ду, шукати своє щастя. Дівча­та запалили свічки і пустили їх на різнобарвних віночках по річковому плесу.
Звичайно, коли не в цю Ку­пальську ніч, в наступні - теж прекрасні українські ночі, во­ни знайдуть своїх наречених. І нехай щастя та достаток живуть в цих нових сім'ях. Бо ж Ку­пальська ніч чарівна. У неї хо­дить щастя людське по землі і як важливо його спіймати та не випустити, знайти той цвіт па­пороті і дістати всі скарби, які приносить нам життя.
Полум'я розгорялося і бій­ці пожежної команди місцево­го відділення МНС злегка вга­мовували його, поливали багаття і всіх учасників дійства окроплювали водою, під веселий сміх, радість за свято.
Народні традиції живуть поруч, передаються з поколін­ня в покоління - це наш най­цінніший скарб - свято тепла, молодості, краси і кохання.
Далі свято продовжувалося піснями і танцями, дискоте­кою, люди залишилися задово­леними вечором, подарованим у прекрасну Купальську ніч.
Учасники дійства - артис­ти із районного будинку культури, народного танцюваль­ного колективу „Світанок", народного ансамблю „Бере­гиня". Режисер-постановник Олена Буберенко.
Всі дуже вдячні за відчут­ну допомогу у підготовці та проведенні Купальської ночі у Братському директору Братсь­кої філії ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" В.І.Нікуліну, началь­нику районного відділення МНС Д.В.Барсову, Братському селищному голові Є.І.Кравцю. Приватний підприємець Т.І.Літвінова пригощала всіх смачною юшкою із риби та наваристою кашею. Правда це чи ні – Купальська ніч і її чарівні дійства, - не знаємо достеменно. Але чудес хочеться всім. Підростають юні дівчатка, всі вони хочуть щастя і надіються – як не цього літа, то наступного знайдуть його в образі свого нареченого, і чекають, як усі ми – Івана Купала – 2010 на березі Мертвоводу у Купальську ніч.
Н.Беньковська, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації

Источник: Миколаївська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике