Газета „Маяк”, №25 від 27.06.09. Життя громади. Пристрасті по-іванівськи

На початку червня під час виїзного прийому громадян на території Нечаянської сільської ради до голови райдержадміністрації О. М. Біжана звернувся житель Іванівки А. П. Бабій з проханням приїхати у село на збори жителів та посприяти у вирішенні ряду нагальних проблем, щоб ситуація не дійшла до критичної. О. М. Біжан свого слова дотримав. Разом із заступником голови районної ради С. М. Григор’євим прибули до Іванівки на загальносільські збори.
На порядку денному було три важливих питання: водозабезпечення, санітарний стан села та околиці, проїзд вулицями. Отже, з кожного питання окремо.
Шалені пристрасті, які переходили час від часу у взаємні обвинувачення та образи, супроводжували розгляд питання щодо водозабезпечення жителів села. Справа у тому, що на деякі вулиці вода подається з перебоями, а на інших - зовсім відсутня вже тривалий час. Водосистему жодного разу капітально не ремонтували, насоси варто замінити, башту теж треба полагодити, яка стоїть ніби-то на території ТОВ «Іванівське» (принаймні на її приналежність до місцевого господарства вказує паркан, яким огороджена башта, що, звичайно, надто бентежить людей). Тобто, всі горіхи посипались на місцеве сільгоспгосподарство. Мовляв, через те, що вода щодня вивозиться на поля для поливу розсади, страждають іванівці, яким нічим, навіть, напитися. А ще треба обійти господарство, приготувати їжу. Єдиний вихід з цієї ситуації - створити кооператив, укласти з жителями договори на оплату послуг з водопостачання, розробити єдиний тариф, всім жителям встановити лічильники. Лише тоді все буде на законних підставах, припиняться чвари. Зобов’язали встановити лічильник і ТОВ «Іванівське» та регулярно оприлюднювати інформацію щодо оплати за воду, щоб від людей більше не надходило претензій. Башту ж вирішили не виносити за межі господарства, щоб її не розібрали на камінчики «добросовісні» сільчани.
Але та частина населення, у якої вода постійно є, проти встановлення лічильників, адже, тоді вони не матимуть змоги, що називається, заливати городи, оплачувати за воду лише по 6 грн. з однієї особи. Один з керівників ТОВ «Іванівське» Джамшид Садрідінов запевнив, що вина господарства у відсутності води мінімальна. Вині, у першу чергу, ті жителі села, які надмірно поливають, не даючи змогу воді дійти до інших споживачів (яким доводиться все одно щомісяця платити по шість гривень з особи за воду, якої немає).
Інше, не менш важливе питання, - санітарний стан села. Жителі знову висловили претензії на адресу ТОВ «Іванівське», яке скидає відходи у місцеве сміттєве звалище (у саму яму). Хоча за себе забули. Адже, ті «кучугури» сміття вздовж звалища - це їх рук справа. У результаті зобов’язали сільгоспгосподарство згорнути сміття у балку, а сільраду вчасно вивозити сміття та контролювати цей процес. Тих жителів, які засмічуватимуть і надалі село, штрафуватимуть.
Щодо проїзду вантажних машин, то вирішено встановити шлагбауми на вулицях, щоб зменшити потік автомобілів та уникнути подальшого розбиття асфальту на сільських дорогах.
Через деякий час голова райдержадміністрації О. М. Біжан та заступник голови районної ради С. М. Григор’єв пообіцяли знову приїхати до Іванівки з метою перевірки, чи виконуються рішення зборів жителів села. Тоді і побачимо: це були звичайні балачки чи прагнення іванівців жити краще.

Источник: Миколаївська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике