Газета „Вісник Первомайська”, № 31-32 від 18.04.09. "Метадон" - надія на спасіння?

Цього тижня у малій залі міськвиконкому відбулося засідання "круглого столу" на те­му "Впровадження замісної підтримуючої терапії в м. Первомайську", яке вела заступ­ник міського голови з питань діяльності ви­конавчих органів міської ради, начальник управління правці та соціального захисту населення Ольга Колесніченко
Організатором цього заходу висту­пив центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, очолюваний Тетя­ною Бабіч. У засіданні взяли участь голо­ва обласного благодійного фонду "Віта-Лайт" Едуард Горбатенко та координатор проекту замісної терапії в нашій області, спеціаліст цього ж таки фонду Марина Волченко, начальник Первомайського МВ УМВС України у Миколаївській обла­сті Олександр Красиловський, головний лікар міського наркологічного диспансеру Віктор Заторський, інші фахівці, а також представники місцевих ЗМІ.
Як повідомила на засіданні головую­ча, тема "круглого столу" обрана не випа­дково. Трохи більше двох років тому Україна виграла гранд у розмірі 92 млн. грн. на реалізацію міжнародного проекту замісної терапії для наркозалежних та ВІЛ-інфікованих осіб. Цей проект реалізу­ється сьогодні в усіх регіонах нашої дер­жави, в т. ч. і в Миколаївській області. Ним опікується благодійний фонд "Віта-Лайт". Наше місто є також учасником програми замісної терапії, яка впрова­джується у міському наркологічному дис­пансері вже протягом місяця. Але чи здатна ця програма допомогти всім наркозалежним, які є у місті? Чи вжиті всі необхідні заходи для обліку, зберігання, контролю та видачі "Метадону" хворим? Чи дійсно має місце "вихід" препарату за межі наркодиспансеру, чи він з'являється у місті іншим шляхом? Наскільки резуль­тативним буде впровадження цієї програ­ми у місті і на що сподіваються її учасни­ки? На всі ці запитання і намагалися отримати відповіді учасники зустрічі за "круглим столом", які також обговорили перші результати, стан справ, труднощі, з якими доводиться зустрічатися учасни­кам цього проекту.
Як зазначив головний лікар наркодис­пансеру Віктор Заторський, на першому етапі програмою передбачено охопити 30 осіб. Залучення наркозалежних до участі у проекті проводиться поступово: протягом першого місяця — 10 осіб, за другий місяць (до 1 травня) — 10 осіб, за третій місяць (до 1 червня) повинні залу­чити ще 10 осіб. Сьогодні учасниками цієї програми вже є 23 особи — різного віку, статі та з власним наркозалежним "стажем".
Роз'яснюючи присутнім суть замісної терапії, лікар-нарколог Сергій Качуровський наголосив, що лікування хворих "Метадоном" — це лише лікування. Адже цей медичний препарат не дає наркозалежним людям очікуваного звичного наркотичного "кайфу". А тому купувати його за межами диспансеру для наркоза­лежних немає сенсу. Але цей препарат, безумовно, значно послаблює потяг до вживання інших сильнодіючих наркотиків. Методика замісної терапії полягає у здійс­ненні суто індивідуального підходу до лікування кожної особи. Адже перед при­значенням конкретній людині визначеної дози цього препарату враховуються різні чинники. Процес видачі і приймання "Метадону" хворим суворо контролюєть­ся. Тому чутки про те, що ці пігулки хворі виносять за межі диспансеру, вибачте, у роті, м'яко кажучи, нас дивують, зауважив лікар. Адже пігулка під впливом людської слини досить швидко розчиняється, тим більше, що кожному пацієнтові персона­лом диспансеру приділяється 5-10 хв. часу.
Свої сумніви щодо ситуації навколо "Метадону" висловив начальник міліції Олександр Красиловський. На його думку (та й з власного професійного до­свіду), жоден наркоман не здатен знизити собі дозу наркотиків, всі лише збільшу­ють. Останнім часом, сказав Олександр Петрович, ми маємо інформацію про не­законний обіг препарату "Метадон" на території міста і району. Навіть є факти затримання нібито учасника проекту замі­сної терапії з міського наркологічного диспансеру. У нього під час обшуку було виявлено пігулку "Метадону", яку він тут же, на очах у правоохоронців з'їв, хоча мав намір збути її за гроші, у чому, до речі, відверто сам і зізнався. Тобто, ця особа мала змогу винести препарат за межі наркодиспансеру, що у принципі вкрай неприпустимо. Нам відомі факти обігу й інших лікарських медпрепаратів наркотичної групи, а тому, звичайно ж, ми маємо до медиків ряд конкретних запи­тань, наголосив Олександр Красиловсь­кий. Тим більше, що кілька років тому був конкретний (доведений) випадок зловжи­вань з боку фельдшера однієї з лікуваль­них установ. А що стосується кількості наркозалежних, то офіційні дані тих, хто стоїть на обліку, в кілька разів менші від реальної кількості людей, що вживають наркотики. Прикро, але нам доводиться мало не щодня затримувати осіб, які роз­повсюджують і вживають наркотики і не стоять на обліку, констатував Олександр Красиловський.
У зв'язку з цим лікар-нарколог Сергій Качуровський звернув увагу на те, що не можна не зважати на перші результати впровадження програми замісної терапії. Наприклад, у цій групі учасників програми четверо пацієнтів перебувають на постій­ній дозі "Метадону", а деякі навіть йдуть на зниження. Ці люди позбавилися ранко­вих неприємних відчуттів, у них нормалі­зувався сон. Вже є бажаючі покращити рівень свого життя і влаштуватися на роботу.
Чому проект має назву саме заміс­ної терапії? — ІІерш за все тому що таблетований препарат замінює ін'єк­ційні важкі наркотики і таким чином реаль­но запобігає розповсюдженню ВІЛ/СНІДу, наголосив Сергій Качуровський. Його під­тримала і директор центру служби сім'ї і молоді Тетяна Бабіч. Прийом хворих у наркологічному диспансері розпочинаєть­ся з 9 години ранку, його ведуть одночас­но три фахівці: лікар, медсестра, соціаль­ний працівник. Тому винесення препарату за межі лікувальної установи є досить проблемним для пацієнта, як на мій по­гляд, зауважила Тетяна Олександрівна.
Ставлення суспільства в цілому до цієї категорії людей — наркозалежних, тубінфікованих, з ВІЛ/СНІДом — вкрай негати­вне, продовжив її думку соціальний пра­цівник Первомайського відділення облас­ного благодійного фонду "Віта-Лайт" В'ячеслав Плохотник. Мені, та й усім іншим моїм колегам іноді важко розгледіти в цих людях особистості. Це досягається лише в результаті копіткої роботи, тривалого спілкування та встановлення деякою мі­рою певних довірчих стосунків. Майже всі ці люди мають за плечима кримінальне минуле. За родом занять, продовжує В'ячеслав Георгійович, мені часто доводить­ся зустрічатися також і з відвідувачами групи взаємопідтримки, яка працює у мікрорайоні "Фрегат" щоп'ятниці. Серед них є люди, які мають не лише певний життєвий досвід (деяким за 30 років), але й чималий наркозалежний "стаж". Вони самі свідомо звертаються до нас по допо­могу, розуміючи безвихідь власного ста­новища та свою неспроможність протидія­ти цьому злу. Тому я твердо переконаний, підкреслив гість з Миколаєва, що суспіль­ство повинно допомогти цим людям спро­бувати повернутися до нормального жит­тя. Проект замісної терапії розроблено саме з цією метою.
Цілком згодна з такою думкою, підсуму­вала розмову Ольга Колесніченко, очеви­дно, що програма замісної терапії не лише має право на подальше впровадження, вона є ще й чи не єдиною надією багатьох хворих, наркозалежних людей на повер­нення до нормального способу життя.
Оксана Свєтова

Источник: Миколаївська обласна державна адміністрація | Прочитать на источнике