Після Якова не чекай тепла ніякого

Історія Ісуса Христа багатьма сприймається на рівні легенд і переказів. Проте, коли уважно вчитатися в те, що лишається поза увагою навіть християнських проповідників, переконуєшся: це реальна історія реальних людей, хоч і жили вони за дві тисячі років до нас.

Апостол Яків, день якого сьогодні згадує церква і народна прикмета, винесена в заголовок, був зведеним братом Ісуса Христа: Йосип мав першу дружину і саме вона народила Якова, старшого за Ісуса на 5 років. Але він пішов за молодшим і став єпископом Єрусалиму. Апостол Павло у першому посланні до коринтян говорить, що після воскресіння Ісус явився Якову окремо. Хоча спершу Яків не визнавав божественність свого брата і тут також відповідність правді, адже й зараз ми знаємо, як важко родичам визнати когось свого вищим за себе….

Історичність Якова визнає і єврейський історик Йосип Флавій, кажучи, що падіння Єрусалиму було карою за вбивство юдеями Якова, брата Господнього. Адже той був таким праведним, що його шанували не тільки християни, але й юдеї – не їв м’яса, не пив вина, одяг носив тільки лляний, а не вовняний, а молився так, що шкіра на колінах була тверда, як у верблюда.

Тридцять років він був єпископом Єрусалиму (До речі, в старій українській традиції він називається Русалимом!). Юдеї вбили Якова за проповідь про Христа – цікаво, що й тут історичні деталі підтверджують реальність християнства: вони виждали, коли в Юдеї відбувалась зміна прокуратора. Фест виїхав, а новий, Альбін...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике