Рушник у подарунок

Тендітні дівочі руки бережно вищипують поодинокі стеблинки дерену з квітучо-барвінкового могильного покриву...
…Познайомилися Євгенія з Павлом у маєтку поміщиків Малявок у селі Левоньки, де обоє були в услужінні. Високий, чорнявий і самовпевнений красень, зовні схожий на цигана, Павло заполонив дівоче серце. А які гарні слова говорив, зізнаючись у коханні й обіцяючи одружитися! Повірила до безтями закохана наївна дівчина, віддаючись парубкові душею і тілом.

Революція 1905 року внесла певні корективи в життя багатьох людей. Хтось від неї потерпав, а хтось, навпаки, збагачувався, намагаючись побільше нахапати чужого. Серед останніх був і Павло, який брав участь у погромах панських маєтків, зокрема і своїх роботодавців. Революційні події швидко вщухли, награбоване довелося повертати. Заплямувавши репутацію, колишнє тепле місце хлопець втратив. Довелося тікати і шукати собі роботи деінде. Невідь-скільки сліз довелося пролити Євгенії, втративши коханого та ще й залишившись із його дитиною під серцем...

1906 року народилася дівчинка. Парафіяльний священник, чи зваживши, що на подвір’ї родини квітує вікова липа, чи знайшовши підказку в церковних святцях, охрестив дитину Олімпіадою — Липою, по-сільському...

Біологічний батько свою доньку проігнорував, навіть «оччу не показав». Рідний дядько — материн брат — став новонародженій хрещеним, давши племінниці не лише своє прізвище, а й батьківство. Євгенія, втративши надії повернути свого кохан...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике