На ворожій території

Власне, московський журнал "Наш современник" був завжди ворожим до України і всієї НеРосії – ще коли він надходив у нашу обласну бібліотеку імені Королєнка, я читав його, щоб відслідковувати здвиги російського нацизму з перших вуст. Адже цей журнал, редагований Станіславом Куняєвим, навіть серед інших московських видань всі роки вирізнявся густим смородом ненависті та брехні, рядженої у публіцистичність. Навіть редактор журналу «Москва», який теж не блискотів лібералізмом, Лєонід Бородін важко сприймав куняєвих, кажучи, що ті в його рідному Сибіру бачили тільки жирну рибу в річках, але відмовлялися бачити сталінсько- брежнєвські табори…
Тепер же на сайт журналу «Наш современник» я заходжу як українська ДРГ на Брянщину…
Що ж там кажуть мої розвіддані?

Журнал російських нацистів сумує за старшим лейтенантом, героєм з позивним «Камчатка», який відзначився в боях на Херсонщині і загинув біля села Потьомкіно. Його й поховали на Камчатці і в автора розповіді не виникло жодного питання зразка – а чого він поперся на Херсонщину, які такі російські землі він там захищав? Проте, таке питання й не могло виникнути – адже ще Гоголь, наш Гоголь, показав, як типовий російський подлєц Чічіков, скуповуючи мертві душі, мріє осісти на Херсонщині, на теплих землях, на кавунах… Чомусь не на Пензенщині і не на Вологодщині… Хто там каже, що література не виховує? Ба, більше – вона закладає у підсвідомість росіян імперську жагу пертися на чуже і красти його, перед тим поми...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике