«Після всього, що я пережив, російська мова втратила для мене будь-яку цінність»

Письменник Володимир Рафеєнко родом з Донецька пояснив упливовій французькій газеті Le Monde, чому він перейшов на українську мову і відмовився від своєї рідної російської. Хоча цьому текстові - кілька місяців, але значення його для французького і, ширше, франкомовного читача колосальне. Це потужний молот у лупанні скали традиційної французької русофілії. Наведу цей матеріал у своєму скороченому перекладі.

Володимир Рафеєнко:
«Я український письменник, який перші сорок п’ять років свого життя не розмовляв і не писав українською мовою, а сьогодні спілкується майже винятково українською й пише лише українською. Для мене повернення до рідної російської мови абсолютно неможливе.

Щоб хоча б окреслити в загальних рисах причини цієї мовної метаморфози, треба все-таки звернутися до минулого. Я народився на сході України, у Донецьку, в російськомовному місті. Російською зі мною розмовляли від мого народження батьки, російською я прочитав свої перші книжки, я завжди розмовляв лише російською, навчався російською, зокрема вивчав літературу в Донецькому університеті, який носить ім'я великого українського дисидента Василя Стуса. Я навчався на двох курсах: російської літератури і культурології. Всі лекції за першим курсом велися російською мовою; основні предмети за другим курсом викладалися теж російською. Я одержав диплом вчителя російської мови та літератури. На початку 1980-х років цей вельми престижний диплом було вручено в українському університеті Д...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике