161-й ранок Широкої війни

Це ж треба: прорахувався – думав, що це сьогодні 160-й ранок Широкої війни, а, виявляється, я задлявся, бо він був учора. Це говорить, що у нас все-таки тихо і підсвідомо війна відсторонюється. Як не прикро це читати хлопцям на передовій….А також миколаївцям, харків’янам, які щоночі лягають спати, не будучи впевненими, що вранці прокинуться. Не кажучи вже про українців Куп’янська, Сватового, Скадовська, Херсона, Мелітополя, Енергодара, Генічеська, та багато, занадто багато наших міст і сіл досі окуповані. А нам накидають дискусії як широко розвела ноги на фото Лейбовіц дружина Зеленського…

Замість того, щоб вимагати: чому мовчать гаранти повернення азовців та ті, хто дав наказ здатися їм у полон, а нам усім наказував мовчати, щоб не зашкодити поверненню воїнів?. Ми мовчали і 53-х Росія цинічно вбила, а ще невідомо скільки поранила і хтозна чи вони виживуть… Та й знаючи брехливість Росії – чи ж їх було 53? Чи не більше? А головне – чи не приготована подібна доля іншим азовцям, які в полоні? І ми далі мовчатимемо чи будемо балакати про зерно для Африки, розведені ноги Зеленської і що там нам ще накинуть для тріпання повітря?!

У ці десять проминулих днів Чернігівщину струсонула ракетна атака на Гончарівський полігон і селище Десну. Ми також мовчимо, але пора, вже пора задавати питання: чому солдат зосереджують досі у казармах, чому скупчують їх більше, ніж по два десятки, чому ігноруються попередження про удари?

Сусіди- білоруси стоять біля...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике