Зберегти єдність з москвою будь-якою ціною?

27 травня у Феофанії під Києвом відбудеться зібрання УПЦ, яке має вирішити подальшу долю цієї Церкви, що перебуває у канонічній єдності з Московським патріархатом.
Як видно, наразі сформувались дві основні течії і думки, які будуть сперечатись між собою.
Одна група налаштована домагатись повного розриву молитовного і канонічного єднання з Московським патріархатом та проголошення автокефалії УПЦ з тим, щоб звернутись до Помісних Церков допомогти канонічним шляхом подолати розкол в українському православ'ї.
Інша група налаштована на збереження прихованого єднання з МП під різними хитрими формулюваннями, на зразок самопроголошеної Автономної Церкви в Україні 1941 - 43 рр., де в усіх єпархіях під час війни було припинено поминання московського патріарха, а його поминав лише первоієрарх. Тобто пропонується проголошення "розширеної автономії" з припиненням поминання п. Кіріла в єпархіях, тоді як його продовжуватиме поминати предстоятель УПЦ і таким чином начебто зберігатиме "канонічну єдність зі світовим православ'ям". Це подаватиметься як "майже автокефалія", яка "зберігає канонічний лад та церковну єдність". Насправді ж, через збереження київським митрополитом поминання патріарха московського, зберігається не єдність з повнотою світового православ'я (яку МП одноосібно давно вже розірвала з низкою Помісних Церков), а виключно єдність з Москвою, хоч і в прихованому вигляді. Такі полуміри...
Водночас, Церква - це не просто організація чи інституція. За це...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике