Хроніки Широкої війни на Чернігівщині: про творчих людей...

Як виживають і чим тримають себе і світ творчі люди, які не покинули рідну Чернігівщину? До багатьох не можна дозвонитися - оператори відповідають, що вони "за межею досяжності". Це означає найчастіше, що телефони розряджені, бо в більшості районів Чернігова і в північних районах області зчасту нема електрики.
Иван Просяник - письменник і художник, живе в Курені біля Бахмача, село вільне від окупантів. Каже:"Я працюю, а що мені робить?". Пише триптих - "Похорон стріли" (це давній дохристиянський обряд, що зберігся на півночі Сіверщини), "Жертва" і "Примирення". До останнього ще не дійшов.
Владислав Савенок, письменник і журналіст, у Чернігові живе в центрі і каже:"Ходжу, фотографую злочини росіян і викладаю на Фейсбуці та в Ютубі. Ще записую історії сімей, які постраждали. А ще забезпечую сім'ю водою і продуктами, бо сім'я доньки до нас перебралась.Коли зникло світло - став вести щоденника".
Він же розповів, що у квартирі письменника, редактора журналу "Літературний Чернігів" Михайла Ткача вибиті вікна вибуховою хвилею. "Але він молодець, - каже Владислав Савенок. - У свої 80 з гаком років він тримається".
Поет і журналіст Микола Будлянський годує котів і собак, покинутих господарями, і підтримує сусідів та знайомих. Інколи до нього приходять вірші. Син його хотів вивезти сім'ю в батьківське село, але в Іванівці його машину обстріляли російські окупанти. Добре, що прострелили тільки машину, а не людей.
Квартира заслуженого працівника культур...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике