Одинадцятий ранок Широкої війни

Наче світ український став цим ранком посередині якихось світових вагів- перевагів. Але ранкові удари по Чернігову і навколо, ні, не порушили рівновагу, а лишень влили злості та стійкості в українських оборонців. Та додали цементу в українство, як ото мене вчора вразило відео з Новопсковська Луганської області - прості люди стоять навпроти окупантів і кричать їм, що тут Україна.Ті у відповідь стріляють і ранять, а ніхто не тікає - пораненого піднімають і далі обзивають росіян заслуженими епітетами. Роблять це з українськими прапорцями.
Це мене вразило найбільше - більше за відео допиту пілота Красноярцева зі збитого над Черніговом літака, як той брехав, що не знав кого бомбить. Як не знав і в Сирії, де він, виявляється, теж бомбив мирне населення.
Більше вразив Новопсковськ, бо російська брехня для мене давно не новина, а ось у Луганській області отака сміливість, перемежована українським духом - це свідчення: українська нація міцна, як ніколи. Тому тепер я не здивуюся збутому передбаченню кубанського письменника, зараз забув прізвище, вибачте, який мріяв про українські кораблі, які визволяють Новоросійськ...
Учора у Михайло- Коцюбинському під Черніговом білоруси, які стоять там окупантами разом з бурятами і московитами, забрали в селянина коня, зарізали і з'їли. Як у першу світову.... А шо дєлать, якщо москалі посто віднімають їжу, буряти - найбільш культурні серед окупантів, купують за гроші, а білоруси "ми мірния людзі"... Тому з'їли коня. Драна армія ...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике