Вибіркова пам' ять

Дуже широко, з розмазом відзначалося сьогодні 80-річчя трагедії Бабиного яру. Усі канали радіо, телебачення, соціальних мереж переповнені інформацією, про цей жахливий злочин. Уже на виїзді з метро на Дорогожичах організатори розташували багато банерів які готують відвідувачів до. сприйняття трагічності події, хотілося б мені сказати. Однак, навіть побіжний погляд на написи спонукає відзначити, що організаторам ішлося зовсім не про це.

Написи, варіюючись і уточнюючи один одного, по суті, спонукають замислитись зовсім про інше, а саме: чи потрібно СТІЛЬКИ БАГАТО пам"ятників у Бабиному Яру, і чи не краще встановити тільки ОДИН. І ось ми виходимо вже назовні: нас зустрічає банер, встановлений просто біля пам"ятника Олені Телізі. На ньому величезними літерами пишуть про те, що кожен відвідувач може взяти білі камінчики і лампадки та покласти їх біля пам"ятників,. І дається карта, де вони позначені та їхній перелік, Є циганська кибитка, є пам"ятник єврейській Менорі і загальний пам"ятник жертвам Бабиного Яру, є дітям- євреям. На цьому все.

Немає ні пам"ятника Олені Телізі, біля якого стоїть банер, ні Пам"ятного Хреста загиблим членам ОУН, який був установлений ще 1992 року. Що це: прикрий недогляд, амнезія пам"яті у організаторів чи провокація? Підходимо до пам"ятника жертвам дитинства, просимо дати лампадки. Дізнавшись, що хочемо поставити їх біля Олени Теліги- мила дівчина нам їх не дала: до Олени Теліги не треба ставити лампадки!

Ще і ще р...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике