Білоруський національний рух під час Другої світової війни 1939-1945 років

Як відомо, Друга світова війна 1939-1945 рр., що розпочалася внаслідок домовленостей націонал-соціалістичного (нацистського) режиму Німеччини та комуністичного тоталітарного режиму СРСР, стала найбільшою трагедією людства у XX столітті.

Трагедією і білоруського, і українського народів була відсутність власної державної незалежності. Обидва тоталітарні режими змагалися між собою за право володіння цими країнами, використовували білорусів та українців для досягнення власних національних інтересів — імперіалістичних планів.

У вересні 1939 р. за результатами спільної агресії та загарбання Польщі нацистською Німеччиною та СРСР західнобілоруські землі захопив і анексував комуністичний тоталітарний режим. Почалася форсована «радянізація» цієї території, невід’ємної складовою якої були масові терор і репресії. У Західній Білорусі до 22 червня 1941 р. було ув'язнено, вбито або депортовано у східну частину СРСР понад 100 000 осіб.

Після нападу нацистської Німеччини на СРСР під час відступу з території Білорусі НКВС стратила понад 1000 в'язнів, зокрема, у Червні, Глибокому і Вілейці.

На захопленій Третім Райхом території Білорусі під окупацією опинилося 9,2 мільйона осіб, а також 900 тис. радянських військовополонених. Вся територія БРСР розподілялася між Адміністрацією тилу групи армій Центр, райхкомісаріатом України, Східною Пруссією та Генеральним округом Литвою. Інша територія Білорусі склала Генеральний округ Білорусь (ГАБ). Німец...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике