«Варфоломій»

Україні катастрофічно бракує біографій видатних людей світу. Звісно, і своїх – скажімо, як нам освоїти уроки життя без біографій Симиренків, Євгена Чикаленка, патріарха Мстислава, Івана Козловського, Сергія Корольова,Євгена Маланюка, Дмитра Донцова, Левка Лук’яненка, або без сучасно прочитаних біографій Олександра Довженка, Павла Тичини, Миколи Скрипника, отаманів Зеленого чи Євгена Ангела, кардинала Любомира Гузара чи патріарха Філарета ? Проте у теперішньому глобалізованому світі, що все більше нагадує велике село, пронизане плітками інтернету, нам треба по-українськи прочитати життя Індіри Ганді і Кемаля Ататюрка, Вітаутаса Ландсбергіса і Йосипа Броз Тіто, Салазара і Франко, Аденауера і де Голля, Томаша Масарика і Бориса Єльцина… Список довгий. І уточнення: по- українськи – це не тільки українською мовою, але через призму українського бачення світу, сиріч наших інтересів у ньому. Тому прості перекази біографій, скажімо, Черчілля чи де Голля, здійснені українськими авторами і видані нещодавно у популярному видавництві – пусті, як оболонка горіха без самого горіха. А біографії видатних людей, написані неукраїнськими авторами, безперечно, цікаві і потрібні край українцям для науки, але – як етап до написання біографій з українським прищуром до лукавого світу.

Слава Богу і трудящим людям, поступово ця велика гулка ніша заповнюється – останнім часом вийшли якісні біографії митрополита Андрея Шептицького, Бен- Гуріона, Ататюрка, де Голля, Черчілля, Далі Грібаускайте...

Источник: Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина" | Прочитать на источнике